Паризька зустріч Макрона, Шольца та Дуди: найважливіше те, що вона відбулась 14.06.2023 10:47 Укрінформ Можна вважати, що до незвичного формату в столиці Франції також “долучилися” Байден і Зеленський. І це означає, що зустріч була більш ніж важливою
Зустріч у Парижі лідерів Франції, Німеччини та Польщі – Емманюеля Макрона, Олафа Шольца та Анджея Дуди – передусім, привернула до себе увагу незвичністю формату. Адже якщо традиційний дует Париж-Берлін уже давно нікого не дивує, то тріо Париж-Берлін-Варшава – зовсім не буденність. Очевидно, це свідчить про обриси нового розкладу впливів, який створився в Європі, і в цьому розкладі Польща претендує на те, щоби стати “третьою опорою” – на сході ЄС.
Але найперше тут цікавить інше – про що йшлося на цій зустрічі (з відомого) і про що могло йтися (з неоголошеного публічно)?
З ініціативи французького президента Макрона візаві обговорили «гарантії безпеки, які можуть надати Україні в довгостроковій перспективі, щоб гарантувати її суверенітет та територіальну цілісність», а також подальшу військову допомогу для забезпечення успіху контрнаступу ЗСУ. І якщо в другому питанні учасники саміту висловили одностайність, то конкретних відповідей щодо довгострокових гарантій та перспектив вступу України в НАТО на підсумковій пресконференції не пролунало.
Про зброю та контрнаступ ЗСУ
Еммануель Макрон прогнозує, що український контрнаступ триватиме протягом кількох тижнів, а можливо, місяців: «Ми зробили все, щоб допомогти, у тих межах, які встановили для себе». Йдеться про антиросійські санкції, допомогу Україні, проте Макрон не підтримує удари по Росії.
Французький президент запевнив, що його країна продовжить поставки зброї, боєприпасів і бронетехніки Україні, а також — посилюватиме обороноздатність всієї Європи.
Макрон: “Ми бажаємо, щоб він (контрнаступ, — Ред.) був якомога більш переможним: щоб потім мати можливість почати фазу переговорів у вдалих умовах. Але наша підтримка триватиме так довго, як буде потрібно. Зрозуміло, що Україна не буде завойована і що єдиний мир, який сьогодні можна уявити, — це мир, заснований на міжнародному праві та суверенному виборі українського народу”
А це президент Дуда: “Для безпеки Європи принципово важливо погасити російський імперіалізм, щоб у Росії більше ніколи не було можливості напасти на іншу країну”.
Польський президент нагадав, що свого часу, саме завдяки західній підтримці його країні вдалося звільнитися від радянського контролю і приєднатися до демократичного світу. Підготовка до вступу Польщі у Євросоюз та зближення з НАТО були головними цілями створення Веймарського трикутника в серпні 1991 року. Дуда закликав нині так само допомогти Україні.
Нарешті Олаф Шольц заявив, що його країна зосереджена зараз на тому, що потрібно Україні негайно: танки, боєприпаси, артилерія, протиповітряна оборона. Він також заявив, що настав час для Путіна визнати, що його план провалився. І після майже 16 місяців із сотнями тисяч загиблих, із мільйонами поранених і ще більшою кількістю біженців — час Росії закінчувати війну.
Шольц: “Оскільки ми хочемо бачити успіх України в захисті своєї країни, суверенітеті та цілісності, зрозуміло, що в цей момент наші головні зусилля зосереджені на підтримці України в її обороні. Для цього ми надаємо зброю, фінансову та гуманітарну підтримку”.
Про вступ України в НАТО та гарантії безпеки
1 червня на саміті Європейської політичної спільноти у Молдові, президент України сказав, що питання про прийняття нашої держави в НАТО сильно затягнулося. І що це “викликає розчарування не лише у військових, які борються за свободу, але в усього українського народу”. Відтак Володимир Зеленський наголосив, якщо 11-12 липня у Вільнюсі не буде гарантій безпеки або сигналів щодо членства України в Альянсі, то він не братиме участі “в цьому політичному театрі”.
Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг казав, що місце України — в НАТО, не називаючи ні дат, ні термінів. Учасники паризької зустрічі також із цим згодні загалом, але з різним рівнем ентузіазму.
Лідери Польщі, Франції та Німеччини – Анджей Дуда, Емманюель Макрон та Олаф Шольц
Анджей Дуда на зустрічі в Парижі закликав надіслати українським військовим і суспільству зрозумілий сигнал про чітку перспективу належності до Північноатлантичного альянсу. Це, на думку польського президента, має відбутися на липневому саміті НАТО у Вільнюсі.
