За місяць українські ІТ-компанії змогли забронювати лише 200 людей. Загалом відтермінування від мобілізації отримало менше 1% індустрії. Що відбувається з бронюванням і чому сподіватися на радикальне покращення не варто
Бронювання ключових співробітників від мобілізації – болюча тема для українського IT-бізнесу вже понад 600 днів великої війни. З початку року процедуру кілька разів вдосконалювали, проте всі проблеми вирішити не вдалося.
На 11 жовтня 2023-го в Україні заброньовано 3500 спеціалістів зі 157 технокомпаній, свідчить надана Forbes статистика Мінцифри. Це менше 1% від усієї індустрії, яку профільна асоціація IT Ukraine оптимістично оцінює у майже 363 000 фахівців. Приріст із вересня – дві сотні заброньованих айтівців.
До кінця року Уряд планує запустити електронну систему бронювання. Попередній проєкт вже показали зацікавленому бізнесу. Який вигляд матиме «єБронювання» й чи є в нього шанси змінити правила гри?
Як має працювати «єБронювання» за версією Мінекономіки
Довгоочікуваний механізм електронного бронювання Мінекономіки та Мінцифри анонсували ще наприкінці липня. На той момент у країні налічувалося 4000 критично важливих підприємств і заброньовано понад 500 000 військовозобовʼязаних, зазначав заступник міністра економіки Ігор Фоменко.
«Міністерство економіки налаштоване на запуск «єБронювання» до кінця 2023 року», – повідомили Forbes у пресслужбі міністерства. Процес нешвидко, але рухається. За технічну частину відповідає Мінцифри. «Це дозволить значно пришвидшити процес погодження списків осіб, яких необхідно забронювати, та видачі фінального рішення», – запевняє правовий експерт проєктного офісу «Дія. City» Дмитро Зінченко.
Та спершу має бути завершена регуляторна частина, за яку відповідає Мінекономіки. Ключовий момент – погодження постанови Кабміну, що регулюватиме «єБронювання», з органами центральної влади, Пенсійним фондом, податковою, зацікавленим бізнесом тощо.
Попередній проєкт постанови вже існує, запевняють комунікаційники Мінекономіки. Який вигляд згідно з ним може мати «єБронювання»?
- Запускати окремий застосунок чи платформу для «єБронювання» не планують. «Доступ до послуги «єБронювання» здійснюватиметься через застосунок «Дія», – стверджують у пресслужбі Мінекономіки.
- Через «єБронювання» керівники підприємства матимуть змогу дізнатися, скільки військовозобовʼязаних працівників вони зможуть забронювати. Це стане можливо завдяки обміну даними між реєстрами органів державної влади, Міністерства оборони та Генштабу ЗСУ.
- Якщо ввести у сервіс облікові дані конкретного працівника, можна буде перевірити, чи підпадає він під бронювання, чи має дефіцитну військову спеціальність, чи потрібно йому оновити дані в ТЦК тощо.
- Якщо людина підпадає під усі критерії бронювання, отримує відстрочку від призову на військову службу на пів року.
- Якщо дані потрібно уточнити, механізм передбачає можливість бронювання на один місяць. За цей час людина має звернутися у ТЦК та актуалізувати дані. Після цього компанія зможе повноцінно забронювати такого працівника.
- Після запуску «єБронювання» заброньовані отримуватимуть не паперовий витяг із наказу Мінекономіки, а витяг із реєстру заброньованих військовозобов’язаних. Він міститиме QR-код, що зчитуватиметься при перетинанні кордону тощо.
Це не остаточна версія механізму, наголошують у Мінекономіки, додаючи, що всі інші чинні правила бронювання диджиталізація процедури не змінить. Що про це думає IT-бізнес?
Які проблеми не вирішить «єБронювання»
Недосконала процедура бронювання – один із факторів, що гальмує відновлення ІТ-індустрії, вважає в.о. виконавчої директорки Асоціації IT Ukraine Марія Шевчук. За підсумками воєнного 2022 року техносектор був третім за розмірами постачальником валюти у країну з $7,3 млрд експортного виторгу. За вісім місяців 2023-го IT-експорт просів на 8,2%, або ж на $403 млн, свідчать дані НБУ.
«Наші чотири регіональні директори – українці. Почалася війна, і це спричинило проблеми», – розповіла у жовтні CEO сервісу доставки Glovo в Україні Марина Павлюк. Glovo вдалося отримати статус критично важливого підприємства та забронювати 12 співробітників, здебільшого топменеджерів, яким потрібно їздити до головного офісу у Барселону.
«єБронювання» може прибрати бюрократичні етапи, спростити та трохи прискорити процес, але навряд чи змінить його концептуально, додає Шевчук. Головний недолік – процедура актуалізації військово-облікових документів, каже CEO GigaCloud Ukraine Володимир Бєлов. Є ризик, що співробітник, який пішов уточнювати дані в ТЦК, опиниться у лавах ЗСУ, раніше ніж отримає витяг про бронювання, додає він.
Проблема не нова. «Не всі хочуть йти до центрів комплектації та уточнювати свої документи», – розповідав в інтерв’ю Forbes віцепрезидент зі стратегічних ініціатив GlobalLogic Андрій Яворський у серпні 2023 року. На квітень 2023-го у GlobalLogic було 15 заброньованих фахівців.
Інша складність – забронювати можна тільки співробітників, оформлених у штат, зазначає CFO Ciklum Андрій Оксенюк. «ІТ-компанії часто співпрацюють із гіг-контракторами та ФОП-контракторами, тож кількість штатних співробітників зазвичай невисока», – додає він.
Ситуація з бронюванням у Ciklum відповідає «середній по лікарні». В українських офісах працює близько 2650 фахівців, 56 з них – мобілізовані на фронт. З листопада 2022 року аутсорсер забронював 164 співробітники, за квітень–жовтень 2023-го – десятьох.
Не кращі показники бронювання у Luxsoft – п’ятого за розміром IT-роботодавця за версією з 3700 спеціалістів в Україні. Загалом компанії вдалося забронювати до 20 фахівців, каже керівниця та HR-директорка Luxoft в Україні Олена Самборська. У планах – забронювати ще стільки ж до кінця 2023 року.
Однак не всі гравці на ринку охоче обговорюють бронювання. Ajax, MacPaw та Softserve відмовилися надавати коментар, посилаючись на сенситивність теми й «політику компанії».
Дехто налаштований радикально. «Ми не вдавалися до бронювання спеціалістів. Не вважаємо процедуру ефективною», – пояснює головний юридичний консультант Intellias Олег Зеліско. На жовтень 2023-го 55 співробітників компанії служать у лавах ЗСУ, 13 – вже повернулися з фронту.
Щоб процедура бронювання запрацювала, Зеліско пропонує розширити термінологію у постанові Кабміну. Зокрема, додати у перелік військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, підрядників та гіг-контракторів. Це дозволить бронювати оформлених як ФОП-спеціалістів і людей, які працюють за гіг-контрактами в компаніях-нерезидентах «Дія.City».
