Чи здатна Україна організувати Росії "темну зиму"? 07.11.2025 19:18 Укрінформ Напади на російські НПЗ були лише початком. Тепер з’явилася ще одна мішень – електростанції. Розбираємо шанси на блекаут у Москві
Систематичні ураження російської енергетичної інфраструктури стають новою дійсністю повномасштабної війни. Те, що колись було окремими акціями, перетворилося на послідовну кампанію: українські дрони та ракети все частіше вражають підстанції, теплоелектростанції та навіть гідроелектростанції глибоко в тилу противника. Це змушує говорити про відкриття нового фронту – енергетичного.
При цьому вище військово-політичне керівництво України чітко натякає на симетричність відповідей. Заява, яку Президент Володимир Зеленський зробив ще наприкінці вересня, стала прямим застереженням: «Цивілізовані держави відрізняються від диких тим, що вони ніколи не починають першими та не є агресорами, але це не означає, що вони безсилі й не потрібно демонструвати безсилля. Якщо погрожують блекаутом, припустимо, столиці України, то мають знати в кремлі, що буде блекаут в столиці Росії».
Його слова підтверджує і військове керівництво. Начальник Генштабу ЗСУ, генерал-майор Андрій Гнатов у розмові з «Укрінформом» акцентував на неминучості відплати: «Ну дивіться, будь-яка дія противника, яка спрямована на те, щоб нашкодити нашій країні, буде отримувати дзеркальну відповідь. Абсолютно правильно все сказав президент, і ми знайдемо і можливості, знайдемо і зброю, і проведемо ці операції. Вони (росіяни, — ред.) неодмінно зрозуміють, що таким чином не досягнуть переваги».
Отже, чи віднайшла Україна нову вразливість агресора? І чи реалістичний сценарій, за якого Москва та інші ключові регіони РФ зануряться в пітьму?
ПРИВИД ЧАГІНО: МОСКОВСЬКИЙ БЛЕКАУТ 20-РІЧНОЇ ДАВНОСТІ
Перш ніж аналізувати поточні можливості, слід згадати, що Москва вже має досвід тотального енергетичного колапсу, хоч і техногенного.
Слід згадати, що найбільший енергетичний колапс російська столиця пережила двадцять років тому – у травні 2005-го. Тоді трапилася аварія на електропідстанції "Чагіно", що розташована на південному сході Москви. За три дні згоріли усі шість трансформаторів. Це призвело до каскадної аварії у всій московській енергетичній системі. Через зношеність устаткування та відсутність резервних потужностей почалася ланцюгова реакція.
Наслідки були приголомшливими:
- знеструмлено понад 6 мільйонів осіб;
- зупинилося метро — пасажири були евакуйовані з десятків поїздів під землею;
- не функціонували світлофори, ліфти, водопостачання, зв’язок, банківські системи;
- лікарні перейшли на резервні генератори;
- зупинилися деякі заводи, торгові центри та офіси.
Проблеми з енергопостачанням поширилися не тільки на Москву та Підмосков’я, але й на Тульську, Калузьку, Рязанську області. Аварія мала потужний політичний ефект: у ЗМІ її називали “енергетичним Чорнобилем Москви”. Усе це призвело до вимушеної масштабної реконструкції: почалися програми модернізації підстанцій, зокрема «Чагіно» реконструювали у 2006–2009 роках.
Проте все це не відміняє головного: чи реально зараз занурити російську столицю та прилеглі регіони у суцільну пітьму, але вже не через зношеність, а через навмисні удари?
ОСІНЬ 2025: "ЕФЕКТ ДОМІНО" ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИКИ?
Якщо 2005 рік був наслідком внутрішньої неспроможності, то осінь 2025-го демонструє нову, зовнішню загрозу для російської енергосистеми.
Від початку вересня 2025 року в Росії фіксують все частіші перебої з електропостачанням — наслідок українських ударів дронами та ракетами по енергетичних об’єктах. Ці атаки, які спочатку сприймалися як локальні інциденти біля кордону, поступово охопили глибокий тил РФ, показуючи її вразливість.
Перші масштабні відключення сталися наприкінці вересня у Бєлгородській області, коли українські безпілотники влучили по місцевій тепловій електростанції — місто поринуло у темряву. Вже за тиждень подібний удар по підстанції «Люч» залишив без світла увесь Бєлгород.
У жовтні дрони дісталися Курщини: після атак у Суджанському районі без електроенергії опинилися десятки тисяч споживачів.
Источник: www.ukrinform.ua
