Війна з тінню: баталії в оборонних закупівлях 06.08.2025 09:10 Укрінформ Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України оприлюднила результати своєї роботи за перше півріччя поточного року
В умовах, коли кожна гривня на фронт є питанням життя і смерті, а корупційні ризики загрожують не лише бюджету, а й безпеці країни, звіт громадського органа, представлений на загал у форматі «Defence Talks», став своєрідною відповіддю на сумніви щодо спроможності суспільства впливати на оборонні закупівлі у воєнний час.
Що змінилося в цій чутливій царині за останні пів року? Які антикорупційні ризики вдалося виявити та усунути? Якою є реальна роль громадського контролю в умовах війни?
На публічному оголошені результатів роботи ГАР за минулі шість місяців разом із представниками громадського сектору, дипломатичного корпусу та медіа відповіді на ці та інші запитання дізнавалися й кореспонденти Укрінформу.
СКАНДАЛИ, ЩО ЗЛАМАЛИ ТИШУ
Остаточну відповідь на одвічне питання, що було першим: курка чи яйце, в Україні зафіксували понад два роки тому.
Усе почалося з яєць. У січні 2023 року журналісти одного з вітчизняних видань оприлюднили копію контракту на постачання харчів для військових, укладеного Міністерством оборони України. У документі значилися яйця по 17 гривень за штуку, картопля — по 22 гривні, капуста — по 27. При цьому ринкова вартість того періоду була удвічі нижчою. Сума угоди сягала 13,16 мільярда гривень.
Публікація спричинила миттєвий резонанс. Тодішній міністр оборони Олексій Резніков спробував пояснити, що йдеться про технічну помилку у форматі подання ціни (нібито мала бути вказана ціна за кілограм, а не за штуку), але пояснення не переконало ані журналістів, ані парламент. Зрештою, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич визнав: контракт був проблемним, у МОУ допущено системні прорахунки.
Далі були турецькі куртки: закуплені як зимові, виявилися літніми. Куртки змінили «сезонність» по дорозі в Україну, а вартість зросла втричі. В історії фігурували родичі посадовців, а обсяг закупівлі сягав 30 мільйонів доларів. Репутаційні втрати стали критичними, а МОУ – об’єктом масових запитів, розслідувань і політичного тиску.
На цьому не завершилося. У публічний простір потрапляли й інші зашквари: про багаторазові контракти з фірмами, які не мали відповідного досвіду, про закупівлі без тендерів, про зриви постачань. Ці історії лягали в інформаційне поле під час найгострішої фази війни – коли країна мобілізувала всі ресурси для фронту, а суспільство вимагало абсолютної прозорості в питаннях постачання армії.
Той момент, коли ігнорують ринкову вартість /
Наслідки були відповідними: заступник міністра В’ячеслав Шаповалов подав у відставку, Офіс Президента й парламентські комітети ініціювали перевірки, а сам міністр Резніков не уникнув всебічної критики. Але головним результатом стало інше – розуміння, що відомству потрібна не просто внутрішня інспекція, а незалежний зовнішній контроль.
Саме в цьому контексті у квітні 2023 року й з’явилася Громадська антикорупційна рада при МОУ. Завдання перед ГАР постали амбітні: відновити довіру суспільства до забезпечення війська, перевіряти закупівлі до того, як вони стануть скандалом, створити механізм запобігання помилкам у системі, яка працює під надзвичайним навантаженням.
ЗАКУПІВЛІ ЗА ОДИН ДЕНЬ
Попередня спроба навести лад в оборонних закупівлях, які завжди асоціювалися із закритістю, корупцією та непрозорістю, була пов’язана з ухваленням Закону «Про оборонні закупівлі», який набрав чинності 1 січня 2021 року. Цей закон замінив застарілу систему державного оборонного замовлення, запровадивши принципово нову логіку: прозорість, планування, конкуренцію.