Франція стриманіша в цьому питанні, але, судячи з заяв керівництва країни, вже теж не проти. Однак це має відбутися не просто зараз, а в більш довгостроковій перспективі.
Bloomberg цитує главу французького МЗС Катрін Колонну, яка в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Осло сказала, що хоче бачити чітку дорожню карту з етапами та послідовністю, щоб Україна, коли настане час, приєдналася до блоку. Водночас пані Колонна не певна, що в цьому плані будуть конкретні дати.
Раніше Еммануель Макрон закликав надати Україні «сильні, конкретні та відчутні» гарантії безпеки й заявив, що Україні слід запропонувати шлях до членства в НАТО.
Найбільший скептик — ФРН. Олаф Шольц заявив, що Німеччина підтримує ідею гарантій безпеки для України, але не назвав деталей та зазначив, що не вірить у швидкий вступ України до НАТО. Канцлер нагадав про відсутність прикордонних конфліктів як однієї з умов для вступу до Альянсу.
Натомість Шольц відверто говорить, що замість розмов про вступ України в НАТО на саміті у Вільнюсі варто поговорити більш предметно, як окремі країни НАТО будуть гарантувати безпеку України в майбутньому. Мовляв, це більш нагальна тема.
Те, що в Дуди, Макрона і Шольца дещо відмінне бачення це, звісно, неприємно, але зрозуміло. Буквально за місяць до вільнюської зустрічі серед 31 союзника так і не склалося єдиної думки, як, що і в якій формі пообіцяти Києву в плані подальшої інтеграції, щоб і Альянс під удар не поставити, підвищивши ймовірність прямого зіткнення з Росією, і Україну не розчарувати…
Однак, в підсумках зустрічі трійки європейських лідерів експерти бачать не лише негатив.
Посилення позицій Польщі та відновлення формату “Веймарський трикутник”
Дипломат Вадим Трюхан в коментарі “Укрінформу” заявив, що в Парижі фактично було відновлено так званий "Веймарський трикутник".
“Це неформальне об'єднання виникло в 1991 році. Воно трохи призабуте, але свого часу досягло головної мети яка полягала спершу в підготовці, а згодом — фактично в забезпеченні вступу Польщі до Європейського Союзу та НАТО”, – розповідає пан Трюхан.
Київ досить тривалий час дипломатичними каналами пропонував перетворити "Веймарський трикутник" на "Веймарський трикутник + Україна".
“І визначити мандатом оновленого об’єднання, його місією — вже підготовку України до вступу до ЄС та НАТО, та забезпечення набуття повноправного членства в цих союзах”, – каже дипломат.
Відтак те, що відбулося 12 червня в Парижі — це, до певної міри, Ренесанс цього формату.
“Зараз його мандат, його ідея абсолютно інша. Йдеться про безпеку, а саме: про європейську безпеку в цілому та про гарантування безпеки суверенітету України зокрема. І це для нас добре, оскільки Франція і Німеччина не лише визнані лідери Євросоюзу, а ще й одні з найпотужніших держав-членів НАТО в Європі. Відтак факт зустрічі в цьому форматі слід сприймати, як позитив”, – наголошує Вадим Трюхан.
"Веймарський трикутник" – це неформальне об'єднання Франції, Німеччини та Польщі, яке виникло в 1991 році
Політолог Ігор Рейтерович незвичність формату зустрічі Макрона, Шольца і Дуди називає констатацією посилення позицій Польщі.
“Варшава зараз претендує на, як мінімум, статус регіонального лідера, а в перспективі — на статус провідної країни Європейського Союзу", – вважає пан Рейтерович.
І ця тенденція намітилась вже достатньо давно — ще до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
"І 12 червня ця тенденція лише посилилася. Більш того, деякі західні аналітики, експерти та футурологи давно вже говорять про те, що в бік Польщі поступово будуть зміщатися, наприклад, процеси прийняття рішень і розв'язання глобальних питань. Саме Польща відіграватиме лідируючу роль в ЄС. Тож, думаю, ця зустріч на трьох не просто так відбулася. Це дійсно про підкреслення ролі Польщі”, – акцентує політолог.
Байден і Зеленський також “були” у Парижі
Ігор Рейтерович нагадує, що Польща відома своєю вираженою проамериканською позицією.
“Польща часто виступає провідником інтересів Вашингтона, особливо в протидії Російській Федерації. Вважаю, що Дуду запросили в Париж і через це також”, – аналізує експерт.
Тобто Макрон і Шольц запросили Дуду, аби розуміти, якою є позиція Сполучених Штатів по тих чи інших питанням.
