У серпні 2023-го Vodafone Україна закрив угоду з придбання провайдера «Фрінет». Це дало змогу Vodafone увірватися в п’ятірку найбільших гравців фіксованого інтернету. Наступна ціль – набрати мільйон абонентів та увійти у «велику трійку». Про те, як це допоможе мобільному оператору, що втратив відчутну частку користувачів, і коли телеком повернеться до зростання, – в інтерв’ю Ольги Устинової для Forbes.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
«Із «великої трійки» ми втратили найбільше, 3,5 млн абонентів – це дуже багато», – каже CEO Vodafone Україна Ольга Устинова. Історично компанія мала велику частку ринку в східних регіонах, що чи не найсильніше постраждали від російської агресії.
Vodafone Україна, який належить азербайджанському інвестиційному холдингу NEQSOL, залишається другим гравцем в країні. 10% мережі або зруйновано, або під окупацією. У гривні чистий прибуток за перші шість місяців цього року зріс у 3,4 раза, до 2,3 млрд грн, але компанія стримано коментує фінансові показники – виторг у доларовому еквіваленті значно менший за довоєнні показники.
Під час війни Vodafone купує вже другого інтернет-провайдера, витративши на поглинання понад $35 млн за три роки, і не збирається на цьому зупинятися. Який сенс у цих інвестиціях та який план у «червоного» оператора?
Інтерв’ю було скорочено і відредаговано для зрозумілості.
Про підготовку до блекаутів та попит на «стійкий» інтернет
Як Vodafone Україна готується до осені–зими, які за прогнозами можуть бути не легшими за торішні? Скільки компанія інвестувала в підготовку до блекаутів?
Ми готувалися до блекаутів із минулої зими і майже все літо. Встановили нові літій-іонні батареї на близько 9000 базових станцій. Вони потужніші, більш пристосовані до екстремальних умов, швидкого перезаряджання після розрядки. Це резервна потужність на 685 800 ампер-годин.
Обладнали резервним живленням 1124 технічні обʼєкти, там встановлено генератори з автоматичною або ручною дозаправкою. Ще є 430 майданчиків компаній-партнерів. Вони надають генератори для наших базових станцій, а ми будемо їх заправляти.
Наразі маємо 522 мобільні генератори, є бригади, які в разі чого зможуть під’їхати й заживити обладнання. Зараз тестуємо потужний турбінний генератор нового покоління для базових станцій, який нам безкоштовно передав глобальний Vodafone. Подивимося, як він працює в «бойових» умовах. Також запаслися пальним для генераторів.
У підтримку мережі на випадок блекаутів ми інвестували 150 млн грн. Маємо і пальне, і генератори, і команди. Але сподіваємося, що таких масштабних відключень електрики, як минулоріч, не буде.
Також ми розвивали мережу фіксованого зв’язку, цьогоріч дуже багато інвестували у технологію GPON, яка більш стійка до блекаутів й стабільно працює під час відключень електрики. На сьогодні на цю технологію переключено 70% мережі Vega.
Власне, минулого року ми спостерігали перетік абонентів до провайдерів, що мають PON. Що від цього отримала Vega?
Коли ми купили компанію, вона була не дуже великою. Тож ми проінвестували в її розвиток. І саме під час блекаутів кількість заявок на підключення гігабітного інтернету зростала у 5–10 разів. На підключення тоді їздили не лише інженери, а й усі працівники Vega.
З літа попит більш-менш стабілізувався, але у вересні кількість заявок знову почала зростати. Люди теж готуються до блекаутів.
Це абсолютно нові абоненти, наприклад з новобудов, чи знову міграція від конкурентів?
Нові абоненти є, але їхня частка невелика. Більшість – це ті, хто шукає альтернативу провайдерам, що працюють на старіших технологіях або не ставлять генератори в кожному під’їзді.
Зараз багато хто робить бекапи – підключають одразу кількох провайдерів, щоб мати резерв. Аварії на мережі можуть бути у всіх. Техніка, на жаль, інколи виходить із ладу, тому більшість намагаються мати двох провайдерів.
Як виглядає цей сплеск нових підключень у цифрах?
