Понад рік в Україні спільно з компанією Ernst and Young розробляли законопроєкт про оподаткування криптовалют. 7 листопада його нарешті зареєстрували у Верховній Раді. Проте Мінцифри та індустрія проти цього законопроєкту. Що пропонується взамін
«Щоб вивести криптосектор із тіні, нам потрібно створити спеціальний податковий режим для цього бізнесу», – написав очільник Мінцифри Михайло Федоров у відповідь на зареєстрований 7 листопада у ВР законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалюти. Уперше про законопроєкт Forbes писав у червні, коли його розробка була завершена.
Написанням займалися Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом із фінансовим комітетом ВР та компанією з «великої четвірки» Ernst and Young. Послуги останньої оплатила американське урядове агентство USAID.
Мета законопроєкту – оновити український закон 2021 року «Про віртуальні активи», адаптувати його під європейські норми регулювання МіСА та прописати зміни до Податкового кодексу, щоб відкрити шлях до стягнення податків з криптовалюти.
«Сподіваюся, закон ухвалять у вересні, а запрацює він уже з 2024-го», – говорив Forbes у червні член НКЦПФР Юрій Бойко, що був залучений до написання документа. Два місяці потому його лише зареєстрували у Верховній Раді, а гравці ринку і Мінцифри від нього не в захваті.
Що передбачає законопроєкт про оподаткування криптовалют
Регуляторами ринку виступає Національний банк і НКЦПФР.
За видами віртуальні активи розподілятимуться на три категорії: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
Продажем криптовалют вважається не лише обмін їх на гроші, а й розрахунок за товари, послуги або обмін на інші віртуальні активи. Обмін криптовалют на криптовалюти не вважається продажем.
Ставка оподаткування – 18% з інвестиційного прибутку та військовий збір 1,5%. Умова для сплати податку – якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а отримані віртуальні активи перебувають у власності платника до 365 днів.
Платники податків зобов’язані самостійно визначати прибутки або збитки від операцій з віртуальними активами та відображати його у податковій декларації.
Оподаткування має здійснюватися раз на рік.
Учасники ринку мають сплачувати внески за регулювання – від 25 000 до 80 000 неоподатковуваних мінімумів податків громадян (зараз 17 грн).
Читати більше Згорнути
За що критикують законопроєкт
У чатах, де тусуються криптани, суцільний хейт, говорить засновник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян. Перша причина невдоволення – ставка податку. Автори законопроєкту пропонують стягувати 18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору. «Нам потрібно якось конкурувати з ЄС, азійськими країнами, США тощо, тому податок для фізосіб не має бути 19,5%», – вважає Чобонян.
Оподаткування криптовалют підлаштовували під чинне законодавство, каже Бойко. Податковий кодекс передбачає 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору з інвестиційних доходів. «Чому за купівлю акцій громадяни мають платити 18%, а крипти – 5%, – говорить Бойко. – Ми створимо нерівні економічні умови».
Ще один спірний момент – підраховувати свої прибутки або збитки криптоінвестори повинні самостійно. Відображати цю інформацію вони мають у податковій декларації. Не зрозуміло, як податкові органи будуть відстежувати операції з віртуальними активами та контролювати добросовісність подання декларацій, ідеться в реакції криптоспільноти Crypto Crew.
Жоден регулятор у світі не може контролювати крипту, погоджується Бойко. «Податкова може відстежувати лише «вхід» і «вихід» у криптовалюти, тому саме цю різницю ми можемо обкладати податками», – додає він.
В іншої криптобіржі – Binance – менше претензій до законопроєкту. Відсутність ясності в регулюванні гальмує зростання та перешкоджає впровадженню цифрових активів, вважає голова Binance у регіоні CEE та Центральної Азії Кирило Хом’яков. «Завдяки новому закону компанії матимуть чітке розуміння того, чого від них очікують, а криптоінвестори будуть краще захищені», – додає він.
Україна посідає п’яте місце за індексом упровадження криптовалют
Що пропонує Мінцифри
Детінізація криптосектору можлива за двох умов – простої регуляції та стимулювальних податків, написав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у Facebook 8 листопада. Обидві умови відсутні в законопроєкті №10225, додав він.
Дописи із критикою законопроєкту практично одночасно з’явилися у Федорова та Борнякова. Вони закликають створити спеціальний податковий режим для криптобізнесу. «Податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб та 18% для компаній з додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму Дія.City», – написав Федоров.
Такі податки, на його думку, сприятимуть детінізації криптовалют, збільшать надходження до бюджету та підвищить інвестиційну привабливість України. Forbes звернувся до Мінцифри та Борнякова з проханням прокоментувати ініціативу. На момент публікації розмова не відбулася через брак часу Борнякова, який перебуває у відрядженні.
Рейтинг країн за індексом впровадження криптовалют у 2023 році
-
1. Індія
-
2. Нігерія
-
3. В’єтнам
-
4. США
-
5. Україна
Джерело: Chainalysis
У своїх дописах міністр та його заступник посилаються на дослідженні Ukraine Economic Outlook, керуючим партнером якої є Михайло Кухар. Легалізація криптогалузі без додаткових стимулів могла б згенерувати для України майже $49 млрд ВВП та $10,4 млрд податкових надходжень у 2016-2022 роках, ідеться у дослідженні.
Визначити точну цифру всіх криптотранзакцій податкових резидентів України за період 2009-2023 років досить складно, каже Хом’яков. «ВВП України дійсно втратив мільярди доларів, але ця тема потребує подальших досліджень», – додає він. Американська аналітична компанія Chainalysis оцінює обсяг криптовалютних транзакцій в Україні від липня 2022 року до червня 2023 року у $84,2 млрд.
У дослідженні Ukraine Economic Outlook брала участь біржа Kuna. Вона також була залучена до розробки закону «Про віртуальні активи» та про оподаткування. «Наша помилка була в тому, що ми не прописували, що отримає бізнес, що отримає бюджет, що отримають громадяни», – каже Чобанян.
Дослідження Ukraine Economic Outlook має стати основою для цього. «Ми обговорювали з Мінцифрою це ще минулого року, але тоді в нас не було цифр», – каже він. Новий законопроєкт, на його думку, можуть почати готувати в січні.
У ньому потрібно буде прописати ризики та умови для інвесторів, податки, адміністрування криптоінвестицій через «Дію» або Дія.City, вважає Чобонян. «Залишилося тільки зрозуміти, як ми ділитимемо цей пиріг, і скільки отримає держава», – підсумовує він.