Принципове питання: чи дійсно в Росії закінчуються броньовані машини? І що це означає? 22.10.2025 12:01 Укрінформ OSINT-експерти відзначають лише зменшення ресурсів агресора. Але чи справді безпілотники «звели нанівець» бронетехніку в сучасній війні? Не обов’язково… З початку широкомасштабної агресії розмови про те, що в Росії ось-ось щось вичерпається, чуються досить часто. Ми неодноразово чули про виснаження людського потенціалу, неминучий брак ракет і, звичайно, про велику кількість знищеної броньованої техніки. Однак противник продовжує боротьбу, і через це у багатьох виникає протилежне, песимістичне уявлення: запаси для війни в агресора – безмежні. Останнім часом OSINT-фахівці та незалежні аналітики знову заговорили про те, що на російських базах зберігання бронемашини «знову добігають кінця». Це викликає два ключових питання. По-перше, чи це правда, і на чому базуються такі висновки? А по-друге, наскільки ця зброя ще корисна в сучасній війні, де, як багато хто вважає, дрони «обнуляють» броньовані машини, знецінюючи їх колишнє значення? РАХУНОК НА МЕТАЛ: ЩО СУПУТНИКИ ПОКАЗУЮТЬ ПРО РОСІЙСЬКІ РЕЗЕРВИ Підґрунтям для тверджень про виснаження російських арсеналів слугують в основному дослідження, які базуються на аналізі супутникових знімків і відкритих джерел (OSINT). Один із таких аналітиків, відомий як Jompy, заявив, що Росія вже використала більше половини своїх ресурсів бронетехніки та артилерії. (слід зазначити, що про «половину» говорили й два роки тому). Його аналіз показує, що для ведення війни проти України росіяни відновили 4 799 танків із 7 342 довоєнних, які були на базах зберігання. Отже, на складах залишилося лише 35% від довоєнної кількості цих машин. Найчастіше з місць відновлення поверталися застарілі радянські моделі: Т-80Б/БВ (1 409 одиниць), Т-72Б (1 251 машина) та Т-62 (1 048 одиниць). Разом із тим процес відновлення більш сучасних або рідкісних моделей відбувається значно повільніше, або ж їхні запаси вже вичерпані. Згідно з дослідженням, з баз зберігання знято: • Т-90 – 112 зі 112 довоєнних одиниць; • Т-80У/УД – 111 зі 193; • Т-72 «Урал»/А – 582 з 1 142; • Т-64 – 110 з 752; • Т-54/55 – 176 з 313. Аналогічна ситуація з іншою бронетехнікою. З довоєнних 7 121 БМП-1/2/3 росіяни вже відновили 4 999 одиниць, залишивши на базах лише 35% від початкових запасів. Склади зберігання бронетранспортерів також значно спустошилися. Їх залишок становить приблизно 45% від довоєнної кількості. З 11 198 одиниць різних типів (БТР-60/70/80, МТ-ЛБ та ін.) росіяни вже задіяли 6 161. https://t.co/sgiSrw76IJ pic.twitter.com/isIXUc9CLf — Jompy (@Jonpy99) October 7, 2025 Дослідники вказують, що така кількість зниклої з баз техніки не викликає подиву, оскільки російська армія стикається з величезними втратами, значна частина яких пов’язана з ураженням безпілотними апаратами. ВТРАТИ, ВИРОБНИЦТВО І «РУБІКОН» Щоб зрозуміти масштаб проблеми для РФ, слід згадати початкові дані. Напередодні вторгнення, за оцінками огляду Military Balance (IISS), російська армія мала понад 10 тис. танків різних моделей, включно зі старими та несправними на зберіганні. Інші оцінки станом на 2020 рік давали цифру близько 12 тисяч одиниць плюс з урахуванням 7300 танків у резервах. Загальна кількість основних бойових танків у строю оцінювалася західними експертами в 3-4 тисячі одиниць. Але з лютого 2022 року Кремль зазнав значних втрат. Аналітична група Oryx, яка веде