Російський шантаж не вселяє страху, а от атаки ракетою 9М729 – це дуже небезпечно 03.11.2025 10:50 Укрінформ Бойові дії можуть завершитися тоді, коли і Штатам, і Піднебесній це стане вигідно одночасно. Є підстави вважати, що це може відбутися досить швидко Щодо зустрічі між Трампом та Сі, як і було зрозуміло наперед, ніхто нічого конкретного не повідомив і не повідомить. Як за шість місяців до переговорів, так і через пів року після них експерти будуть аналізувати особисті здогадки та сторонні плітки. Було занадто наївно покладати надії на щось революційне, наприклад, що Сі після бесіди віддасть наказ Путіну «згортати СВО». Нам доведеться задовольнитися тим, що вони ВПЕРШЕ обговорили Україну. А війною напряму вони займуться тільки тоді, коли їм стане вигідним її припинення, причому одночасно і Штатам, і Піднебесній. Цього можна чекати довго, а може статися й по-іншому. Китай, наприклад, зараз дуже зацікавлений у нових ринках збуту, в першу чергу європейських, але поки триває війна в Україні – це пусті надії для Пекіна. За словами політолога Ігоря Рейтеровича, російська агресія в Україні може стати, фактично, є перешкодою глобальним планам Пекіна. Тим не менш, досі залишається в силі принцип китайської політики, оголошений очільником китайського МЗС – не дати Росії зазнати поразки у війні з Україною. Тому, поки це протиріччя не буде врегульоване, можливий лише непрямий вплив на хід війни. Наприклад, збільшення допомоги Україні від США і НАТО, і поступове скорочення її для агресора з боку Китаю. На жаль, мова йде про процеси досить інертні, і поки що новини в цій сфері не дуже нас тішать. Наприклад, ресурс WSJ з посиланням на анонімні джерела, пише, що Трамп під час зустрічі не чинив тиск на свого китайського візаві погрозами суворих санкцій за придбання російської нафти. Тобто, американський президент обрав м’який варіант, чого і слід було чекати після висловлювання ним же сподівань, що «це ненадовго», вочевидь, маючи на увазі нові санкції. Тому напрошується висновок, що Україні доводиться діяти самостійно, не чекаючи якихось проривів на міжнародній арені. У найближчому майбутньому Росія не буде суттєво обмежена в прибутках від торгівлі нафтою і газом. Звичайно, якщо цього не зроблять світовий ринок і ОПЕК, але це не гарантовано. Тож доведеться нам воювати далі з розумінням того, що буде саме так, а не інакше. Про позитивні моменти. Зафіксуємо, що Путін перспективи жорстких санкцій «від Трампа» явно злякався. Доказ тому – спонтанний, тобто абсолютно непідготовлений візит спецпосланця Дмитрієва до США. Як ми і передбачали, візит закінчився повним провалом, і минулий тиждень надав тому декілька підтверджень. Власне, достатньо одного: Дмитрієв «прогулявся» по вашингтонських кулуарах, із впливових осіб не зустрівся ні з ким і повернувся ні з чим. Втім, Путін не заспокоївся і налаштував на поїздку до Трампа ще й угорського прем’єра Орбана. Мета була та сама: відмовити американського президента від рішучих дій, щоб забезпечити Путіну більше грошей, аби він зберігав можливість мучити цивільне населення в Україні. Чи вдалася Путіну місія його відданого васала? Схоже на те, що знову – ні. Орбан сподівався зустрітися з Трампом в кінці минулого тижня, але стало відомо, що в Білому домі його чекають не раніше 7 листопада, а у «винятках» для Угорщини при застосуванні санкцій Орбану практично вже відмовлено. Оптимістично на цьому фоні виглядає й непристойна якась метушня з традиційним російським шантажем. Спочатку на адресу Європи і США лунали погрози і здійснювалися кроки в напрямку нібито ескалації. Генерал Герасимов доповів Путіну про випробування «Буревісника» – крилатої ракети з використанням ядерної технології. Кажуть, що цей «Бур» пролетів 14 000 км. Щоправда, невідомо звідки він летів і куди. Потім говорили про «Посейдон» – торпеду теж з ядерним двигуном. Вона представлена як «невразлива», але чому, не сказано нічого. Нарешті, було заявлено про рішення розмістити ракети середньої дальності «Орешнік» з можливістю нести ядерний заряд практично на кордоні Білорусі з Україною.
Ракета 9М729 / Фото з відкритих джерел Очікуваного в Кремлі результату ці залякування не дали. А ось інформація про обстріли України ракетами 9М729 – це серйозно. Саме через засекречену Москвою розробку цієї ракети, яка є версією «Іскандера», здатною нести ядерну боєголовку, США у 2019 році вийшли з Договору про обмеження ракет середньої дальності. А тепер, згідно з повідомленням Reuters виявилося, що після «визначних» переговорів в Анкориджі Росія 23 (!) рази обстрілювала ними Україну. Ми не будемо вдаватися до конспірології &ndash чи то Трамп особисто це дозволив, чи Путін так зрозумів пишний прийом і червону доріжку до свого літака і вирішив, що може знову принизити президента США, але факт залишається фактом. Тож, схоже, заява Пентагону, що у них є «Томагавки», які вони можуть передати Україні без шкоди для обороноздатності США, безпосередньо пов’язана з цими 9М729. Остаточне рішення за президентом Дональдом Трампом. І таке «рішення» вже є. Спілкуючись із журналістами на борту президентського літака, Трамп сказав що зараз він Україні «Томагавків» не дасть, але «не виключає цього» в майбутньому. Тобто знову повторив прийом з відомого одеського анекдоту – нехай тепер він (тобто Путін) боїться. …Втім, Трамп не злякався не лише рашистського шантажу, але й конкретної ескалації, а ще й наказав своєму міністру війни Піту Гегсету підготувати випробування ядерних зарядів. Мовляв, давно ми не перевіряли свій стратегічний потенціал. Подивимося тепер коли й де американці проведуть випробування, враховуючи обмеження, які діють у цій сфері вже понад 60 років. Це остаточно фіксує світ в атмосфері Холодної війни. Варто було оцінити, з якою швидкістю відреагував на таку новину прессекретар Пєсков: російські випробування не були ядерними! Це очевидний переляк і, як кажуть експерти, спричинений він тим, що Росії вже немає чим відповісти на подібну ескалацію. А нам відповісти Пєскову можна було б так: як це не були ядерними? А «Буревісник» – це не ядерна загроза, не такий собі літаючий «міні-Чорнобиль»? А «Орешнік» (який може нести ядерний заряд) у точці, звідки ця ракета може досягти будь-якого міста у вільній від рашизму частині Європи? Це як? Тут варто згадати, що у 80-ті саме розміщення в європейській частині Союзу ядерних ракет середньої дальності призвело до критичного прискорення гонки озброєнь, яке в комплексі з іншими чинниками (падіння цін на нафту, програна війна в Афганістані) і призвело до краху попередньої версії російської імперії. Вже декілька днів ситуація в Покровську в центрі уваги вільного світу і переживань українців. Чи вдасться Силам оборони стабілізувати ситуацію в місті та навколо нього? Інформації, якій можна довіряти, надходить дуже мало. Але від цього залежить багато. Якщо так і буде, це означатиме остаточний крах міфу про те, що рашистського агресора зупинити неможливо. Молимось за наших, допомагаємо Силам оборони хто чим може. Сергій Тихий, Київ Перше фото: Official White House Китай Путін США Трамп Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
