На минулому тижні користувачі платформи Helsi почали масово скаржитися на нібито фейкові відвідування лікарів, які з’явилися в їх облікових записах. Але сервіс Helsi – лише «транспорт» до державної системи ehealth, пояснює Андрій Аннопольський, член Офісу координації розвитку електронної охорони здоровʼя МОЗ та директор приватної клініки Zorkoclinic.
Він розповів, як працює екосистема: медичних інформаційних систем (МІС), ehealth, НСЗУ, та на якому етапі можуть виникнути зловживання
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Хто є хто та звідки взялися
Національну службу здоровʼя України (НСЗУ) створили у 2018 році в межах медичної реформи як єдиного замовника медичних послуг.
У той самий період розпочався перший етап реформи, який запустив процес реформування первинної ланки медичної допомоги. Тоді ми почули терміни «сімейний лікар», «декларація», «направлення».
У 2020 році розпочався другий етап реформи, який торкнувся вторинної ланки медичної допомоги.
Зараз відбувається третій етап, який має створити кластерні та надкластерні лікарні.
Головна мета реформування медичної галузі в Україні – відповідати нормам цивілізованого суспільства в частині якості надання медичних послуг: охоплення, доступність, універсальне покриття.
Виникає питання: де брати гроші на медицину? Тому одна із тез реформи звучить як «гроші йдуть за пацієнтом», а одна з цілей – зменшити витрати пацієнтів.
Як було раніше
Головний лікар отримував постатейне бюджетне фінансування від держави. Чим кращі в нього були відносини, тим краще фінансувався медичний заклад. І при цьому це ніколи не заважало вимагати гроші з пацієнтів під виглядом благодійних внесків, а деколи – й взагалі безросередньо в кишеню лікарям.
Так зʼявлялася надлишкова кількість ліжок, медпрацівників лікарні та ще багато чого надлишкового, окрім обладнання та технологій.
Кожного року затверджувався бюджет на ці ліжка, будівлі та мізерні зарплати медпрацівників. Сподіваюся, дуже скоро це вже стане історією.
Після реформування заклад отримує кошти від НСЗУ безпосередньо за кількість декларацій (сімейники), проліковані випадки (спеціалізована медична допомога) та є ще декілька статей доходів.
Поступово всі державні заклади переводяться в КНП (комунальні неприбуткові підприємства) та законтрактуються з НСЗУ. Приватні заклади також можуть підʼєднуватись, укладаючи контракти з НСЗУ, та надавати безплатні для пацієнтів послуги за відповідними пакетами послуг.
Всі медичні записи, електронні направлення та рецепти зберігаються в Електронній системі охорони здоровʼя – ehealth (ЕСОЗ).
З погляду цифрової трансформації, цілісності та комплексності українські державні електронні системи – вже приклад для багатьох європейських держав. Безумовно, там теж є реєстри, записи, деякі набагато детальніші за наші, але такого, щоб усе разом, поки немає.
Остання частина замкнутого циклу цифрової комунікації – медичні інформаційні системи (МІС). Вони існували задовго до початку медичної реформи та навіть її планування. При цьому використовувались переважно приватними медичними закладами для автоматизації поточної діяльності: створення медичних карток пацієнтів, зберігання інформації про візити, призначення ліків, перебіг лікування, формування запису на огляд. Там є можливість підʼєднати модулі складського та фінансового обліку. Така собі крутезна ERP-система для медицини.
Широко відомих МІСів в Україні є понад 40. З початком медреформи у МІС додалася ще одна функція – передача медичного запису від лікаря до державної системи.
З 1 квітня 2023 року усі медичні заклади в Україні, незалежно від форми власності, повинні були підʼєднатися до ЕСОЗ. КНП повинні були встановлювати в себе МІС.
Не усі МІС пройшли акредитацію з погляду захисту інформації, але й зараз достатньо багато систем, через які можливо передавати записи до ЕСОЗ.
Як відбувається в реальному житті
Найпростіший приклад – укладення декларації із сімейним лікарем.
У процесі звернення пацієнта лікар заповнює інформацію в його картці в МІС, пацієнт отримує смс, яким підтверджує згоду на обробку персональних даних. У момент передачі даних в ЕСОЗ лікар підписує медичний запис своїм власним електронним ключем (КЕП), так інформація потрапляє до державної системи.
Будь-яка МІС при передачі інформації між лікарем та ЕСОЗ – лише «транспорт», який доставляє інформацію.
- Чи можливі зловживання на цьому етапі? Так. Але виключно з боку лікаря та медичного закладу. Головне – вони повинні діяти разом, бо електронний ключ лікаря привʼязаний до медичного закладу.
- Чи поодинокі такі випадки? Ні.
- Чи є відмови сплачувати НСЗУ за неякісні записи? Постійно.
- Чи займаються цим питанням правоохоронні органи? Вже є декілька справ з виявленими розкраданнями великих сум з держбюджету.
Єдине, чому я не знаходжу пояснення у звʼязку з обвинуваченнями однієї з МІС – медичного стартапу Helsi (і виключно в публічному просторі) – це як МІС, що не має доступу до медичних записів, може впливати на кількість і якість самих записів та бути звинувачена в участі в розкраданні державних коштів.
Це схоже на звинувачення сокири у вирубці лісу.