Уперше з’явилася вимога формувати річні плани, оголошувати торги у Prozorro та дотримуватися процедур вітчизняних і міжнародних тендерів. І хоча це був багатообіцяльний крок уперед, однак, у 2021 році нова система лише притиралася до реалій, виникало чимало запитань, пов’язаних із правовими прогалинами, недосконалою інфраструктурою та браком навчених кадрів. Водночас усі погоджувалися: вектор руху обрано правильний.
24 лютого 2022 року все змінилося. Повномасштабна війна змусила державу відмовитися від рутинних процедур. В умовах запеклих боїв, закон дозволив проводити закупівлі без конкуренції, у стислі терміни, без попередніх публікацій.
Тендери замінили прямими контрактами. Держава отримала право оперативно закуповувати все – від бронежилетів до протитанкових комплексів, напряму у виробників. Водночас була встановлена межа прибутку постачальників, щоб запобігти наживі на війні.
У березні–квітні 2022 року, коли ворог ще стояв під Києвом, уряд запровадив максимально спрощені процедури. Контракти підписували буквально за день. Вони не потребували попередніх оголошень у Prozorro, а учасники надавали мінімум документів. Це дало змогу швидко забезпечити фронт, але водночас створило потенційні ризики зловживань, кульмінацією яких стала горезвісна історія з яйцями.
КУРС НА ПРОЗОРІСТЬ
У лютому 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон, що зобов’язав оприлюднювати навіть неконкурентні закупівлі (окрім секретних). Це стало відповіддю на скандали в тиловому забезпеченні. Відтепер кожен контракт мав бути зафіксований у Prozorro, навіть якщо його підписували без тендера. У такий спосіб контроль повернувся, хай і частково.
Наприкінці другого року великої війни була проведена системна реформа забезпечення військ, головною подією якої став перехід до нової моделі оборонних закупівель. Міністерство оборони стало координатором, а виконавцями – дві агенції: Державний оператор тилу (ДОТ) і Агенція оборонних закупівель (АОЗ).
Розподіл чіткий: ДОТ відповідає за харчування, одяг, пальне, інші нелетальні закупівлі й працює на Prozorro.
АОЗ – закуповує озброєння.
Реформу схвалили міжнародні партнери. Влітку 2024 року НАТО провело стратегічний огляд (SDPR), який визнав прогрес України «разючим». Була розгорнута цифрова інфраструктура: система DOT-Chain, нова ERP, прозорі рамкові угоди.
В історії цієї трансформації значну роль було відведено ГАР МОУ – консультативно-дорадчому органу при Міністерстві оборони.
ТОРГИ ПІД МІКРОСКОПОМ
До нинішнього, другого, складу Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України увійшли ветерани російсько-української війни, незалежні експерти, волонтери, журналісти.
Члени ГАР і НАКО, представники Міноборони і ДОТ під час звіту форматі «Defence Talks»
Їхня місія – моніторити закупівлі, процедури, виявляти ризики та пропонувати рішення, які зроблять процеси забезпечення війська усім необхідним, більш прозорими й чесними. Робота ради охоплює діяльність ключових державних структур – Державного оператора тилу та Агенції оборонних закупівель.
ГАР не має повноважень «забороняти» чи «скасовувати», але її вплив формується через публічний тиск, аргументацію й підтримку від незаангажованих аналітичних структур, зокрема, Незалежної антикорупційної комісії (НАКО).
За словами голови Громадської антикорупційної ради Юрія Гудименка, за минулі пів року ГАР МОУ стала активним гравцем у найгостріших процесах, пов’язаних із оборонними закупівлями. Окреслюючи піврічні здобутки ради, очільник ГАР зазначив, що громадський вплив здійснювався також на кадрові й інституційні зміни, зокрема, медіювався конфлікт навколо керівництва Агенції оборонних закупівель, ініціювалися оновлення статутів наглядових рад АОЗ і ДОТ.
Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони України Юрій Гудименко
В активі чинного складу ГАР не лише критика й розголос скандальних збройних контрактів, а й напрацювання конкретних пропозицій, що дають змогу виправляти ситуацію на краще. Так було після резонансу навколо постанови 1450, що паралізувала закупівлі дронів військовими частинами – громадські активісти долучилася до комунікації з урядом, і в результаті норму переглянули, а закупівлі розблокували.
