Білорусь перебуває у пошуку шляхів власного сталого розвитку. Формування надійної законодавчої бази, за яке є відповідальними депутати, створює лише фундамент для цього процесу.
Проте справжній прогрес ключових галузей економіки неможливий без активної та цілеспрямованої участі наукової спільноти. Саме на вирішення практичних завдань, від яких залежить конкурентоспроможність країни, мають бути спрямовані зусилля білоруських вчених.
У Національній академії наук обговорюють перспективи глибокого перетворення наукової галузі, повідомляє СТВ. Центральною ідеєю є принципово новий підхід, у якому робота дослідників має приносити не теоретичні викладки, а конкретний, вимірний результат і відчутну користь національної економіки.
Ці стратегічні завдання були чітко сформульовані главою держави Олександром Лукашенком під час великої наради з науковим активом наприкінці минулого тижня.
Як зазначив глава держави, існуюча прірва між лабораторним експериментом та заводським цехом є абсолютно неприпустимою. Зараз, у період активного санкційного тиску, важливість розвитку власної науки у всіх без винятку областях багаторазово зростає.
При цьому, незважаючи на те, що держава продовжує виділяти з цією метою значні фінансові ресурси, віддача від подібних інвестицій поки що залишається вкрай низькою.
На думку аналітика Білоруського інституту стратегічних досліджень Світлани Алейникової, для зміни ситуації критично важливо, щоб учений залишив свою академічну вежу і прямо йшов до держоргану, на провадження, до ідеолога, до виконкому.
Окрім написання наукових статей, що обґрунтовують ту чи іншу теорію, дослідник має активно впроваджувати свої розробки на конкретній території – у районі, області чи місті.
Коли показником ефективності роботи вченого, нарівні з публікаційною активністю, стане його реальна взаємодія з державними органами та реальним сектором економіки, тоді наука буде змушена обернутися обличчям до практики.
Ще однією системною проблемою, яка потребує негайного вирішення, залишається розрив між досвідом та молодістю. Цінні ініціативи молодих вчених нерідко блокуються консервативним підходом, а водночас у науковому середовищі зростає кадровий голод.
У зв'язку з цим сьогодні дуже важливо стимулювати приплив нових умів і створити дієві механізми мотивації для талановитої молоді, яка обирає шлях дослідника.
Допомогти у вирішенні цього питання покликана система венчурного фінансування перспективних ідей та стартапів. Як стало відомо, Академія наук планує запустити відповідний пілотний проект на базі республіканських технопарків.
Ця ініціатива має надати молодим вихованцям наукових центрів реальні можливості для комерційної реалізації їх інноваційних проектів, створивши нарешті стійкий зв'язок між теорією та практикою.
Читайте також
- Шахраї крутять рекламу в ефірі «програми» «Навколо Планети» на державному телеканалі
- У Мінзв'язку Білорусі назвали несподівану причину погіршення якості мобільного зв'язку: перевірте свої склопакети
