Окупанти знищили Каховську ГЕС: що чекає південь України 08.06.2023 11:51 Укрінформ Укрінформ зібрав і структурував інформацію про масштаби та наслідки підриву рашистами Каховського водосховища
Про черговий акт тероризму з боку Росії, який спровокував неконтрольований скид води з Каховського водосховища, уже написано тисячі матеріалів. Втім, навіть на третю добу осягнути повноту наслідків катастрофи неможливо, але безсумнівно, нанесено жахливих руйнувань з далекосяжними наслідками. Причому масштаби цих руйнувань виходять далеко за межі України.
Укрінформ спробував все попередньо узагальнити. І для зручності читання — розбив інформацію на окремі розділи.
Екологія
Лівим берегом Дніпра нижче Каховки приблизно на двісті кілометрів простягнулися так звані нижньодніпровські піски. Саме тут розташовані Олешківські піски, а також Кінбурнська коса. У цій частині України створені Чорноморський біосферний заповідник, Національні парки "Білобережжя Святослава", "Нижньодніпровський" та низка інших природоохоронних територій.
Екологи прогнозують, що "Нижньодніпровський" парк через підрив постраждає найбільше.
“Ця дельта Дніпра – надзвичайно цінна природна територія. Тому у 2015 році там було створено Національний природній парк. Очевидно, все що там є, буде змите водою. А це численні острови, протоки, затоки, луки, заболочені ділянки біля Дніпра. Гадаю, що Національний парк постраждає найбільше", – розповідає еколог Олександр Соколенко.
Експерт ще не може сказати, скільки часу буде потрібно, щоб відновити втрачену флору і фауну. Але йдеться, як мінімум, про роки.
"Наслідки будуть дуже суттєвими. На відновлення екосистеми будуть потрібні роки", – каже еколог.
Через підрив Каховської ГЕС затопило Нижньодніпровський національний парк
Михайло Русін, кандидат біологічних наук, співробітник Київського зоопарку, який тривалий час досліджував природу нижньодніпровських пісків, розповідає ендеміки – підвиди тварин, які взагалі не зустрічаються в жодному іншому місці на планеті.
“Це, наприклад, сліпак піщаний та ємуранчик Фальц-Фейна. Обидва включені до Червоної книги України, а також до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Мишівка степова ендеміком не є. Вона мешкає в Криму, на Сході та деяких інших областях. Є також популяції в сусідніх країнах. Але саме у нижньодніпровських пісках мешкає приблизно 70% чисельності цих тварин”.
Швидше за все, наслідки стрімкого затоплення для цих та інших дрібних наземних тварин будуть важкими, якщо не фатальними.
“Адже на відміну від птахів чи крупних ссавців вони не зможуть фізично втекти від води, яка затопить місця, де вони живуть”, – додав пан Русін.
Власне, щодо “втекти від води”…
Понад 300 тварин зоопарку "Казкова діброва» так і не змогли врятуватися… І це ранить болем душі людей, які здатні відчути таку трагедію.
Тварини, які загинули у зоопарку
"Загинуло близько 300 тварин, яких наші новокаховчани знали і любили. Мавпочки Анфіса і Чарлік, поні Малиш, віслюк Ося, єноти Мішка, Льоля, Динька, папуга жако Вєня, ворон Рома, бабаки, камерунські кози, вівці, морськи свинки, фретки і багато інших наших маленьких улюбленців. Врятувалися тільки пара лебедів і качки. Маленьке пташеня лебедів, що народився тільки 5 днів тому, також загинуло. Вже о 6 ранку (6 червня, – Ред.), коли прийшли робітники "Діброви", все було затоплено водою. Більше року ми намагалась евакуювати тварин із окупованої Нової Каховки, проте російська терористична армія замінувала парк та перекрила усі дороги. Це страшне горе, страшний біль", – кажуть співробітники зоопарку.
Серйозною проблемою стане також те, що залишиться на затоплений територіях після евакуації людей.
“Люди зараз швидко евакуюються з узбережжя Дніпра і там залишиться велика кількість відходів побутового характеру. Все це може забруднювати води Дніпра. (…) Росіяни залишили позиції, але там – боєприпаси, мінні поля і це потім знову може стати причиною екстремальних ситуацій, вибухів ”, – наголошує професор Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов.
Через Дніпро у Чорне море може потрапити велика кількість прісної води забрудненої пестицидами та іншими агрохімікатами через змивання поверхневого шару грунтів у затоплених районах.