Нині члени ГАР активно працюють у колегіальному органі, що переглядає технічні специфікації речового забезпечення ЗСУ, на розгляді понад 100 позицій, від каструль – до холодильників. У сфері формування орієнтовної вартості номенклатури речового забезпечення рада модерувала конфлікт між виробниками та ДОТ, було проведено кілька раундів перемов, створено робочу групу. У підсумку ситуацію із зимовими штанами ще не врегульовано, але торги на куртки вже завершені. Важливий напрям – моніторинг якості харчування в армії, який перебуває в постійному фокусі ради.
Окремої уваги вартує аналітичний блок досліджень понад 500 тендерів тилових закупівель, проведених ДОТ. За словами члена Громадської антикорупційної ради Тетяни Ніколаєнко, методика роботи її активістів охоплювала не тільки аналіз даних у Prozorro, а й запити до замовників, вивчення договорів, постачальників і механізмів оцінки.
Член ГАР при МО України Тетяна Ніколаєнко
«У кожному третьому тендері ми фіксували ознаки ризику – невиправдане обмеження конкуренції, завищення ціни, дивні технічні умови, тощо», – пояснює Ніколаєнко.
Пів тисячі тендерів, які разом із членами ГАР проаналізували експерти Незалежної антикорупційної комісії – це конкретні кейси із практики тилових закупівель, які демонструють, де саме система дає збій.
«Узагальнення дають змогу побачити системні проблеми – коли, наприклад, замовники ставлять дискримінаційні умови або створюють неконкурентні тендери, а не просто припускаються помилок у документах», – пояснює Анастасія Шуба, член ГАР МОУ.
Анастасія Шуба, член ГАР МОУ
За її словами, завдяки втручанню ГАР, у МОУ переглянули підходи до перевірки постачальників – тепер у фокусі не лише ціна, а й репутація та виконані контракти. В окремих випадках закупівлі зупинялися після аргументованих зауважень ради.
Серед поширених проблем, які виявили антикорупціонери – закупівлі у фірм із сумнівною репутацією, тендери під одного постачальника, відсутність ринкового порівняння вартості. Частина з них є наслідком воєнного стану та прискорених процедур. Але зафіксовано й системні прогалини, наприклад, відсутність належного технічного завдання або мінімальна кваліфікаційна вимога, яка дає можливість малим фірмам отримувати багатомільйонні контракти.
Водночас, Юрій Гудименко наголошує: головне досягнення поточного складу ГАР – не в кількості кейсів, а в поступовій зміні ставлення міністерства: «Якщо на початку року ми боролися за те, щоб нас почули, то зараз уже обговорюємо процедури до того, як ухвалено рішення».
ЖИВА КОМУНІКАЦІЯ, ЯКА БЛОКУЄ РИЗИКИ
Ефективність роботи Громадської антикорупційної ради під час «Defence Talks», відзначив т. в. о. керівника Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони полковник юстиції Сергій Степанян. Він зазначив, що відомство визнає ефективність роботи ради як зовнішнього громадського механізму тиску, здатного не лише «вказати на помилки», а й виводити із глухого кута складні процеси, які буксують усередині системи.
«Це не просто ще один майданчик. Це платформа, де питання звучать публічно, де є дискусія, і де – це важливо, є рішення. Іноді – болісні, але конструктивні», – зазначив Степанян.
Т.в.о. керівника Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони України полковник юстиції Сергій Степанян
Він відзначив роль ГАР у конфліктах навколо речового забезпечення (зокрема, щодо формування орієнтовної вартості речей між ДОТ і виробниками) як приклад роботи, яка в режимі реального часу рятує закупівлі від паралічу. Посадовець також підкреслив, що саме завдяки присутності незалежних представників громадянського суспільства з’явилася можливість блокувати кулуарні схеми, запобігати замовчуванню проблем.
