Балістична загроза зросла: як будемо рятуватися від російських ракет Думки експертів 10.04.2025 09:30 Укрінформ Вся надія – на прискорення виробництва європейських SAMP-T, перекриття поставок західних компонентів росіянам і цивільну оборону
Ще в березні в ГУР розповідали, що Росія збільшує випуск балістичних ракет. Порівняно з 2024 роком загальне виробництво ракет в РФ суттєво не збільшилось, та відбувся перерозподіл. «Вони стали більше випускати крилатих ракет Х-101, але менше «Калібрів», оцінивши, де більша ефективність. Противник також планує збільшити випуск «Кинжалів» і балістичних ракет до «Іскандера»», – повідомляв заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький. Росіяни ще й модернізують їх, що ускладнює збиття, повідомляв начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
Якщо ракетні обстріли України стануть ще більш «балістичними», то це – погана новина. Показник збиття балістики українською ПРО з об’єктивних причин не росте. Є певні сумніви, що РФ справді вдасться наростити виробництво особливо небезпечних для нас боєприпасів аж так, як на перший погляд звучить оте моторошне «наростити». Але про додатковий захист мирних міст треба дбати і ми розпитали, які варіанти для цього є.
ПРОСТА РАКЕТНА АРИФМЕТИКА
«Про збільшення випуску балістичних ракет я казав ще наприкінці минулого року: це було чітко видно зі співвідношення пусків балістики та крилатих ракет і результатів збиття», – говорить авіаційний експерт Валерій Романенко. Справді: збивалося вже 95% крилатих ракет, а балістикою росіяни влучали значно частіше (особливо в районах, які не покривав Patriot). Надто витратно виробляти ракети, 9 з 10 яких не досягають цілі. «Одна Х-101 після подорожчання комплектуючих вже коштує близько 7-8 млн доларів. Залп на 100 ракет – під мільярд», – рахує вартість масованих атак для росіян авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Х-101. Фото defence-ua
«Не дивно, що вони зробили акцент на балістику, і ГУР неодноразово доповідав, що
«Ріст виробництва (точніше, перестановка акцентів) тримається, та компонентів вони отримують усе менше. Тож якось
Та навряд росіяни здатні виробляти балістики стільки, скільки бажали б. Наразі на усіх зразках російської зброї знаходять високотехнологічні західні компоненти, детальний опис завжди публікує сайт ГУР. Виробництво зіштовхується з нестачею радіоелектроніки для ракет, програмування для верстатів з цифровим програмним управлінням, пояснює Романенко. Деякі елементи потребують рідкісноземельних матеріалів і їх забезпечує дуже обмежена кількість постачальників.
Всім сучасним російським ракетам (Х-101, «Іскандер-М», «Іскандер-К», «Калібр») потрібні на борту швидкісні обчислювальні можливості, щоб орієнтуватися в координатах, говорить авіаційний експерт Костянтин Криволап. «
А виробляти «Калібри» чи «Іскандер-К», виходить, сенсу вже нема – це «найтупіші» ракети, каже Романенко. Не такі досконалі, як Х-101, наприклад, що має одразу три системи наведення (внутрішню інерційну, навігаційну за супутником і систему TERCOM, що орієнтується за цифровими картами місцевості). А на «Калібрі» – тільки наведення за GPS, яке наші Сили оборони вже навчилися глушити і дурити перешкодами. «Тому їх запускають тільки по районах, про які росіяни думають, що там нема досить щільного покриття РЕБ», – пояснює експерт.
Тож
ЯК ВІДБИВАТИСЬ ВІД ПОСИЛЕНИХ АТАК
Є така думка – найкращим захистом стали б обстріли Росії нашими балістичними ракетами. Їх виробництво вже давно анонсовано, але восени 2024-го WSJ, посилаючись на джерела серед українських чиновників, писало про матеріальні труднощі, через які виробництво такої зброї буде обмежене. Міністр оборони Рустем Умєров ще в жовтні розповідав, що у 2025 році інвестиції в ОПК збільшаться і «наш пріоритет – розробка вітчизняних дронів та далекобійної зброї, включно з балістичними ракетами». І Міноборони активно працює над залученням іноземних партнерів до створення спільних підприємств.
