ППО взимку 2025: важливі не лише Patriot, а й дисципліна кожного громадянина 28.11.2025 13:30 Укрінформ Розбір атак противника у листопаді: РФ заощаджує крилаті ракети повітряного базування, акцентуючи на швидкості та несподіваності
24 листопада Президент України Володимир Зеленський зробив пряме застереження щодо вірогідної підготовки Росією нової масованої комбінованої атаки по території України найближчим часом: «Ми чітко усвідомлюємо, з ким маємо справу, і всі розпорядження у Повітряних силах та інших елементах Сил оборони та безпеки України виконуються. Будемо відповідати».
Ця заява прозвучала на тлі активізації моніторингових груп, які застерігають про готування ворогом чи не найпотужнішого удару за весь час повномасштабного вторгнення. У мережі шириться безліч апокаліптичних сценаріїв: одночасний запуск 1000 БпЛА, масове використання ракет «Іскандер», Х-69, Х-47М2 «Кинджал» та залучення 16 бортів Ту-22М3 з ракетами Х-22/32. Однак, якщо відкинути емоції та проаналізувати факти, стає зрозумілим: противник не просто збирає сили, він радикально змінив підхід до ведення повітряної терористичної війни.
АНАТОМІЯ ТЕРОРУ: ЯК І ЧОМУ ТАКТИКА ПРОТИВНИКА ЗАЗНАЛА ЗМІН
Листопад 2025 року став знаковим місяцем, який дозволяє стверджувати: хаотичні обстріли зразка 2022-2023 років залишилися в минулому. Росіяни перейшли до прагматичного, цинічного і, на жаль, раціонального терору. Щоб зрозуміти логіку противника, варто детально вивчити хронологію трьох останніх масованих атак.
Хроніка удару:
- 14 листопада: Противник використав 449 засобів повітряного нападу, з яких переважну частину складали дрони (430 одиниць). Ракетна компонента (19 одиниць) була різноманітною: від «Кинджалів» і «Цирконів» до балістики «Іскандер-М»/KN-23. Основний удар прийняли Київ та Київська область.
- 19 листопада: Число засобів зросло до 524. Тут ми побачили вже 40 крилатих ракет Х-101, 7 «Калібрів» та лише одну балістичну ракету «Іскандер-М». Вектор атаки перемістився на захід (Львівська, Тернопільська області) та схід (Харківська область).
- 25 листопада: Атака 486 засобами. Характерна риса – повна відсутність ракет Х-101, натомість акцент на «Калібрах», «Іскандерах» та «Кинджалах» (разом – 22 ракети). Удар знову сконцентрувався на Київській та Одеській областях.
Аналізуючи ці дані, можна виділити виразну тенденцію: географічний розподіл засобів ураження.
Здається, противник справді провів перерозподіл цілей. Якщо раніше ракети зі стратегічної авіації (Ту-95МС, Ту-160) летіли по всій країні, то тепер їх зберігають переважно для західних регіонів. Центральна, південна та північно-східна частини України опинилися під прицілом комбінації «дрони + балістика + крилаті ракети малої/середньої дальності («Іскандер-К», «Калібр»)».
Чому так відбувається?
Військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко пояснює це еволюцією підходів супротивника та технічними обмеженнями: «Так, противник дійсно змінив тактику ракетно-дронових ударів, і це доводиться визнавати. Росія зараз підбирає засоби ураження відповідно до характеристик ракетної зброї та специфіки регіону, по якому завдає ударів… Іншими словами, вони намагаються використовувати те озброєння, яке найбільше відповідає поставленій цілі та відстані, – каже експерт. – Ми розуміємо, що, наприклад, балістична ракета 9М773 комплексу «Іскандер» має дальність до 500 кілометрів. Вона найбільш дієва саме в межах цієї дистанції, і росіяни враховують буфер безпеки для своїх пускових установок. У свою чергу, ракета Х-101 має значно більшу дальність, як і крилата ракета 3М14 «Калібр». Але тут теж є нюанси. Основний носій Х-101 – Ту-95МС – має обмежену кількість районів, звідки може здійснювати пуски…»
За словами Коваленка, сьогодні росіяни вже не діють безладно: «Якщо раніше комбінований удар виглядав як «все, що є в наявності, запускаємо туди, куди дотягнемось», то зараз вони підходять до цього значно прогнозованіше і, на жаль, раціональніше».
Фактично, Росія заощаджує ресурс планерів стратегічної авіації, які зношуються, та накопичує ракети Х-101. Для ударів по Києву чи Харкову їм дешевше і швидше використовувати наземні пускові установки «Іскандер» або морські носії «Калібрів», які не потребують підйому в повітря важких бомбардувальників.
Ту-95МС
Ще один тривожний аспект нової тактики – переважання балістики. Статистика показує, що ракети типу Х-101 застосовуються все рідше, поступаючись місцем швидкісним цілям, які вкрай важко перехопити.
