У Китаї провели першу в історії трансплантацію легені від генетично модифікованої свині пацієнту з діагностованою смертю мозку. Реципієнтом став 39-річний чоловік, чий організм підтримувався апаратами протягом чотирьох діб після операції. Дані про експеримент оприлюднені у журналі Nature Medicine.
Пацієнт перебував у стані повного припинення функцій мозку, що робило його життєдіяльність неможливою без технічної підтримки. Подібні випадки часто залучають до наукових експериментів, щоб уникнути ризиків для пацієнтів із потенційними шансами на відновлення.
Трансплантація легень є однією з найскладніших через наявність щільної мережі капілярів, що підвищує ймовірність утворення тромбів або відторгнення. Для мінімізації ризиків у свині-донора вчені усунули три гени, відповідальні за імунну відповідь, та додали три людських гени, призначених для захисту трансплантата.
Легені — найбільш комплексні для пересадки органи, навіть у порівнянні з серцем або нирками. Причина — наявність численних дрібних судин, схожих на павутиння, що зумовлює високі ризики: утворення кров'яних згустків (блокують капіляри та порушують функцію органа) та імунного відторгнення (організм сприймає трансплантат як загрозу). Для вирішення цих проблем свиню генетично модифікували — видалили гени, що сигналізують про «чужорідність» органа, та ввели гени, які маскували легеню під людську.
Перші 48 годин після операції не виявили ознак гострого відторгнення чи інфекцій. Проте згодом зафіксували ушкодження тканин, спричинене кисневим голодуванням під час трансплантації (ішемічно-реперфузійна травма) та активністю антитіл, що призвело до мікроваскулярного тромбозу. На момент припинення експерименту (через 96 годин) негативні зміни почали зменшуватися, але дослідження зупинили за рішенням родичів пацієнта.
Початковий етап виглядав перспективно: у перші дві доби відсутність гострих ускладнень давала надію на успіх. Однак після 48 годин виникли проблеми:
1. "Ішемічно-реперфузійне ураження": пошкодження, яке виникає, коли орган тимчасово позбавлений кисню, а потім його кровопостачання відновлюється.
2. "Активація антитіл": імунна система пацієнта почала продукувати білки, що атакували трансплантат, спричиняючи мікроскопічні тромби в судинах легені.
Важливо відзначити, що до завершення експерименту інтенсивність ушкоджень знизилася, що вказує на потенціал для подальшого відновлення.
Фахівці вважають цей експеримент відправною точкою для клінічних досліджень. Вдосконалення технології може зробити свинячі легені рятівним рішенням для пацієнтів із критичними захворюваннями дихальних шляхів, які чекають на донорські органи.
Джерело: ukr.media