«Крім фізичного впливу, нам слід чекати потенційного – і хімічного, і бактеріологічного забруднення. Все залежатиме від того, яких пошкоджень зазнала дамба і який рівень виливу води з Каховського водосховища відбудеться», – сказав “Укрінформу” голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.
Запас води у Каховському водосховищі у 5-6 разів більший за Київське водосховище. Ситуацію, подібну до нинішньої, українські науковці моделювали ще на початку активних воєнних дій. Тоді було підраховано, що у разі пошкодження дамби інтенсивний вилив води із Київського водосховища триватиме кілька діб. З Каховським морем слід чекати, що інтенсивний вилив триватиме не менше.
Люди зараз швидко евакуюються з узбережжя Дніпра і там залишиться велика кількість відходів побутового характеру
“Думаю, вода змиватиме все з поверхні землі, в тому числі сміттєзвалища, сільськогосподарські підприємства із скотомогильниками, вигрібні ями, кладовища. І всі забруднюючі речовини потраплятимуть поверхневі і в підземні води ” – розповів експерт.
Його доповнює еколог, експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад: “Уся ця органіка у теплу пору призведе до того, що там почнуть розвиватися збудники інфекцій. Будуть затоплені колодязі, джерела, криниці. Коли вона зійде, цими джерелами водопостачання ще довго не можна буде користуватися. Так само не відразу після того, як вода зійде, буде якісна вода у Дніпрі.
За словами еколога, на гігієністів чекає величезний обсяг роботи.
“Навіть там де воду очищуватимуть, треба буде додавати у неї величезну кількість хімічних речовин. Зокрема, сполуки хлору, алюмінію. Це найбільше торкнеться містечок, розташованих на берегах Каховського водосховища. Нікополь зокрема ”, – додав пан Листопад.
Крім того, фахівці прогнозують, що коли знизиться рівень водосховища загине велика кількість безхребетних, молюсків, ракоподібних, а на затоплених територіях живуть рідкісні тварини, і є загроза втратити цілі види.
"Там більше не буде риби, ми втратимо безхребетних, молюсків, ракоподібних, це величезні збитки. Ми повернемося до 1950 року. За часи існування водосховища там відбулася адаптація екосистеми до нових умов, тепер вона регресує до умов попередніх. Це стрес для екосистеми, — акцентує Олег Листопад. – А місця, де буде затоплено — це та, де живуть рідкісні тварини, деякі з них — є лише в Україні. Втрата біологічного виду — це втрата для природи і людства".
Нарешті, окремий ризик — потенційне потрапляння у воду небезпечних речовин з промислових підприємств. Повідомляється, що у Дніпро вже потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн.
Енергетика
Для української енергосистеми, втрата Каховської ГЕС на цей момент не матиме впливу. З вересня 2022 року, після вивезення українського персоналу за межі станці,ї її потужності не обслуговували потреби української енергомережі. Підрив Каховської ГЕС наразі не вплинув на роботу енергосистеми.
Однак у перспективі підрив Каховської ГЕС — це:
- ризик, що гідроенергетика, з допомогою якої балансували енергосистему країни, не зможе працювати на необхідну потужність.
- втрата 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики. Це 5% від українських потужностей гідроенергетики (7530 МВт), отже втрати відчутні, але помірні.
Ситуація на ЗАЕС може стати критичною
Внаслідок підриву дамби падіння рівня води в Каховському водосховищі може становити потенційну загрозу і для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища потрібна, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС.
Зараз станційний ставок-охолоджувач ЗАЕС наповнений достатньо для забезпечення її безпечної експлуатації. На даний час ситуація на ЗАЕС під контролем, український персонал моніторить усі показники.
Олександр Старух, ексголова Запорізької ОВА нагадав, що зараз ЗАЕС не працює на повну потужність, тому для охолодження реакторів потрібно менше води, аніж було б необхідно в нормальному режимі роботи станції.
Однак ситуація ще може стати критичною. Якщо в резервуарі, який використовується для охолодження реакторів ЗАЕС, рівень води впаде нижче 12,7 метра, попередив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Сільське господарство
Тим часом у Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що наступного року поля регіону можуть перетворитися на пустелю.
“Зрошення 94% аграрних земель Херсонщини, 74% полів Запорізької області та 30% – Дніпропетровщини залежало від Каховського водосховища. В сумі – це понад 500 тис. га, які стануть непридатними для ведення сільського господарства”, – попереджають у відомстві.