Військовий експерт Павло Нарожний звертає увагу на непропорційне зростання саме балістичної загрози: «Кількість «Шахедів», що атакують Україну, залишилася приблизно на тому ж рівні, що й у попередні масовані удари – десь 450–500 одиниць. Натомість різко зросла частка балістичних і аеробалістичних ракет: замість звичних одиничних «Кинджалів» чи «Іскандер-М» ворог застосовує кілька Х-47М2, балістичних і крилатих ракет одночасно. Саме балістика стала головним болем нашої ППО».
Варто також відзначити, що на зміну тактики вплинули й успішні дії українських спецслужб. Зменшення інтенсивності ударів саме крилатими ракетами повітряного базування – Х-101 – це прямий наслідок операції СБУ «Павутина», яка завдала удару по аеродромах базування стратегічної авіації РФ. Якби не знищення частини носіїв, масштаб терору міг бути значно більшим. Проте ворог компенсує це нарощуванням виробництва балістичних ракет 9М723 («Іскандер-М») та використанням північнокорейських аналогів KN-23. За даними експертів, виробництво цих ракет у РФ зараз становить близько двох одиниць на добу, що дозволяє їм підтримувати стабільний ритм атак.
ЩИТ ПРОТИ МЕЧА: ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МАЙБУТНЬОГО
Зміна тактики ворога вимагає від України не менш кардинальних змін у побудові оборони. Ситуація ускладнюється тим, що «Shahed-136» перетворився на універсальний інструмент виснаження нашої ППО, працюючи в тандемі з високоточною балістикою.
Військовий експерт Олег Жданов аналізує останню атаку 25 листопада: «Росіяни відмовилися від тактики «роїння» дронів, перейшовши до синхронізованих лінійних ударів. Основна маса безпілотників рухалася прямолінійно, великими групами, на заздалегідь обрані об’єкти критичної інфраструктури. А ракети – «Кинджали», «Іскандери-К», балістичні «Іскандери-М» та «Калібри» – були випущені так, щоб досягти цілей практично одночасно і переважно над однією половиною столиці… Така синхронізація створила екстремальне навантаження на ППО».
Це вказує на те, що ворог намагається «проламати» протиповітряну оборону столиці не кількістю дешевих дронів, а одночасним прильотом надшвидкісних цілей, які вимагають дефіцитних протиракет.
«Щоб збити одну балістичну ракету, часто доводиться випускати 2-3 дорогі протиракети», – зазначив Жданов.
Тим часом авіаексперт Анатолій Храпчинський наголошує на проблемі перенасичення каналів нашої оборони: «Важливо розуміти, що, наприклад, в зоні відповідальності і роботи засобів протиповітряної оборони Patriot, ефективність цих систем становила 67%. Це не зовсім «вау», тому що якби це було 70-80%, то тоді б можна було сказати, що це гарантовано якісна робота систем ППО. Це пов’язано з тим, що ворог використовує велику кількість цілей, він активно збирає розвідувальні дані і розуміє, де можуть бути наші слабкі місця. Розуміючи, наприклад, що стоїть система ППО десь на Київщині і в неї є лише 2 пускових установки, ворог розуміє, скільки там може пройти ракет. Тобто скільки ракет буде перехоплено, а скільки просто не зможуть перехопити, тому що час на перезарядку або розгортання не дозволить зробити це. Тому ворог використовує ці слабкі місця і за рахунок кількості пробиває нашу протиповітряну оборону».
Те саме стосується і «Шахедів».
«Умовно кажучи, стоїть мобільна вогнева група, яка може працювати в одному напрямку по одному «Шахеду», який летить. А уявіть собі, якщо летить із декількох напрямків. Недостатньо просто засобів, які могли би працювати одночасно по цих «Шахедах». Тому саме нестача більшості систем ППО є ключовою проблемою того, що все ж таки щось долітає. Саме тому Президентом було заявлено, що Україні потрібно ще 27 систем Patriot. Саме тому говориться про пошук рішень проти «Шахедів», бо їх дуже велика кількість і збивати «Шахеди», наприклад, дорогими ракетами – це марнотратство», – переконує Храпчинський.
- Як протидіяти новій реальності?
Експерти сходяться на думці, що необхідний комплексний підхід, який включає не лише посилення ППО, але й активні дії щодо знищення засобів нападу ворога ще на землі.
Олександр Коваленко пропонує тривекторну стратегію:
«Найскладніша історія – це полювання на пускові установки 9М723 комплексу «Іскандер-М»… Це мобільні платформи, і саме тому їх значно важче відстежувати та вражати. Вони можуть розміщуватися будь-де… Тож у випадку з «Іскандерами» йдеться про особливо складну ціль», – зазначає Коваленко.