Ракета Ruta («Рута») від компанії Destinus на виставці Eurosatory 2024. Франція. Фото Mikhail Kokorich
На спільне виробництво за межами України покладає надії Валерій Романенко. «Основна проблема виробництва вітчизняних балістичних ракет – те, що
Краще старого-вірного Patriot проти балістики нічого ще не вигадали, каже Костянтин Криволап. Те, що останнім часом більшість ворожих ракет збивати не вдавалося, говорить лише про малу кількість комплексів і про те, що росіяни знайшли шпарину в системі організації ППО. Бо ЗРК Patriot для захисту такого міста, як Київ, має бути кілька – їх взагалі розробляли не для оборони міст, а конкретних об’єктів. «Крилаті ракети він бачить за 160 км, а от балістику – за 40, збиває – за 25-30 км, – розповідає експерт. – На роздуми має 10-15 секунд». А в балістичну ракету треба влучити точно – просто пошкодити її уламками і збити з курсу, як крилату, не вийде, пояснював Олексій Гетьман. І збивати треба не на підльоті, а на великій висоті – 10-15, хоча б 5 км.
Як працює Patriot: схема отримання і передачі сигналу радаром до пускової установки. Ілюстрація www.bbc.com
За своєю елементною базою, швидкодією Patriot – це все-таки розробка 90-х років, і хоч її покращували неодноразово, має певні особливості роботи, зауважує Криволап. Їм легше працювати, коли їх 2-3 в одному місці. «Радар охоплює сектор 120°. Огляд на усі 360° потрібен, коли летить з усіх напрямків (як в умовах повного оточення), тому двох комплексів поряд було б досить», – пояснює особливості роботи системи експерт. Крім того, один радар добре, а два краще. Бо коли на нього надходить інформація від різних джерел на різній висоті, йому стає важкувато її розділяти і засвоювати. А ще, можливо, зараз наші Patriot страждають від браку інформації. «Підозрюю, що нас трохи могли обмежити в можливостях користуватися даними системи космічних сил США SBIRS, що дозволяє фіксувати пуски ракет, тож у комплекса можуть бути
Як не крути, батарей повинно бути більше. «Ще у 2020 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак ставив питання так, що
За словами Криволапа, з обіцяних країнами Європи 6 комплексів нам надали всього кілька пускових. «Ще 3 пускових стоять на складах у Румунії (нібито були готові нам надати), та чомусь їх притримують, – говорить авіаційний експерт. – Хоча були повідомлення, що наші фахівці проходять навчання для роботи на додаткових ЗРК Patriot».
Зараз варто пробувати
Patriot в дії. Фото www.nato.int
ТАКИ ДОВЕДЕТЬСЯ НЕ ІГНОРУВАТИ УКРИТТЯ
Складно й порахувати, чого нам вже більше не вистачає – пускових чи ракет до них, говорить Іван Киричевський. На його погляд, головна проблема ПРО –
"Іскандер-М". Фото з відкритих джерел
Станом на червень 2024 року нам могли дати усього 450 ракет до Patriot, розповідає він, Німеччина недавно звітувала, що за два роки поставила близько 600 зенітних ракет до Iris-Т та 300 ракет до Patriot (ймовірно, йдеться про РАС-2, бо власних протибалістичних у німців нема). Склалася парадоксальна ситуація: попри зростаючі загрози, реально працюючі протибалістичні засоби в усьому світі виробляють лише американці та англійці, підсумовує Киричевський. «І якби якимось дивом нам сьогодні дали ліцензію на виробництво таких ракет,
Мало хто у світі переживав удари балістичними ракетами, а масовані атаки – поготів. На думку пана Івана, в нашій ситуації орієнтуватися слід на досвід бомбардувань часів Другої світової. Хоч про зенітні ракети тоді нічого не чули, але так само мало що могли протиставити повітряним атакам. «Балістична загроза є нашою великою проблемою вже близько року, та лише зараз задаємося питанням, що ж робити (може, досі була впевненість, що ракет до ЗРК завжди буде багато), – говорить Киричевський. – Гадаю,
Близько 150 тис. лондонців щоночі переховувалися в міському метрополітені. 1940 рік
Сенсу якось перерозподіляти, тасувати між собою ЗРК нема. «Досі відкриті демографічні дані свідчили, що населення Києва зростало за рахунок інших регіонів – очевидно, краще, якби було навпаки», – каже експерт.
Де не вистачає ЗРК з ракетами, могли б стати у пригоді несиметричні заходи – диверсії, наприклад. Не можна збільшити виробництво «хороших» ракет – то хоч намагатися зменшувати кількість «поганих» ще на ворожій території. Цивільним залишається тільки сподіватися, що рішення шукають і знайдуть. І – не ігнорувати найближчі укриття під час ракетних атак.
Перше фото ілюстративне з відкритих джерел
Источник: www.ukrinform.ua
