Скільки українських стартапів втратили венчурні фонди з початку російсько-української війни

Закриті за майже півтора року війни українські стартапи можна перерахувати на пальцях, нових угод – понад 80. Як перебудувалися за цей час їхні інвестори та чи шукають вони нові проєкти – опитування Forbes

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.

«Жоден з українських проєктів не закрився і не припинив ріст», – каже Дмитро Білаш, керівний партнер фонду Digital Future. 90% стартапів у портфелі одного з найпродуктивніших вітчизняних венчурних гравців – українські. Та відповідь Білаша – типова для індустрії на 17-му місяці повномасштабної війни.

Низька «смертність» у турбулентні часи – неочікуваний показник для інноваційних компаній, що залежать від інвесторських грошей. Але тренд тримається другий рік поспіль. Наприкінці червня 2023-го Forbes опитав 18 найактивніших гравців – українські та сфокусовані на Україні фонди – про стан їхніх портфельних проєктів. Які висновки?

Як почуваються українські стартапи під час великої війни

Як почуваються українські стартапи під час великої війни

На липень 2023-го в активі опитаних фондів щонайменше 343 інвестиції. Самих стартапів – дещо менше, адже у частину компаній вкладалися одразу кілька учасників опитування.

Єдина втрата воєнного часу – сервіс доставки свіжої риби Seadora із портфелю SMRK Олександра Косована. Втративши український ринок, засновник Андрій Дрогобицький намагався знайти нове фінансування й перезапустити стартап у Дубаї, але зрештою фонду довелося списати інвестицію. Також на паузі – малоактивні, але не закриті – ще три проєкти із орбіти Українського фонду стартапів (USF). Це сервіс онлайн-підбору взуття 4Comfortshoes, розробник віддрукованих на 3D-принтері окулярів Monor і сервіс аналітики для містобудування GeoDesign.

Натомість після 24 лютого 2022-го закрито щонайменше 83 угоди із українськими проєктами. Частина з них наразі не анонсована. Чотири з першої п’ятірки фондів із найбільшою кількістю «воєнних» інвестицій – новачки, засновані менше двох років тому. За 18 місяців з моменту заснування Geek Ventures білоруса Ігоря Маханька та одеського підприємця Вадима Роговського вклався у 31 проєкт, майже третина – з українськими фаундерами. У шість із дев’яти з них Geek Ventures інвестував після російського нападу, каже Роговський.

Ложка дьогтю – вкладаються в українські компанії здебільшого вже знайомі з ландшафтом інвестори. Польський Inovo VC, збираючи третій фонд на €100 млн, анонсував готовність вкласти до 40% коштів в українців. План із фандрейзингу навіть перевиконали – у червні 2023-го зібрано €105 млн для фаундерів із Центральної та Східної Європи.

Угод з українськими проєктами у портфелі, окрім профінансованих до війни AllSet і Preply, у портфелі немає, повідомив Forbes представник Inovo VC. Проте не виключено, що вони з’являться у не надто далекому майбутньому. Аналогічна ситуація із Ukrainian Phoenix Fund – французьким фондом на €50 млн, який ще в грудні 2022-го анонсував президент Франції Емманюель Макрон. «Фонд ще не активний, ми почнемо інвестувати не раніше кінця року», – пояснює керуючий партнер Домінік Піоте.

Курс на «стартап-відлигу»

«Ми стратегію інвестицій не переглядали, інвестуємо ще активніше, ніж раніше – в середньому, не менше однієї-двох компаній щомісяця», – каже Роговський. Vesna Capital – заснований у 2022-му фонд Андрія Федоріва та співзасновників «Нової Пошти» Володимира Поперешнюка і Вячеслава Климова – має вже п’ять портфельних проєктів. На черзі ще два – з ними вже підписані інвестугоди, але інвестиції поки не закриті.

З обнадійливих новин – відновлювати фінансування готові й старіші гравці, що брали майже півторарічну паузу. Digital Future не поповнював портфель із лютого 2022-го, скерувавши кошти на волонтерство і підтримку вже профінансованих компаній.

«Ми робимо нову інвестицію прямо зараз. Плануємо інвестувати ще до пʼяти проєктів у 2023 році», – каже Білаш. Паралельно із роботою у фонді він разом із давнім бізнес-партнером Дмитром Плешаковим запустив мілітарі-стартап Osavul і встиг залучити на боротьбу з російською пропагандою $1 млн.

«Ми в процесі закриття угоди з інвестиції в нову компанію з українськими засновниками», – каже голова ICU Ventures Роман Нікітов. Протягом 2022-го фонд теж лише підтримував портфель – сумарна капіталізація 11 українських у ньому оцінюється у понад $300 млн.

ICU Ventures і Digital Future не змінювали стратегії. Фонд завжди фокусувався на компаніях, що здатні розвиватися у кризових умовах, каже Білаш, тому вісім із 28 профінансованих проєктів продали із прибутком.

Інша історія – Chernovetskyi Investment Group (CIG) Степана Черновецького. Усі чотири проєкти фонду – Zakaz.ua, boodmo.com, Softcube та Kray Technologies – втрималися на плаву. Проте воєнна криза боляче вдарила по сфокусованому на домашньому ринку сервісу доставки продуктів Zakaz.ua. Урок?

CIG все ще щиро вірить у бурхливий розвиток економіки України після перемоги, але радикально змінив стратегію, каже керуючий партнер Володимир Кривко. Раніше фонд шукав швидкозростаючих «зірок» із перспективами великих оцінок. «Зараз ми готові інвестувати лише у зрозумілі нам проєкти з окупністю інвестицій шляхом дивідендів на горизонті трьох-чотирьох років», – каже Кривко.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *