Рамштайн та атака російських безпілотників на Польщу: нерішучість НАТО може коштувати Першої світової війни

Рамштайн та атака російського безпілотника на Польщу: нерішучість НАТО може коштувати Великої війни 10.09.2025 17:00 Укрінформ На ювілейному Рамштайні все було як годиться, але вночі Кремль пішов ва-банк, випробовуючи НАТО на міцність. Слідом за Альянсом ціна нерішучості зросла до максимуму.

Поки ввечері 9 вересня в Лондоні міністри оборони країн-союзниць на ювілейному, 30-му «Рамштайні» вкотре демонстрували непохитну єдність на підтримку України, російське командування готувало зухвалий удар по самій архітектурі європейської безпеки. У ніч на 10 вересня десятки ударних безпілотників перетнули кордон Польщі, країни-члена НАТО та ЄС. Це не просто чергова мікроскопічна ескалація чи випадковий інцидент. Це свідомий, розрахований виклик, кинутий усьому Заходу. Чи можна вважати це точкою неповернення? Кремль підвищив ставки, перевіряючи «червоні лінії» НАТО на справжність. Тепер відповідь – або її відсутність – визначатиме не лише подальший хід війни в Україні, а й долю самого Північноатлантичного альянсу.

Лондонський Rammstein: короткий підсумок результатів

Тридцяте засідання Контактної групи з питань оборони України, яке вперше відбулося в Лондоні, вкотре окреслило пріоритети: перемога України та забезпечення міцного миру. Головним акцентом зустрічі було зосередження на зміцненні двох критично важливих напрямків – протиповітряної оборони та далекобійних можливостей Збройних Сил України.

Німеччина вкотре продемонструвала лідерство, оголосивши не лише про прибуття в Україну перших пускових установок двох нових систем ППО Patriot, а й про запуск нової ініціативи «глибокого удару». Міністр оборони Борис Пісторіус заявив: «В рамках цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими компаніями на загальну суму 300 мільйонів євро. Ці контракти передбачають постачання кількох тисяч далекобійних безпілотників різних типів українського виробництва». Це стратегічний крок, спрямований на посилення можливостей України виробляти власну зброю, до фінансування якої Пісторіус закликав інших партнерів долучитися.

Велика Британія, як господар зустрічі, відреагувала не менш рішуче. Міністр оборони Джон Гілі оголосив, що його країна «профінансує тисячі одноразових ударних безпілотників далекого радіуса дії, які будуть виготовлені у Великій Британії та доставлені до України протягом наступних 12 місяців». Він також повідомив про вражаючі результати 50-денної кампанії підтримки, в рамках якої Україні було надано майже п'ять мільйонів боєприпасів та 60 000 артилерійських снарядів. Звертаючись до Путіна, Гілі кинув прямий виклик: «Ви лише зміцнюєте нашу єдність з українцями та нашу рішучість рухатися далі та швидше». Британський міністр впевнено заявив, що союзники збільшують військову допомогу, оскільки мир досягається силою.

Зустріч у форматі Rammstein (Лондон, 9 вересня 2025 р.)

Підсумовуючи зустріч, Міністр оборони України Денис Шмигаль підтвердив, що підтримка не лише продовжуватиметься, а й посилюватиметься. Він оприлюднив вражаючий перелік зобов'язань від десятків країн:

  • ЄС зібрав 80% обіцяних 2 мільйонів боєприпасів і готує мільярди фінансової допомоги.
  • Норвегія виділить 8 мільярдів доларів на підтримку у 2026 році.
  • Канада виділяє 500 мільйонів доларів на ініціативу PURL та 220 мільйонів доларів на українські безпілотники.
  • Нідерланди нададуть 1,2 мільярда євро допомоги до кінця року та інвестуватимуть у проекти глибокого удару.
  • Польща готує новий пакет допомоги та незабаром передасть 10 000 снарядів калібру 155 мм.

Водночас Шмигаль наголосив на нагальній потребі в додаткових системах ППО, оскільки Росія не збирається зупинятися. Як показали подальші події, його слова виявилися пророчими.

«Акт агресії»: Хроніка безпрецедентного удару по державі-члену НАТО

Поки союзники в Лондоні вели переговори щодо посилення оборони України, Росія вдалася до прямої ескалації проти НАТО. У ніч на 10 вересня російські безпілотники “Шахед” масово порушили повітряний простір Польщі.

Важливо наголосити: це не був випадковий підхід – дрони маневрували, що вказує на заздалегідь визначені цілі на території Польщі (докладніше про це нижче).

Реакція Варшави була швидкою. Польща підняла в повітря винищувачі F-16, до операції приєдналися голландські F-35 та інші літаки НАТО. Влада тимчасово закрила повітряний простір над аеропортами Варшави, Жешува та Любліна, а мільйонам жителів східних провінцій було наказано залишатися в укриттях. Було збито кілька безпілотників, їхні уламки в деяких місцях впали на житлові будинки.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав інцидент «актом агресії». Оперативне командування польських збройних сил офіційно підтвердило порушення російськими безпілотниками повітряного простору. Це був перший випадок з початку повномасштабного вторгнення в Україну, коли літаки НАТО атакували потенційно небезпечні об'єкти в повітряному просторі союзника.

Дональд Туск та Марк Рютте

Важливо наголосити: до цього моменту, попри неодноразові порушення, Польща НІКОЛИ не збивала такі цілі. І НІКОЛИ в заявах польських посадовців не звучало, що це була російська зброя. Цього разу все було інакше.

Як відреагувало НАТО?

Генеральний секретар Марк Рютте високо оцінив «швидку та вмілу» військову реакцію на вторгнення російських безпілотників до Польщі. Північноатлантична рада зібралася у відповідь на запити Варшави про консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору та висловила свою солідарність, засудивши «безрозсудну поведінку» Росії. «Минулої ночі численні безпілотники з Росії порушили повітряний простір Польщі. Наші системи протиповітряної оборони були активовані та успішно захистили територію НАТО, як вони й були розроблені».

Це все? Сподіваємося, що ні. Бо якщо так, то Кремль продовжуватиме випробовувати «червоні лінії», граючи на межі між провокацією та прямим нападом.

Реакція світу: єдність у словах, обережність у діях

Напад на Польщу миттєво викрив різні погляди на загрозу в західному світі. Реакції варіювалися від прямих закликів до дій до більш дипломатичних виявів солідарності.

Найрішучіший голос пролунав з України. Президент Володимир Зеленський заявив, що «російська агресія є загрозою для кожної незалежної держави в нашому регіоні», і знову запропонував партнерам створити спільну систему протиповітряної оборони. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга попередив, що «слабка відповідь зараз ще більше спровокує Росію», і закликав не лише посилити санкції, а й нарешті дозволити використовувати протиповітряну оборону сусідніх країн для захисту українського неба поблизу кордонів НАТО.

До них приєдналися «яструби» в Європі та Сполучених Штатах. Голова зовнішньої політики ЄС Кайя Каллас категорично заявила: «Усе вказує на те, що це було навмисно, а не випадково. Війна Росії загострюється, а не закінчується». Депутат Німеччини Родеріх Кізеветтер закликав припинити «порожні балачки про мирні переговори» та негайно надавати Україні ракети Taurus. У Конгресі США республіканець Джо Вілсон назвав інцидент «актом війни» та закликав адміністрацію Трампа відповісти руйнівними санкціями та зброєю для України. (Трамп поки що не прокоментував цей інцидент, – ред.)

Тим часом реакція деяких європейських важковаговиків була більш стриманою. Президент Франції Еммануель Макрон та міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні рішуче засудили напад і висловили повну солідарність з Польщею, але утрималися від погроз чи конкретних пропозицій щодо відповіді.

Розшифровка Путіна: п'ять цілей однієї атаки

Експертна спільнота одностайно вважає, що напад на Польщу був багатовимірною операцією, яка переслідувала кілька стратегічних цілей.

  • Перевірка «червоних ліній» НАТО. Це головна мета. Як зазначає публіцист Віталій Портніков, «Кремль добре знає, що головна слабкість Заходу — не брак зброї чи фінансів, а політична воля». Росія перевіряє, чи готовий Альянс діяти, чи обмежиться словами, і це випробування, перш за все, спрямоване на Вашингтон.
  • Залякування та дестабілізація Європи. Напад на Польщу – це сигнал про те, що «війна близько». Мета – посіяти страх серед населення європейських країн, що, на думку Кремля, має зміцнити позиції популістських та проросійських сил і, як наслідок, підірвати європейську єдність.
  • Зміщення уваги з України. Військовий експерт Сергій Флеш припускає, що план міг полягати в тому, щоб змусити Європу «піклуватися про власну оборону, а не про нашу. І гроші підуть туди».
  • Спроба розколу України та Польщі. За словами Олександра Коваленка, військового спостерігача групи «Інформаційний опір», одне із завдань — «поставити Україну та Польщу в протилежне становище (кажуть, що дрони залетіли до Польщі через роботу українських засобів радіоелектронної боротьби або що ціль — логістичний вузол у Жешові, звідки надходить військова допомога нашій країні від союзників, — ред.)».
  • Підготовка до масштабнішої агресії. Віталій Портніков проводить паралелі з діями нацистської Німеччини: «Якщо відповідь НАТО на напад на Польщу виявиться слабкою, це буде запрошенням для Путіна зробити ще сміливіші кроки».
  • Існує також більш конкретна версія від аналітика Ігаля Левіна: ціллю могли бути американські солдати, розміщені в Жешові, що було б прямим «посланням» адміністрації Трампа. «Як це відбувається на Близькому Сході – там, нагадаю, Іран постійно атакує американські бази дронами, а в 2024 році навіть вдалося вбити трьох американських солдатів в Йорданії. Коли США приходили до Ірану з претензіями та звинуваченнями, Тегеран завжди відповідав, що це не він, а якісь проксі, запущені якоюсь «Хезболлою». Тут, якби загинули американці, росіяни сказали б, що це все українська радіоелектронна боротьба. Нагадаю, що наразі в Польщі розміщено близько 10 000 американських солдатів, і Трамп тиждень тому зазначив, що їхню кількість можна навіть збільшити».

    Інформаційний фронт: Чому версія про «українську радіоелектронну боротьбу» є абсурдною

    Майже одразу після атаки російські пропагандистські ресурси почали активно просувати версію про те, що дрони, що залетіли до Польщі, були українськими «шахедами», які «зійшли з курсу» під впливом українських систем радіоелектронної боротьби. Мета цього фейку очевидна: звинуватити Україну, посіяти недовіру між Києвом і Варшавою та зняти відповідальність з Росії.

    Станція радіоелектронної боротьби «Буковель»

    Однак ця версія не витримує жодної критики, як детально пояснив військовий експерт Олександр Коваленко. Він наголошує на ключовому нюансі: «Так, Україна використовує засоби радіоелектронної боротьби для придушення «Шахед-136», але в цьому випадку безпілотник втрачає керування та летить по прямій, не змінюючи траєкторії польоту, не маневруючи, не змінюючи висоти, доки не вичерпається паливо та не впаде, або доки його не зіб'ють, або доки він не виїде із зони придушення, «зловить» супутник і не повернеться до цілі. Усі безпілотники, які потрапляли в польський повітряний простір, постійно маневрували і не прагнули повернутися в Україну. Тобто спочатку їхні цілі були встановлені на території Польщі».

    Коваленко також додав інсайдерську інформацію про те, що «на траєкторії було набагато більше дронів (попередньо, понад 20), але деякі з них були знищені українськими ППО». Таким чином, українські сили ППО тієї ночі захищали не лише власне небо, а й небо сусідньої Польщі.

    Момент істини: чи пройде НАТО випробування на зрілість?

    «Сьогоднішня атака безпілотника на Польщу, схоже, щось змінила у сприйнятті війни», – зазначає народний депутат та експерт з українсько-польських відносин Микола Княжицький. Цей інцидент став для НАТО тим, що експерти називають «моментом істини» та «випробуванням на зрілість». І реакція на нього визначить майбутнє Альянсу.

    Багато аналітиків вкрай критично поставилися до першої реакції. Політолог і нинішній військовослужбовець Збройних сил України Кирило Сазонов називає це «жалюгідним видовищем» і ставить риторичне питання: «Де ж та знать, яка відреагувала на такі виклики незалежно від ризиків?» Він упевнений, що Росія, побачивши лише «консультації та занепокоєння», зробить висновок: «Це травоїдні, опору не буде, можна їсти». Військовий журналіст Денис Попович попереджає, що нерішучість призводить до розпаду альянсів та великих війн, адже Росія хоче «розмивати принципи колективної безпеки НАТО, постійно підвищуючи рівень ескалації».

    Військовий експерт Олексій Копитко наголошує, що вирішальний вердикт є не військовим, а політичним: «Чи буде вторгнення російських безпілотників політично оцінено як навмисний акт агресії з боку Росії? Чи як прикрий ненавмисний інцидент?» На його думку, м’яч на боці Польщі: якщо Варшава наполягатиме на навмисному нападі, НАТО доведеться реагувати.

    Якою має бути ця реакція? На думку експертів, вона має бути швидкою та адекватною. Це включає «різке збільшення поставок зброї до України» та «значне посилення санкцій проти Москви». Або, можливо, пряму військову відповідь. Олексій Копитко пропонує після визнання інциденту «ненавмисним» збити пару російських літаків. Тільки такі формулювання, на думку експертів, будуть зрозумілими для Кремля.

    Замість висновку

    Зухвалий напад на Польщу в ніч після річниці Рамштайна – це не просто випробування протиповітряної оборони країни НАТО. Це кінець епохи ілюзій, коли російську агресію можна було вважати «локальним конфліктом». Кремль навмисно вів ескалацію, намагаючись довести некомпетентність Альянсу та нав'язати свої правила гри. Відсутність рішучої, жорсткої та швидкої відповіді буде розцінена як слабкість і стане запрошенням до нових, ще небезпечніших кроків, які неминуче призведуть до Великої війни в Європі. Сьогоднішній виклик – це випробування не стільки військових, скільки політичного характеру та волі Заходу. І від того, як Альянс його складе, залежить не лише майбутнє України, а й саме існування НАТО як ефективного оборонного альянсу.

    Мирослав Ліскович. Київ

    НАТО Польща Україна Збройні сили України Росія Війна Війна з безпілотниками з Росією Повітряна оборона Зустріч Рамштайн Повітряна атака

    Источник: www.ukrinform.ua

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *