Ви вперто дотримуєтеся плану харчування, вважаєте калорії, ходите на тренування… і раптом увечері на вас накочує нестримне бажання з'їсти щось конкретне (зазвичай солодке, хрумке).
Ви не голодні фізично, але рука сама тягнеться до холодильника.
Це емоційне харчування – найпотужніший саботажник схуднення, що часто залишається у тіні.
Ми їмо не тільки для вгамування фізичного голоду, але й щоб упоратися зі нудьгою, стресом, тривогою, втомою, смутком або навіть радістю.
Їжа – швидкий та доступний спосіб отримати миттєву втіху чи відволікання.
Проблема в тому, що калорії від “емоційної” їжі вважаються так само, як і корисною, але насичення і користі вони не приносять.
Перший крок до перемоги – навчитися розрізняти голод фізичний та емоційний.
Фізичний голод наростає поступово, супроводжується бурчанням у животі, слабкістю; ви готові з'їсти різну їжу.
Емоційний голод виникає раптово, вимагає конкретної “комфортної” їжі (шоколад, чіпси), супроводжується тяжким почуттям та часто почуттям провини після їжі. Коли виникає позивання до їжі, зупиніться на хвилину.
Запитайте себе: “Я дійсно голодний? За шкалою від 1 до 10, де мій голод?”.
Якщо голод не фізичний, спробуйте визначити емоцію: “Що я відчуваю зараз? Стрес? Нудьгу? Самотність?”.
Потім шукайте нехарчовий спосіб впоратися з цією емоцією: коротка прогулянка, 5 хвилин глибокого дихання, дзвінок другові, душ, прибирання однієї скриньки, читання книги, гра з вихованцем.
Заведіть “щоденник емоцій та їжі”: записуйте, що з'їли, коли і що відчували до цього. Виявіть свої тригери. Не лайте себе за зриви – це нормально.
Проаналізуйте, що сталося, і подумайте, як зробити інакше наступного разу.
Управління емоційним голодом – це навичка, яка потребує практики, але вона абсолютно необхідна для стійкого схуднення та здорових стосунків із їжею.
Читайте також
- Як змусити тіло працювати на вас і що ще потрібно знати про метаболізм
- Чи правда, що від черешні гладшають: скільки ягід можна з'їсти, щоб не погладшати