На цьому ж наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, ліва частина Херсонщини дуже сильно постраждає, тому що вона була найбільш залежна від зрошування з Каховського водосховища: “Північно-Кримський та Каховський канали забезпечували зрошування для понад 500 тис. га землі. Тому ми опинимося в ситуації, коли на цих територіях неможливо буде займатися сільським господарством.
Можуть лишися поодинокі ферми, які виживатимуть за рахунок свердловин, але це вже не ті обсяги, наголошує він.
“Якщо говорити ще детальніше, то фактично ми втрачаємо 14% від загального експорту. Тому що одним із найкращих був 2021 рік. На Херсонщині було вирощено близько 4 млн тонн зернових. Це той експортний потенціал, який дозволяв аграріям заробляти, розвивати свої напрямки виробництва”, – пояснив пан Марчук.
І тут йдеться не лише про зернові, а й про виживання молочно-товарних комплексів, яких чимало набудували за останні роки – утримувати поголів’я без вирощування кормів буде важко.
Затоплення території внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС
А найбільше постраждає вирощування овочів.
“Близько 35% забезпечення материкової України борщовим набором – цибуля, морква, буряк, капуста – йшло з територій Херсонської та Запорізької областей. Відповідно, якщо не буде доступу до води, ми втрачаємо галузь на роки”, – переконує агроексперт.
Відтак, каже Денис Марчук, багато товаровиробників починає диверсифікуватися, наприклад, Черкащина більше займатиметься вирощуванням овочів: “На Херсонщині до моменту відновлення ГЕС, на жаль, ми нічого не зможемо виростити”.
Водночас науковець, знавець з екологічної безпеки Максим Сорока прогнозує “гібридний голод в Україні”.
“Лише на одних макаронах чи маїсі довго не проживеш, – попереджає пан Сорока. – Економіка громад, особливо Нікопольщини та Марганщини, де було багато теплиць приватних фермерів, залежала від Каховського водосховища. Ці фермери надавали зеленину та овочі усім областям центральної частини України. Зараз це буде під питанням”.
Це катастрофа. Але вихід є. Науковець каже, що потрібно збільшити навантаження на інші області у середньому каскаді Дніпра. І перепрофілювати, можливо, частину сільськогосподарських угідь.
“Робота фермерів – це питання, яке зараз активно обговорюють і намагаються осмислити, як бути цим громадам. Науковець впевнений, що рішення знайдеться. Можливо, Україна скористається досвідом Ізраїлю, який будував свою гібридну меліоративну систему. Найближчим часом, принаймні цього року, спостерігатиметься дефіцит та здорожчання "зелених" харчових продуктів”, – вважає Максим Сорока.
Рибне господарство
Наслідки знищення Каховської ГЕС будуть більш ніж відчутними для рибного господарства.
"Вже фіксується загибель риб, як молоді так і дорослих особин. Щойно закінчився період нересту і внаслідок падіння рівня води ікра висохне на змілілих ділянках. Окрім того, винесена з потоком води фауна водосховища у заплави, що утворилися нижче греблі Каховської ГЕС, також загине. Оскільки в подальшому при зниженні "повеневої" хвилі, ці біоресурси опиняться на суходолі", – йдеться у повідомленні Мінагрополітики.
У відомстві додали, що ще однією проблемою стане потрапляння у солоні води Чорного моря, а відтак – загибель прісноводної риби та інших біоресурсів. А чорноморська фауна від масивного напливу прісної води також може загинути.
За попередніми оцінками, внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.
"Негативні наслідки спустошення водних біоресурсів будуть прослідковуватись протягом кількох років поспіль, навіть при заповненні ложа Каховського водосховища найближчим часом. Оскільки поновлення кількісного та якісного складу популяцій риб, відновлення кормової бази потребує багато часу", – попередили у міністерстві.
У Мінагрополітики підкреслили, що наразі йдеться лише про попередні оцінки, а остаточні висновки можна буде зробити лише коли рівень води стабілізується.
Логістика
Судноплавство по Дніпру стане неможливим на найближчі роки – зруйновано і затоплено дороги в нижній течії Дніпра, мости, причали, захисні дамби.
На тривалий час виведено з дії порти в Нікополі, Кам’янці-Дніпровській та Енергодарі. Буде розмито і зруйновано залізничні колії, що сполучали Запоріжжя і Дніпро з Кримом, Кривим Рогом та Донбасом.