Для голови Наглядової ради Агентства оборонних закупівель Станіслава Гайдера поява ГАР стала, за його словами, інституалізацією здорового конфлікту, якого давно бракувало системі.
«До ГАР ми мали, радше, паралельне існування громадського сектору й Міноборони. З моменту запуску ради вперше з’явилася жива комунікація – не формальна, не імітаційна, а така, яка зачіпає реальні проблеми», – розповів він учасникам «Defence Talks».
Гайдер підкреслив, що йдеться не про «громадський контроль» у класичному сенсі, а про спробу зробити обговорення ризиків складовою ухвалення рішень, а не реакцією на скандал. Саме в цьому, на його думку, полягає стрижнева цінність ГАР.
Рада допомогла інституціям МО вийти із закритої оборонної логіки: «ми ліпше знаємо, не заважайте». Таке мислення, на його думку – і джерело помилок, і «живильне середовище для корупції».
Як приклад він навів кейси, коли ГАР приходила з позицією «це – ризик», і в Агентстві не лише чули, а й змінювали підходи. Особливо у складних закупівлях, де є технічні нюанси, «а не просто ціна і скандал».
«У ГАР є експерти, які розуміють логістику, техніку, виробництво. Тому дискусія – не навколо гасел, а навколо деталей. І це впливає на якість контрактів», – зазначив Станіслав Гайдер.
Попри складність комунікації між громадськими структурами й держорганами, Гайдер визнає: ГАР – це один із небагатьох випадків, коли «громадський» не означає «маргінальний». Його фінальна оцінка стримана, але чітка:
«Це – не чарівна пігулка. Але якщо ми хочемо уникати системних помилок, то ГАР мусить бути в системі як повноцінний учасник».
Позицію колег підтримала Голова наглядової ради ДОТ Надія Бігун. Вона охарактеризувала ГАР як важливого комунікатора між відомчою бюрократією та громадянським суспільством. За її словами, рада дозволяє «відчути температуру» на точках напруги, де виникають конфлікти або закупівлі заходять у глухий кут.
Голова наглядової ради ДОТ Надія Бігун
«Ми не завжди бачимо всю картину зсередини. Саме тут на допомогу приходить ГАР, яка має зовнішню оптику, і не просто показує проблеми, а допомагає нам пройти крізь них із рішенням», – підкреслила Бігун.
Надія Бігун наголосила, що участь громадськості у таких складних процесах, як оборонні закупівлі – не формальність, а реалізована потреба, яка вже дає відчутні конкретні результати.
ВІДЛУННЯ ВИБУХІВ, ЯКИХ НЕ БУЛО
Одним із найбільш резонансних результатів роботи ГАР другого складу став кейс із бракованими120‑мм мінами.
Цей скандал почався не з гучного розслідування журналістів і не з офіційної заяви посадовців. Першими, хто побачив проблему, стали військові на передовій: у середині 2024 року до Громадської антикорупційної ради з передової почала надходити інформація про неякісні 120‑мм міни, які не спрацьовували або мали критичні відхилення в траєкторії. Військові називали конкретні партії, постачальника, характеристики. Представники ГАР перевірили джерела, зібрали дані і виявили масштаб.
Ішлося про контракт одного з державних підприємств із Агенцією оборонних закупівель на суму понад 11 мільярдів гривень. За його умовами завод мав виготовити певну кількість 120‑мм мін. Утім, з’ясувалося, що для їхнього виробництва підприємство використовувало вибухові речовини, не призначені для цього типу боєприпасів. Як наслідок – значна кількість боєприпасів виявилися дефектними і небезпечними в користуванні.
«Ми не просто зафіксували проблему. Ми витягли її на світло, задокументували і передали туди, де мають бути реакції. У цьому випадку – в правоохоронні органи», – розповіла Анастасія Шуба.
Рада звернулася з офіційними листами до СБУ, НАБУ і ДБР. Паралельно почала публічну комунікацію. Як наслідок, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала генерального директора підприємства та ще трьох фігурантів справи. Їм інкримінували завдання́ збитків державі й підрив обороноздатності.
