Україна, що за три роки конфлікту перетворилася на провідного гравця у сфері створення бойових дронів, тепер відкриває нову сторінку — економічну. Українські виробники безпілотних апаратів намагаються вийти на ринки НАТО, пропонуючи союзникам перевірені в боях технології та співпрацю у розгортанні виробничих потужностей у Європі, повідомляє Bloomberg.
Одним із тих, хто стоїть у центрі цього процесу, є інженер Олександр Грачов, творець компанії TSIR. У Фінляндії він зводить виробничу лінію для українських дронів серед тихих лісів, які нагадують йому Сибір, куди в юності відправили його батьки після Чорнобильської трагедії.
Зараз, за словами Грачова, його мета — “завдати максимальної шкоди російській економіці” та одночасно створити основу для спільного виробництва з державами НАТО.
“Мої дві цілі: забезпечити безперебійне постачання дронів для фронту, перемістивши частину виробництва за межі війни, і залучити західне фінансування для розширення”, — заявляє він.
Україна — лідер у сфері дронів
За даними аналітика RAND Майкла Бонерта, Україна наразі виготовляє приблизно 4 мільйони безпілотників щорічно:
“Найімовірніше, більше, ніж усі країни НАТО разом узяті зараз”.
Для зіставлення, у США щороку виготовляють близько 100 тисяч військових дронів.
Від FPV-дронів, вартість яких становить кількасот доларів, до далекобійних апаратів, здатних вражати цілі вглибині Росії, — асортимент українських розробок охоплює майже всі види сучасних безпілотних систем.
“У 2022 році в Україні було лише 10 виробників дронів. Тепер — 500”, — зазначив віцепрем’єр Михайло Федоров на конференції у Львові.
“Ви не присутні на світовому ринку оборонних технологій, якщо ваш продукт не пройшов випробування в Україні”.
Українські фірми навчилися вдосконалювати свої моделі надзвичайно оперативно — за лічені тижні, в той час як іншим країнам потрібно декілька місяців або років.
“Українські безпілотники просто більш ефективні”, — зауважує іспанський інженер Конрад Ітурбе, який допомагає українським підрозділам пристосовувати комерційні дрони до бойових умов. Вони сконструйовані для ремонту “в польових умовах” і легко поєднуються з деталями від інших моделей.
Але ключова проблема — брак фінансів. Держава не в змозі придбати всі дрони, які могла б виробляти промисловість, тому експорт до НАТО — це не тільки стратегічний, а й фінансовий вихід. Ітурбе говорить:
“Експорт надасть компаніям грошовий потік, який вони потім інвестують у вдосконалення дронів для самої України”.
Європа переймає досвід у Києва
Після низки вторгнень російських безпілотників у повітряний простір Польщі, Фінляндії та Данії, Європа почала усвідомлювати свою незахищеність перед новими викликами.
ЄС вже працює над спільним проєктом “стіни з дронів” — системи моніторингу та оборони, узгодженої з Києвом. Українські компанії отримують пропозиції щодо співпраці від багатьох європейських країн, які хочуть розвинути власне виробництво та здобути бойовий досвід українців.
Лондонський юрист українського походження Олександр Хомяк, засновник Drone Space Labs, пропонує новий підхід — абонемент для країн НАТО на використання дронів.
“Дрони не подібні до танків: не можна збудувати склад і зберігати мільйон одиниць — завтра вони стануть застарілими. Необхідно створити адаптивні виробничі потужності”, — стверджує він.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
