Наступ ворога «загальмував»: чим це зумовлено? 06.02.2025 19:35 Укрінформ У перші дні лютого на фронті відбулося в середньому 98,4 боєзіткнення на добу, тоді як у січні – 164
Схоже наступ Росії слабне на усіх ділянках фронту. Останній раз менш як 100 боєзіткнень фіксували ще 9 серпня 2024 року. Зрештою, показовим є порівняння останніх чотирьох місяців та перших 5 днів лютого (дані ГШ). А саме:
- листопад – 5205 атак (у середньому 173,5 на добу);
- грудень – 6247 атак (201,5 на добу);
- січень – 5087 атак (164 на добу);
- перші 5 днів лютого – 492 атаки (98,4 на добу).
Чим це зумовлено? Єдиної відповіді на це питання немає. За словами експертів та військових, йдеться про цілий комплект проблем, з якими стикається ворог.
ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ
Олександр Коваленко, військовий оглядач групи «Інформаційний спротив», в коментарі Укрінформу заявив, що зниження темпів російського наступу – це наслідок виснаження сил ворога.
Олександр Коваленко
«Окупаційні війська відчувають гостру нестачу ресурсів: як людських, так і технічних. Це підтверджують їхні дії на ключових ділянках фронту. Наприклад, у районах Покровська та Курахівського виступу, щоб підтримати наступ, росіяни змушені кидати в бій резервні підрозділи. Подібна ситуація у районі Великої Новосілки (Новопавлівський напрямок)».
За словами експерта, це свідчить про те, що російська армія воює на межі своїх можливостей.
«Їхні резерви не безмежні, і зараз ми бачимо, що темпи поповнення втрат не встигають за рівнем виснаження. У 2024 році Росія досягла антирекорду у цьому співвідношенні, і зараз виснажливий ефект лише посилюється», – додав він.
На питання, чи може оце «гальмування» ворога пояснюватися мирними переговорами про завершення війни, які вже розпочалися (це підтвердили одночасно у трьох столицях – Києві, Вашингтоні та Москві), Коваленко відповів, що не варто піддаватися ілюзіям.
«Я розумію, чому деякі коментатори припускають, що Кремль буцімто навмисно знижує інтенсивність боїв, готуючи ґрунт для дипломатичних ініціатив. Але це маніпуляція. Росія діє винятково з позиції сили, і якщо вона зменшує тиск на фронті, то лише тому, що не має іншого виходу. У русні критична нестача ресурсів, – наголосив військовий оглядач. – Тож будь-яке перемир'я, будь-яка пауза у війні вигідні насамперед ворогу. Це дасть йому змогу перегрупуватися, наростити ресурс і підготуватися до нових наступів. А нині, враховуючи масштаби їхніх втрат, навіть поточний рівень мобілізації не дозволяє їм виходити хоча б на нульовий баланс – вони продовжують воювати «в мінус».
З останньою тезою абсолютно погоджується, військово-політичний аналітик Євген Дикий, екскомандир роти батальйону «Айдар»: «Вони ще продовжують віджимати нашу територію. Вони ще в наступі і не одне наше місто ще під серйозною загрозою. Ми ще можемо втратити і Куп'янськ, і Покровськ. Тому що ворожа армія ще дуже велика. Але при тому, що інтенсивність боїв зовсім не зменшилася, а темпи просування вже впали десь вдвічі. Це прямий результат того, що вони поступово закінчуються. Неприємне для нас слово «поступово», вони повільно закінчуються. Бо їх базово набрали дуже багато. Але в них величезна проблема з заміною того, що вибуває. Набір практично припинився», – переконує Дикий.
Євген Дикий
Він також зазначив, що Росія ще має певні резерви мобілізованих із 2022 року, проте більшість із них вже вибула. Основу армії зараз становлять контрактники, які воюють за гроші.
«І ця маса закінчується. Виявилося, що справа не в розмірі виплат. А у тому, що навіть у них люди діляться на тих, хто готовий продати своє життя за гроші, і тих, хто не готовий. І ті, хто готовий, – закінчилися. З поповненням величезні проблеми, втрати навпаки зростають», – підкреслив експерт.
Валерій Рябих, директор із розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express «Експорт зброї та оборонний комплекс України», також наголошує: «Реально вичерпується людський ресурс, і це можна простежити за динамікою тих самих втрат окупантів».
Наприклад, у січні загальні безповоротні і санітарні втрати РФ за місяць склали 48 240 військових. У грудні – 48 670, у листопаді – 45 680.