Також зруйновано чи пошкоджено елеваторні потужності, розміщені на берегах Дніпра. Зокрема знищено філію «Козацьке» агропідприємства «Нібулон».
“Інфраструктуру «НІБУЛОНу» на Дніпрі було зруйновано до цього злочину. Зокрема ми не експлуатували затоплену сьогодні філію «Козацьку», яку було знищено ще в 2022 році, окуповані «Голопристанську» та «Кам’янку-Дніпровську»”, – повідомили на сторінці НІБУЛОНу.
Але це ще не все….
Сайт Elevatorist наводить список елеваторів, які знаходяться на лінії підтоплення й могли постраждати через підрив Каховської ГЕС:
- “Микільське ХПП” — 12 тис. тонн одночасного зберігання, портовий елеватор.
- “Тягіньське ХПП” — 23 тис. т одночасного збереження, портовий елеватор,
- “Дніпрянське ХПП” — 16 тис. т одночасного зберігання, портовий елеватор,
- “АВЕ” (Львовське ХПП) — 17 тис. т одночасного зберігання, лінійний елеватор.
- ТОВ “Грін-Тім” – найбільше в Україні овочесховище, де одночасно могло зберігатися до 50 тис. тонн овочів. Підприємство акумулювало продукцію місцевих фермерів для подальшого транспортування Україною та на експорт.
Крим
Підрив Каховської ГЕС вплине на водопостачання до окупованого Криму. Північно-Кримський канал, який став наповнюватися після російського вторгнення на Херсонщину, знов залишиться без води.
"Канал був поєднаний в загальну велику гідроспоруду, враховуючи і Каховську ГЕС. І якщо рівень стрімко впаде – а він падає, – то вода просто не зможе потрапляти в канал. Залишиться хіба надпотужними насосами перекачувати, а такого не буде", – пояснює завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
Для окупаційної влади в Криму наразі це не становить проблеми, тому що на півострові за останні місяці було багато атмосферних опадів, і місцеві водосховища зараз наповнені. Але це, як вчить досвід, явище тимчасове.
Військова компонента
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв в ексклюзивному коментарі “Укрінформу” заявив, що військове командування України завчасно передбачало можливість підриву Каховської ГЕС.
“Є відповідні розрахунки. Зараз командуванням вживаються заходи в першу чергу щодо безпеки цивільного населення. Щодо перешкоджання нашим наступальним діям, військове командування повністю враховувало й такі ворожі підступні дії, і відповідно це не має зашкодити нашому наступу ”, – наголосив генерал Наєв.
Секретар РНБО Олексій Данілов також запевнив, що “ніщо і ніхто, жоден росіянин не зупинить звільнення України, час якого настав”.
Військовий експерт Сергій Грабський найперше підкреслив, що росіяни своїми руками знищили оборонні позиції, які так старанно зводили.
“Це безглузде рішення з їхнього боку”, – зазначив він.
Для нас було важливо, щоби противник залишився на території "Херсонського трикутника" з урахуванням того, що ЗСУ має в своєму розпорядженні далекобійні ударні системи. У разі виходу наших військ на узбережжя Азовського моря частини росіян на лівому березі Дніпра були б заблоковані і повторилася б ситуація, як на правому березі.
“Тобто ми б змусили їх піти на "жест доброї волі", не втрачаючи людей і техніку, які ми могли б втратити у разі проведення десантної операції", – вважає пан Грабський.
Проте…
"Наші дії щодо форсування Дніпра були малоймовірні, вони б потягнули за собою великі втрати. Після форсування ще ж треба утримувати плацдарм… Але противник все одно перестрахувався і підірвав дамбу”, розповідає нардеп і військовий Роман Костенко.
З найближчих військових наслідків підриву – збільшення дистанцій між українською та російською арміями. За приблизними оцінками — це буде близько 10 кілометрів.
"Тепер деякі види зброї вже не будуть долітати до Херсона й водночас – деякі не долітатимуть до росіян. Але поки що ми це тільки прогнозуємо, усе треба буде "летіти і розвідувати", – резюмував пан Костенко.
Мирослав Ліскович, Лана Самохвалова, Любов Базів, Київ
При написанні тексту, окрім власних джерел “Укрінформу”, були використанні публікації “Української правди”, “Суспільного”, ТСН, Forbs Ukraine, “Радіо Свобода” та «Бабель».
Источник: www.ukrinform.ua