Не можу назвати абсолютні цифри, але на перше півріччя 2023-го ми на 25% перевиконали свої найамбітніші цілі.
Зростання попиту зараз ще не дуже велике, приблизно у 1,5 раза більше, ніж зазвичай. Утім кількість заявок приростає щодня. Ми очікуємо, що з жовтня, коли почне холодати, знову буде великий попит.
У вашому звіті за перше півріччя йдеться про збільшення чистого прибутку у 3,4 раза – до 2,3 млрд грн. Зазначено, що це відбулося за рахунок зменшення збитків від курсових різниць унаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану. Поясніть детальніше, що це означає?
Ми працюємо із зовнішнім капіталом. У 2020 році ми розмістили євробонди на $500 млн під ставку купона 6,2%. Це, до речі, була найменша ставка серед українських емітентів. Ми достроково погасили бонди на $100 млн, залишилося $400 млн. У 2022-му був стрибок курсу і відбулася переоцінка боргу. Тому в першому півріччі 2022-го наш чистий прибуток знизився на 832 млн грн. У першому півріччі 2023-го курс не змінювався, тож не було і мінуса, навпаки це призвело до збільшення чистого прибутку.
По-друге, минулого року ми нарахували резерви на мережу, яка опинилась на окупованій території. Зараз з деокупацією ми частково повернули своє обладнання, що теж вплинуло на чистий прибуток. Наразі ми довели доступність мережі до 90%. Але 10% досі не працює – вона або повністю зруйнована, або знаходиться під окупацією. Цього року ми не втрачаємо мережу, навпаки, відвойовуємо, піднімаємо зв’язок на деокупованих територіях. Тому й негативного ефекту на чистий прибуток теж не було.
Наскільки стабільний український бізнес Vodafone
Власне, зростання виторгу теж є 4,9% – до 10,4 млрд грн. Чи свідчить це, що бізнес повернувся до зростання?
Якщо рахувати у гривні, то виглядає ніби непогано. Якщо перерахувати в доларах, то це мінус 19% рік до року. Більшість наших інвестицій здійснюється у доларах. На жаль в Україні немає виробників базових станцій. Обладнання закуповується у іноземних постачальників.
Ми продовжуємо підтримувати наших абонентів, надаємо послуги безкоштовно на територіях, де ідуть бойові дії. Загалом, за час війни ми надали безкоштовних послуг на понад 1,3 млрд грн.
Також дещо змінився профіль абонента. У 2021 році в нас в середньому використання дата-послуг було 6 Гб на місяць на одного користувача, зараз – 9 Гб. Зростання на 50%. Використання голосових послуг залишилось на тому ж рівні.
Всі черпають новини з Telegram, з інших додатків. Ми розуміємо, що виторг зростає не лише через зміну тарифікації, а й через дуже великий попит на дані. У нас зростає LTE-покриття, а це додаткові абоненти.
Ми потроху приросли у доходах. Але до початку війни у нас було 18,9 млн абонентів, зараз – 15,4 млн. Бойові дії йдуть на територіях, де ми традиційно мали велику частку ринку. Із «великої трійки» ми втратили найбільше, 3,5 млн абонентів – це дуже багато.
Частина абонентів, на жаль, залишилася на окупованих територіях, частина виїхала до Росії, частина – до Європи. Ми намагаємося тримати баланс, знайти оптимальну формулу, щоб мати можливість продовжити інвестувати і водночас, щоб це не дуже боляче вдарило по користувачам.
Падіння абонентської бази припинилося?
Так, цього року абонентська база стабільна.
Які є сценарії, щоб знову її наростити?
Ми здебільшого дивимося на конвергентні послуги. Хочемо надавати повний цикл послуг: і фіксований інтернет, і мобільний зв’язок.
Щодо відновлення абонентської бази, ми чекаємо, що українці повернуться до України і це теж поправить наші цифри.
Ваші абоненти, які із 2022-го знаходяться в Європі, відмовляються від послуг?
Попереднього року ми мали 2,2 млн абонентів у роумінгу, зараз близько 2 млн. Тобто вони тримають наші SIM-карти. Ми продовжуємо надавати «роумінг як вдома» – ще на рік домовилися з нашими партнерами.