«Ми модерували цю ситуацію не як спостерігачі, а як учасники процесу, які мають мандат від суспільства. Іноді медійний розголос – це не менш важливий інструмент, ніж офіційне розслідування», – також прокоментував ситуацію Юрій Гудименко.
За підсумками справи, на заводі змінилося керівництво. Замість арештованого гендиректора було призначено нового очільника. Всі дефектні міни, за офіційними повідомленнями, вилучено з обігу й замінено.
Цей кейс став тестом для нового складу Громадської ради щодо спроможності реагувати на критичні виклики, своєрідним поворотним моментом, коли стало зрозуміло: ГАР – не фасадна структура і не суто дорадчий клуб, а орган, здатний зрушити процес навіть у такій чутливій сфері, як озброєння.
Крім безпосередньої роботи зі скандалом, члени Ради також зверталися до АОЗ із вимогою перегляду технічних умов виробництва мін, ініціювали системний моніторинг подібних контрактів на боєприпаси, долучилися до внутрішньої перевірки процесу контролю якості.
Сьогодні ГАР утримує в полі зору не лише виробника 120-мм мін, а й інші державні оборонні підприємства, що мають складні репутаційні історії. Окремо здійснюється контроль за контрактами щодо виробництва інших видів боєприпасів. Як наголосила Анастасія Шуба, «важливо не допустити повторення цієї історії, а не просто її закрити».
Скандал із бракованими 120-мм мінами не був поодиноким. У ході роботи Громадська антикорупційна рада МОУ фіксувала й інші приклади потенційно проблемного контрактування, зокрема, щодо ще одного типу боєприпасів. Цього разу справа не дійшла до кримінальних проваджень, але увага громадських контролерів спрацювала, як превентивний запобіжник.
«Ми негайно підключилися, звернулися до Мінстратегпрому, який, мушу визнати, дуже оперативно відреагував. Була створена комісія – за участю Міноборони, Мінстратегпрому та представників СБУ. Вони провели випробування, виявили технічні проблеми, зокрема, з пакуванням боєприпасів, і ухвалили рішення перейти на більш сучасний стандарт. Це вже стало складовою чинних норм ЗСУ.
Уся ця робота зайняла лише близько двох із половиною тижнів. І саме таку швидкість ухвалення рішень ми хочемо бачити від держави», – розповів Юрій Гудименко.
Цей приклад також показує, наскільки важливою є наявність у раді фахових і небайдужих людей, які здатні вчасно підняти тривогу, і водночас відзначає готовність державних інституцій почути алярм та оперативно відреагувати.
ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК
Під час обговорення на «Defence Talks», учасники ГАР і представники НАКО озвучили ключові напрямки своєї роботи на наступне півріччя. Серед сказаного йшлося про налагодження чіткої процедури взаємодії МОУ з ГАР – із визначеними термінами, форматом і зобов’язанням враховувати рекомендації. Триватиме робота щодо запровадження рейтингу доброчесності постачальників – із урахуванням репутації, скарг і виконаних контрактів. Окремим пунктом визначено роботу щодо публікації переліків потреб ЗСУ у неконфіденційній частині – задля зменшення ризиків непрозорих закупівель. Також наголошено на планах розширення аналітичного інструментарію для оцінки ризиків у контрактах.
Представниками громадського сектору, дипломатичного корпусу та медіа на публічному оголошені результатів роботи ГАР
Пів року роботи нового складу ГАР МОУ – це не історія про зраду чи перемогу. Це про поступ. У системі, яка десятиліттями жила за принципом «що менше знають, то ліпше», поява незалежного громадського органу з правом голосу – вже зрушення, поготів, коли цей голос починають чути. Як сказав один із спікерів «Defence Talks», громадський контроль не може замінити держави, але він може змусити її працювати чесніше.
В умовах великої війни навіть такий результат – не символ, а інструмент. І він працює.
Іван Ступак, Київ
Фото Олександра Клименка
Источник: www.ukrinform.ua