Причиною «гальмування» росіян експерт також називає посилення можливостей ЗСУ, зокрема, у зв’язку з насиченням лінії фронту сучасними засобами знищення противника.
Валерій Рябих
«Насамперед безпілотними системами різних типів для ураження як живої сили, так і бронетехніки… Суттєво вплинути могла й поява на полі бою сучасних систем мінування, які були поставлені Сполученими Штатами в останніх пакетах. Це система ADAM дистанційного мінування за допомогою 150-мм боєприпасів. Звісно, за таких умов штурми російських окупантів закінчуються, щойно розпочавшись. А ще – поєднання можливостей із веденням розвідки на полі бою. За своєчасного виявлення противника, що висувається, застосовується дистанційне мінування і цей штурм закінчується», – зазначив Рябих.
Прокоментував він і зниження застосування противником техніки.
«Щодо застосування противником бронетехніки та іншої техніки також відзначається зменшення можливостей, дедалі частіше на полі бою з’являються не спеціалізовані транспортні засоби. Якщо раніше ми бачили атаки за допомогою китайських гольфкарів, останні місяці показали, що в хід йде все, російські штурмовики застосовують «Жигулі», щоб швидко просунутися до лінії фронту або мотоцикли та будь-яку техніку, яка не забезпечує захисту на полі бою. Це може говорити й про зростання можливостей України знищувати важку бронетехніку. Окупанти розраховували завдяки швидкому манеру та застосуванню бодай швидкісної техніки, не броньованої, розв’язати цю проблему, але наявні в ЗСУ засоби дозволяють впевнено знищувати, тим більше, не броньовані цілі. Зараз це реально стає проблемою для росіян», – сказав військовий експерт.
Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», вважає, що статистика інтенсивності бойових дій на різних ділянках фронту за тиждень – ще недостатня база для узагальнень. Втім, загальне враження, що російський наступ почав «пробуксовувати» очевидне.
Павло Лакійчук
«Чому? Певно не тому, що Герасимов «загальмував». А тому, що Сили оборони України його «гальмують». Власним героїзмом і звитягою. Дуже важко це дається. Особливо в умовах браку ресурсів, – каже він. – Звісно, що на характері бойових дій відбивається «накопичувальний ефект»: втрати противника в живій силі і техніці за останні місяці явно не відповідають тим очікуванням, які закладалися російськими генералами в плани наступу. Резерви сточуються, а мобілізаційний ресурс не встигає втрати компенсувати».
Брак матеріальних ресурсів у противника обумовлений не тільки тим, що на виконання, навіть часткове, поставлених перед військами завдань фактично знадобилося на порядок більше часу, ніж це планувалося, а й тим, що ЗСУ доволі ефективно «підчищають» ворожу логістику у глибокому тилу ворога влучними атаками.
«Кожний знищений фронтовий склад боєприпасів – це вже розписані між ворожими дивізіями на місяці вперед тисячі артилерійських снарядів і авіабомб, кожне спалене нафтосховище – розподілені між полками і бригадами паливо-мастильні матеріали…» – перераховує Лакійчук.
Він також стверджує, що не варто розраховувати на те, що путінські генерали озираються на якісь гіпотетичні переговори між Московією і США: «Якщо якісь кулуарні перемовини між Путіним і Трампом чи Патрушевим і Келлогом навіть і відбуваються, – це паралельний трек, який не впливає на плани російської окупаційної армії. А от брак ресурсів – так, впливає. Він не призведе до повної зупинки російського наступу, але змушуватиме русню перегруповувати свої сили, забирати ресурси з другорядних і допоміжних напрямків і концентрувати на ключових ділянках. Це дає час для передишки. Але не всюди. І не надовго. І цією можливістю, коли вона виникає, слід користуватися для нарощування власних зусиль. А в ідеалі – для перехоплення ініціативи на полі бою».
Михайло Жирохов, військовий оглядач вважає, що зниження кількості боєзіткнень на фронті пов'язане не так з виснаження російської армії, як з погодними умовами. Річ у тім, що січень виявився рекордно теплим для України.
Михайло Жирохов
«Погода останнім часом на Донбасі несприятлива для активних бойових дій. Я маю на увазі, сильні тумани і плюсову температуру», – пояснив він.
Через тумани майже неможлива робота безпілотників, а тепла погода призвела до того, що ґрунтові дороги в степах південного Донбасу, перетворились на багнюку, в якій грузне бронетехніка.