“І нарешті — з усіх країн ЄС Польща чи не найкраще розуміє, що таке Росія та Україна. Тому паризький тріумвірат не є випадковим. З Німеччиною і Францією все зрозуміло – це дві країни, які змагаються за лідерство в Європі, вони мають власні бачення щодо завершення війни. А Польща… Ця країна виступає з альтернативною точкою зору. Варшава не дасть Берліну і Парижу забути про те, що між питанням безпеки в Україні та питанням безпеки в Євросоюзі можна сміливо ставити знак "рівності". Одного без іншого не буде”, – підкреслив пан Рейтерович.
За словами політолога, на зустрічі в Парижі були присутні не лише Макрон, Шольц і Дуда, але й, опосередковано, Байден і Зеленський.
"Зеленський там був також. Загалом в українського президента непогані стосунки з усією трійкою європейських лідерів, але з Дудою — все більш ґрунтовно і простіше з точки зору донесення певних меседжів і підтримки ініціатив, з якими виступає Україна. Тому зрозуміло, що це була зустріч не стільки на трьох, скільки на п'ятьох. Скажемо так, Зеленський і Байден у Парижі були присутні незримо ”, – вважає Ігор Рейтерович.
Про позитиви й негативи зустрічі Макрона-Шольца-Дуди та очікування від Вільнюса
“Президент Польщі рішуче закликав своїх партнерів (Макрона і Шольца, – Ред.) бути максимально конкретними в питанні визначення часових рамок вступу України до НАТО. Зрозуміло, що Франція і Німеччина були значно обережними, вони більше говорили про "безпекові гарантії" до вступу нашої держави до НАТО. Але все-таки — те, що відбулася така дискусія, це вже позитив”, – стверджує Вадим Трюхан.
Це говорить про те, що питання членства України в НАТО перебуває на радарах провідних держав Євросоюзу і НАТО.
“Позитивно, звичайно, й те, що Польща активізувалася. А також, що Шольц зазначив, що формулювання стосовно безпекових гарантій, які мають бути оголошені під час Вільнюського саміту, мають бути максимально конкретними. Тобто проглядається, що уроки Будапештського меморандуму лідерами провідних держав ЄС і НАТО – уже вивчені”, – додав він.
Разом з тим проглядається й певний негатив.
“Менше ніж місяць до саміту НАТО не вдається досягти консенсусу стосовно того, а що ж саме буде запропоновано Україні у Вільнюсі. І те, що Зеленський фактично виставляє партнерам ультиматум, говорячи, що у разі, якщо не буде конкретики, то Україні нічого робити у Вільнюсі — безпрецедентно. Ніколи раніше Президент України не роздумував над тим — їхати чи не їхати на саміт ЄС, НАТО чи якийсь інший подібний форум. А тут Україна вже намагається диктувати свою волю”, – акцентує пан Трюхан.
Тобто йдеться не про якусь абстрактну формулу, яка закріплена в Бухарестській декларації 2008 року, а саме про конкретику.
Те, що Зеленський фактично виставляє партнерам ультиматум, говорячи, що у разі, якщо не буде конкретики, то Україні нічого робити у Вільнюсі — безпрецедентно
“І ця конкретика полягає в тому, що, наприклад, протягом року після завершення війни Україна набуде членство в Альянсі. Або – що з Україною буде підписано Акт про приєднання до НАТО, чи Україні нададуть чітку дорожню карту, в якій буде визначено, що Київ має виконати такі-то умови. Себто щось на кшталт передумов для відкриття переговорів щодо членства України в ЄС. Зеленський, і з цим треба погодитися, вперше намагається проактивно вести діалог з державами-членами НАТО, і це заслуговує на повагу”, – наголошує експерт.
За підсумками паризької зустрічі ми не почули консолідованої позиції стосовно того, які саме безпекові гарантії отримає Україна та якою саме буде майбутня Європейська система безпеки. Натомість ми почули, що є певні думки в цьому напрямку, що це все треба вирішувати, треба конкретизувати…
“Дуже багато оцього "треба". Відтак період до Вільнюса буде складний для української дипломатії, а також для дипломатії тих держав, які займають найбільш сприятливу позицію стосовно України, – каже Вадим Трюхан. – Загалом же – той факт, що в різних форматах відбуваються дискусії, зокрема у відновленому форматі "Веймарського трикутника" – це позитивно. Це означає, що лідери провідних держав, які є найпотужнішими державами демократичного світу, чітко вже усвідомлюють, що рівень загроз з боку Росії – не тільки для України чи Європи, а й для всього світу став безпрецедентним. А отже з Росією щось треба робити”.