облік лише на основі підтверджених фото- та відеоматеріалів, зафіксувала втрату Росією понад 4 тисячі танків (знищені, кинуті, захоплені). Дані НАТО свідчать про ще більші втрати: на даний момент країна-агресор втратила приблизно від 4 000 до 9 000 бойових танків і 20 000 броньованих машин. Ці колосальні втрати змусили росіян змінити тактику. Якщо в перші роки повномасштабної війни та під час найінтенсивніших боїв, за даними IISS, Росія втрачала приблизно по 116 танків на місяць (у 2024 році), то зараз ситуація інша. За даними українського Генштабу, за вересень 2025 року армія РФ втратила 68 танків – найменший показник з початку війни. Але, як зазначає військовий експерт Олексій Гетьман, це не означає, що українські військові погано працюють по ворожій техніці. Це вказує на те, що загарбники стали менше її використовувати, вони економлять броню. Зараз наступальні дії в основному здійснюються силами піхоти. Олександр Коваленко підтверджує цю тенденцію. За його словами, зараз РФ втрачає близько 60-65 одиниць на місяць. «Так, це небагато, бо раніше вона втрачала до 259 танків. У жовтні 2023 року взагалі був рекорд – більше 500 танків було знищено, пошкоджено або захоплено. Таких цифр ми більше не побачимо», – говорить експерт. І додає, що втрати знизилися не тому, що супротивник став краще воювати, а його танки стали «непробивними», бо броня міцна: «А тому, що їх у Росії на озброєнні так мало, що почалася абсолютна економія». За даними НАТО, Росія випускає близько 130 танків на місяць (приблизно 1 600 на рік). Однак Коваленко уточнює, що йдеться в основному про відновлення та модернізацію, а власне виробництва нових танків (Т-90М) на єдиному підприємстві «Уралвагонзавод» вкрай мало. «Виготовляється всього шість-дев’ять, максимум 11 танків на місяць», – пояснює він. Незважаючи на це, Коваленко застерігає і від зайвого оптимізму: «На мою думку, ці аналітики (які стверджують, ніби танків у запасі в рашистів більше немає, – ред.) дещо перебільшують ситуацію». За його оцінками, у РФ загалом на складах є більше 3000 танків, з яких понад 1600 ще можна відновити (інші машини – це донори запчастин, – ред.). Це, зокрема, близько 400 одиниць Т-62, майже стільки ж Т-64 (хоча з їх відновленням будуть проблеми), а також запаси Т-72, Т-80 та Т-54/55». Проте, навіть з цим уточненням, висновок Коваленка невтішний для РФ: «Так, Росія виснажена, вже перейдено рубікон. Такої кількості танків, яка була до повномасштабного вторгнення в Україну, у РФ більше не буде ніколи». І ця криза стосується не лише танків, але й іншої броні. «Росії бракує ББМ, БТР, БМП, БМД», – каже військовий експерт.
Дефіцит торкнувся і легших броньованих автомобілів. «Коли починалося повномасштабне вторгнення, підрозділи російських військ пересувалися не просто на БТР – у них були "Рисі", "Тигри", КамАЗ "Лінза", КамАЗ "Постріл" та інші броньовані автомобілі. І де все це зараз? Знищено!» – наголошує Коваленко. Виробляти нові РФ не може через залежність від західних компонентів. Наприклад, двигун у «Тигра» був американський, а «Рись» – це, по суті, аналог італійського Iveco. В результаті, як зазначає експерт, ворог змушений пересідати на незахищені цивільні транспортні засоби. «Російські війська переважно пересіли на легкі транспортні засоби – "Жигулі", "УАЗіки", "Ниви" тощо. Це для них проблема, яка виникла на межі 2024-2025 років», — підсумовує оглядач групи «Інформаційний спротив».