«Я думаю, що на це і розраховувало наше командування. Зараз, по-перше, прискореними темпами зводяться фортифікації, і певні зміни у війську, особливо в ОСУВ «Хортиця», зараз йдуть прямо на наших очах. Це дозволить, я маю надію, стабілізувати лінію фронту», – додав Жирохов.
ЩО КАЖУТЬ ВІЙСЬКОВІ
Іван Тимочко, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, розповідає, що наступ російських загарбників зі стадії «піка» перейшов на «плато».
Іван Тимочко
«Я кілька місяців тому казав, що росіяни перебували на піку своїх можливостей, потім пік переходить в плато, а потім – у спадання потенціалу. Схоже, що зараз вони з піка переходять на плато», – зазначив Тимочко.
У росіян наразі немає ресурсу для нарощування наступального потенціалу, але ще є можливості підтримувати його на поточному рівні.
«Але ми вже по лінії фронту спостерігаємо іншу тенденцію – вона не дуже помітна, але потроху-потроху. Це пов'язано з тим, що мобілізація в них теж шкутильгає і що нам вдалося знищити велику кількість їхніх складів, інфраструктури, нафтопереробні заводи», – додає військовий.
Тим не менш, не варто поспішати з висновком, що у нас уже якась ідеальна картина. Насправді ні.
«Бої будуть важкі, бо за великим рахунком, чи ворог штурмує 60 разів, чи 40 разів на день, значущої різниці для нас мати не буде, все одно бої будуть цілодобові. Це, звісно, може зменшити кількість втрат ЗСУ, але ситуація складна для обох сторін. Тому не треба «прикрашати» себе лаврами перемоги, але це те, що не дає росіянам нарощувати потенціал. А нам дає можливість нарощувати ресурси, хай не настільки швидко, як би хотілося», – підкреслив Іван Тимочко.
Віктор Трегубов, речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», заявив, що справді є певні ознаки сповільнення РФ.
Віктор Трегубов
«Так, є певні ознаки того, що темп наступу уповільнюється. Це пов’язано з кількома факторами. Перший фактор – це те, що на деяких напрямках росіяни зав’язли у міських боях. Йдеться про Часів Яр і Торецьк, очевидно, що там просування не йде швидко, ще й українські війська контратакують», – каже він.
А другий фактор це те, що велика кількість росіян кинута на єдине завдання – на спробу охопити Покровськ.
Зараз у загарбників немає настільки великої переваги, яка б дозволяла без «буксування», без трьох-чотиризначних втрат на добу – вести активні наступальні дії: «З обох боків це дещо нагадує боксерський поєдинок, який доходить до 10 раунду, коли обидва боксери втомилися, але той, хто активніше наступав на початку, втомився більше й він починає «виснути» на своєму противнику» – розповів речник ОСУВ «Хортиця».
Проте, як і Тимочко, Трегубов зауважив, що це не означає, що стало легше.
«Але це означає, що ми доходимо до тієї фази, коли росіяни вже тиснуть на окремих напрямках, не намагаються йти по всій лінії, не йдуть у лоб, а намагаються діяти продумано, в тому числі щодо Покровська», – підкреслив Віктор Трегубов.
І не менш важливе питання: наскільки нинішнє «гальмування» ворога триватиме?
Більшість експертів не беруться прогнозувати. Втім, якщо виходити з логіки погодних умов…
«Гадаю, що активізацію російського наступу можна очікувати в лютому, вже є певне похолодання», – каже Михайло Жирохов.
Натомість Олексій Гетьман, майор запасу ЗСУ, вважає, що наразі окупанти візьмуть паузу. І як мінімум місяць-півтора ситуація на фронті залишатиметься такою, як зараз.
«Поки передишка. Будуть накопичувати сили для майбутнього наступу. Думаю, чекатимуть до квітня чи до кінця березня», – прогнозує він.
Ну, ми також не сидітимемо, склавши руки.
Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерело у Генштабі, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наказав перевести у Сухопутні війська близько 50 тисяч військовослужбовців усіх родів і видів військ з метою початку процесу ротації. До слова, першої за три роки повномасштабної війни.
«Нам потрібно це зробити, щоб запустити механізм ротацій. Того ресурсу, який зараз вчиться у навчальних центрах, вистачає лише на мінімальне поповнення підрозділів, а не на повноцінне забезпечення. А завдяки цим переміщенням, а також рекрутингу, ми зможемо це зробити. Вже є затверджений план ротацій», – зазначив анонімний співрозмовник.
Мирослав Ліскович. Київ
Генштаб Хортиця Україна ЗСУ Росія Україна проти Росії Війна Сирський
Источник: www.ukrinform.ua