Ключова проблема в тому, що наразі ще мало хто готовий працювати на воєнну поразку РФ. Тобто на перемогу України можуть і вже працюють, але на воєнну поразку Росії, на її капітуляцію, подальшу демілітаризацію, денацифікацію, децентралізацію…
“З усім цим провідні держави світу наразі працювати не готові. Це real politik в дії. З цим не треба миритися, але це треба сприймати як є, і намагатися переконати наших партнерів, де-факто союзників, що час півмір уже завершився. В Україні щодня гинуть люди й не факт, що не наступить момент, коли люди не почнуть гинути у Варшаві, Берліні, Парижі та інших столицях ЄС і НАТО. треба зупиняти Путіна зараз, щоб не було дуже боляче потім”, – підкреслив дипломат.
А це – Ігор Рейтерович: “Партнери зараз працюють над планом гарантій безпеки Україні. Очевидно, що в Парижі це також обговорювалося. Наскільки мені відомо, є українська версія такого плану. І хоч вона не була презентована публічно, але явно потрапила на стіл США та ключових країн Європейського Союзу. І вони виступають не тільки як члени НАТО, але і як окремі суб'єкти, які готові чи не готові надавати додаткові гарантії України на шляху її інтеграції. Близько місяця назад Макрон сказав, що Франція готова надати додаткові гарантії безпеки Україні. Ця заява не була конкретизована, проте вже сама по собі вона означає, що йдеться явно про підписання якихось міждержавних договорів, і що ці договори повинні будуть сприяти модернізації наших збройних сил допоки ми офіційно не станемо членами Альянсу".
Про необхідність довготривалої та широкої підтримки говорив і Шольц.
"Він мав на увазі гроші, військово-технічну підтримку і так далі. Поляки ж виступають тут з більш активною позицією, вони кажуть, що двосторонні договори гарантій безпеки це, звісно, чудово, але все одно – найкращою гарантією є просто прийняття України до НАТО. Гадаю, довкола цього в Парижі велися розмови", – вважає політолог.
Від Вільнюса пан Рейтерович очікує три моменти:
Перше — на саміті має бути прийняте політичне рішення, що Україна стане членом НАТО після закінчення війни.
Друге – на саміті Україна разом з партнерами мають дати визначення тому, що таке завершення війни.
“Йдеться про формулювання, яке буде прийнятне і для нашої держави, і для всіх країн-членів Альянсу. Формулювання, яке не передбачатиме якихось подвійних трактувань. Адже наразі багато хто не до кінця розуміє, чим є закінчення війни — чи це про припинення бойових дій, чи про вихід на кордон 1991-го року і так далі”, – каже пан Рейтерович.
Третє — у Вільнюсі повинен бути деталізований план щодо нашої інтеграції в НАТО з урахуванням попереднього пункту, а також, щоб на період до інтеграції було конкретно прописані гарантії як фінансової, так і військово-технічної підтримки України.
“Думаю, що тут не повинно бути якихось дуже великих проблем. Але от питання саме формалізації завершення війни може стати ключовим, ну, і деякою мірою дискусійним”, – прогнозує експерт.
У Парижі багато говорили й про зброю
“Так виглядає, що в провідних столицях держав, які нас підтримують, викристалізувалась пріоритетність. Перша — це зброя, тобто допомогти Україні провести ефективно контрнаступ. Це посилить переговорні позиції Києва. А друге — все решта, зокрема, членство в НАТО, відкриття переговорів про вступ до ЄС, безпекові гарантії й таке інше”, – каже Вадим Трюхан.
"Партнери вкладають в Україну — партнери отримують зупинення та ослаблення Росії, зменшення екзистенційних загроз для себе. Так що про зброю на зустрічі точно йшлося”, – додав дипломат.
“Зеленський під час саміту Європейської політичної спільноти наголошував, що одне з головних завдань — це захист українського неба. Відтак потрібна ще коаліція Patriot, адже вона, як ніколи актуальна. І той факт, що після зустрічі Макрона, Шольца і Дуди відбулися чергові ракетні атаки рашистів, знову є вбиті та поранені, зокрема в Кривому Розі – показник, що росіяни не збираються зупинятися, вони б'ють туди, де в України не вистачає засобів ППО”, – звертає увагу співрозмовник.
Шляхом вбивства цивільних та заподіяння шкоди інфраструктурі кремль хоче показати, що досі спроможний кошмарити Україну, вони натякають європейським політикам, що будь-якої миті можуть влізти й до них, якщо ті не стануть поступливими.
“Боєприпаси, бронетехніка, додаткові системи ППО… Думаю, уже найближчими днями ми відчуємо результати по тому, як проходитимуть обговорення 15 червня на "Рамштайні-13”, – резюмував Вадим Трюхан.
Источник: www.ukrinform.ua