«КОРОЛЬ ПОМЕР?», АБО ДРОН ПРОТИ ТАНКА Друге, не менш важливе питання – наскільки взагалі потрібен танк на сучасному полі бою? Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявляв, що російсько-українське протистояння повністю змінило характер війни. Перемога, за його словами, тепер цілком залежить від здатності випереджати противника в технологічному розвитку. Завдяки безпілотним системам і цифровим технологіям, традиційні види озброєнь «відходять у минуле». Найбільшим ворогом танка став дешевий FPV-дрон. «Зараз ми можемо спостерігати, як FPV-дрон середньою вартістю кілька сотень доларів знищує танк вартістю 3 мільйони доларів», – зазначає Олександр Коваленко. Він підкреслює, що це дешевше за будь-який ПТРК, і «навіть якщо треба задіяти 10–15 дронів… за собівартістю таке використання набагато вигідніше». Його висновок однозначний: «У тебе може бути тисяча танків, але якщо у противника є п’ять тисяч БпЛА, ти залишишся ні з чим». З ним погоджується Роберт «Мадяр» Бровді: «Вже не залишилося такого танка у світі, який не зупиняється від ураження… дроном вартістю триста-чотириста доларів». Причина вразливості – в самій конструкції танків. Вони розроблялися тоді, коли атака очікувалася здебільшого спереду та з флангів. Тому інженери посилювали лобову броню та башту, але економили на товщині броні зверху та ззаду. Саме в ці вразливі зони і влучають FPV-дрони. Навіть розхвалені американські Abrams, як зазначає гендиректор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас, можна знищити FPV-дронами. Через цю вразливість класичне застосування танків – прорив колонами, як у Другій світовій чи під час операції «Буря в пустелі» – «вже не варіант». Тож чи означає це повну загибель танка на полі бою? Експерти вважають, що ні, але його роль кардинально змінилася. По-перше, танк перетворився на засіб вогневої підтримки, таку собі «надпотужну снайперську гвинтівку на гусеницях», як висловився Олексій Гетьман. Танк має перевагу над артилерією, оскільки стріляє прямим наведенням, а не по навісній траєкторії. Голова ради резервістів ЗСУ Іван Тимочко підтверджує: танки залучаються для підтримки піхоти та знищення вогневих точок противника на лінії фронту. Проблема №1: як захистити його від БПЛА? По-друге, через дефіцит артилерії росіяни змушені використовувати танки як ерзац-артилерію. Про це говорять одразу кілька експертів. «Зараз їхні танки працюють із закритих, замаскованих позицій як артилерія», – зазначає ветеран морської піхоти Юрій Микуляк. Коваленко додає, що так використовують навіть новітні Т-90М «Прорив». «Це не функціонал, звичайно ж, танка… але через брак артилерії росіяни змушені їх використовувати саме так», – пояснює він. Експерти сходяться на тому, що танк як клас військової техніки не зникне. «Звісно, від їх застосування ніхто не відмовиться», – каже Коваленко. Його думку доповнює військовий експерт Анатолій Храпчинський: «Танки не відійдуть у минуле, але дещо зміниться їх тактичне застосування. Танк – це важка броньована техніка, яка все одно буде необхідною для прориву позицій, остаточного захоплення військами, прикриття піхоти». Ключ до виживання танка – адаптація. Відставний полковник британської армії Геміш де Бреттон-Гордон теж закликає не списувати танки з рахунків. Він наголошує, що втрати зазнають здебільшого старі танки (і радянські, і західні), не підготовлені до нового характеру бойових дій. «Належним чином обладнаний сучасний танк з власним обладнанням для створення перешкод [РЕБ] та автоматизованими системами активного захисту, які можуть збивати ракети, не кажучи вже про безпілотники, що повільно летять, виживе та переможе», – пише він. Як приклад, він наводить ізраїльські танки «Меркава», які успішно протидіяли безпілотникам ХАМАС та «Хезболли». ВИСНОВОК Аналіз даних OSINT та оцінки фахівців дають чітке уявлення: твердження про виснаження танкових арсеналів Росії мають реальну основу, підтверджену супутниковими даними та аналізом втрат. «Рубікон» пройдено, і РФ вже ніколи не зможе відновити свій довоєнний танковий парк, її промисловість не в змозі компенсувати втрати. Це змушує її економити техніку, воювати піхотою та використовувати для штурмів цивільні автомобілі. Але танк не зник, і у ворога танки ще є, але його роль на полі бою докорінно змінилася. Епоха масованих танкових проривів минула. У сучасній «війні дронів» танк перетворився на мобільну артилерію, потужну снайперську платформу та засіб підтримки піхоти. Танк Україна ЗСУ Україна проти Росії Війна Війна з Росією бронетехніка
Источник: www.ukrinform.ua