Пускова установка ОТРК "Искандер-М". Фото з відкритих джерел
Павло Нарожний додає, що дефіцит систем, здатних збивати балістику, є критичним: «Міністр оборони України Денис Шмигаль озвучив, що надійного прикриття всієї території потрібно мінімум 10 дивізіонів Patriot прямо зараз».
Наразі ж реальність інша. Для збиття балістичних цілей Силам оборони реально доступні лише дві системи. Перша – італо-французька SAMP/T… В Україні зараз працює, за відкритими джерелами одна-дві батареї.
«Україна нещодавно підписала меморандум з Францією про постачання восьми SAMP/T. Але поки немає ані фінансування, ані чітких термінів», – нагадує Нарожний.
Друга – Patriot… Єдина країна, яка теоретично може їх надати, – США, але враховуючи поточні політичні обставини… це завдання виглядає майже нереальним.
- До чого готуватися цивільним? Прогнози на найближчі дні та тижні.
Попри апокаліптичні прогнози в соцмережах про «1000 дронів одночасно», експерти закликають зберігати тверезий розум. Технічні можливості РФ мають свої ліміти.
Олександр Коваленко доволі скептично, і навіть з долею іронії, ставиться до панічних чуток: «Коли чую заяви про те, що Росія нібито може запускати тисячу дронів-камікадзе щодня, або навіть одноразово – я відношу всіх, хто так каже, до своєрідної секти «адептів тисячі Шахедів на добу»… У Росії справді є можливість мати на складах понад тисячу цих дронів. Вони дійсно накопичили великий запас і, умовно кажучи, теоретично могли б запустити їх хоч цієї ночі, завтра або післязавтра – ресурс дозволяє. Але вони цього не роблять з дуже простої причини: у них немає технологічних можливостей для одночасного запуску такої кількості. Немає достатньої кількості пускових установок. Немає пропускної здатності для такого масового старту».
Експерт пояснює: щоб запустити таку кількість, пускові розрахунки мали б працювати на одній позиції добу, що перетворило б їх на ідеальну мішень для українських вогневих засобів.
«Одразу прилетить наша відповідь. Пускові майданчики, де постійно працюють оператори, де відбувається заряджання та запуск, стануть легкою ціллю. Буде знищено й самі установки, і операторів, і значну частину їхнього боєкомплекту. Зараз росіяни діють за принципом: «приїхали – запустили – поїхали». Дві-три години роботи – і вони вже на новій позиції, щоб ми не встигли вдарити у відповідь. Для них це критично, – каже експерт. – Саме тому тисячу «Шахедів» вони не застосують одночасно, попри те, що кількість дронів у них дійсно є. Але це самогубний сценарій для їхніх підрозділів і пускових засобів».
Однак нам варто готуватися до системного терору з тижневим інтервалом.
«Зараз вони обрали тактику одного масованого комбінованого удару на тиждень – це середній темп, який ми вже чітко спостерігаємо. Росіянам достатньо приблизно тижня, щоб підготувати такий удар», – прогнозує Коваленко.
Балістика («Іскандер-М», KN-23) залишиться домінуючим засобом терору для центру та сходу країни. Це означає, що реагувати на тривоги потрібно миттєво. Часи, коли можна було «допити каву», поки ракета летить з Каспію, для мешканців Києва, Дніпра чи Харкова минули.
Щодо загрози від Ту-22М3 (носіїв ракет Х-22/32), то через низьку точність та дальність цих ракет (близько 300 км ефективного ураження), вони становлять небезпеку насамперед для прифронтових та прикордонних регіонів, а також для Одещини у разі виходу носіїв у Чорне море, та Києва – у певних сценаріях.
«Для заходу країни основною загрозою залишаються «Кинджали» та «Калібри», а також крилаті ракети Х-101, які ворог зараз явно накопичує», – резюмував оглядач.
ВИСНОВОК
Росія змінила парадигму терору. Етап «емоційних» ударів завершився, поступившись місцем холодній математиці війни. Це не ознака сили ворога, а скоріше свідчення обмеженості його ресурсів. РФ більше не може дозволити собі засипати всю Україну дорогими ракетами. Вона змушена рахувати, економити та шукати найболючіші точки. Це перехід від тактики «вогняного валу» до «точкових уколів», де вістрям стає балістика.
Для України це означає необхідність адаптації. Ми входимо в зиму технологічної витримки, де ключову роль відіграватиме не лише кількість Patriot, а й дисципліна кожного громадянина. Ворог робить ставку на наше виснаження та паніку. Наша відповідь має бути протилежною: холодна оцінка загроз, підтримка Сил оборони та максимальна увага до сигналів тривоги. Як зазначив Президент: «Ми точно розуміємо, з ким маємо справу». І це розуміння – наша перша лінія оборони.
Мирослав Ліскович. Київ
Тероризм ЗСУ Російська авіація Росія Україна проти Росії Війна Іскандери Дрон Повітряні сили ЗСУ Винищувач ППО Балістичне озброєння Ракетна атака
Источник: www.ukrinform.ua
