Гендиректор Meta Марк Цукерберг вважає штучний інтелект важливим для довгострокового зростання компанії. Втім, з утриманням талановитих розробників і вчених у нього проблеми. Wall Street Journal проаналізував шлях Meta у сфері ШІ, а також поточні успіхи й невдачі компанії. Forbes вибрав головне
У Forbes Ukraine також є twitter. Якщо вам зручно читати нас там — підписуйтесь за цим посиланням.
У травні Білий дім збирав «компанії, що стоять на передовій ШІ-інновацій», але компанія Марка Цукерберга – Meta – не потрапила до списку «обраних». Це попри те, що 10 років тому засновник і гендиректор тоді ще Facebook Марк Цукерберг помітив потенціал штучного інтелекту й почав інвестувати чималі гроші у розвиток цієї технології.
Початок ШІ-розробок у Meta
З 2013-го Цукерберг із тодішнім головним технологічним директором Facebook Майком Шрьопфером особисто зайнялися пошуком провідних «умів» галузі, які увійшли до нового дослідницького ШІ-підрозділу компанії. Вони залучили одного із ранніх розробників ШІ – Яна Лекуна, викладача в Університеті Нью-Йорка. Вже тоді його роботи у сфері були загальновизнаними.
Лекун робив акцент на науці й фундаментальних дослідженнях, що відображала створена у Facebook культура. Обираючи співробітників, він надавав перевагу науковцям перед інженерами, зосереджувався на академічних результатах, як-то наукові роботи, а не на розробці продуктів для користувачів. Так компанія стала привабливою для талановитих дослідників, які хотіли попрацювати у передовій ШІ-лабораторії. Але такий підхід також і перешкоджав комерціалізації створених ідей.
Дослідникам бракувало єдиної стратегії та чіткої мети дослідження, зазначають знайомі із тодішньою роботою Facebook люди. Вони просували власні плани, займаючись незалежними проєктами різних напрямів, а не виконували єдину для компанії, звʼязну стратегію.
Тепер вже Meta повільно оснащувала власні дата-центри потужнішими чипами, які необхідні для ШІ-розробок. Але їй бракувало чіткої системи їх розподілу між інженерами та дослідниками. Бувало так, що тисячі таких цінних компонентів просто припадали пилом, розповіли деякі джерела.
Наразі Meta в процесі оновлення дата-центрів. Це може бути причиною певного застою у нових розробках ШІ. Станом на травень суперкомпʼютер Meta для ШІ-проєктів містить 16 000 чипів.
У 2020-му великі мовні моделі (ВММ) почали демонструвати разючі можливості, але дослідників Meta вони поділили на два табори. Тих, хто закликав компанію інвестувати у розробку, та тих, хто вважав, що цим моделям бракує наукової цінності.
Другий табір очолив Лекун. Результат активного опору науковця (впевненого, що ВММ не наближають ШІ до рівня людського інтелекту) – дослідники Meta із протилежною думкою не могли заручитися необхідною підтримкою та ресурсами для подальших проєктів із ВММ.
Декому все ж вдалося досягти певних результатів із невеликими ресурсами. Для одного проєкту використали близько 1000 мікрочипів і створили у 2022-му ВММ під назвою OPT. На інший пішло близько 2000 чипів, у 2023-му він став флагманською мовною моделлю Meta – LLaMA. Її покликання – допомогти дослідникам працювати в галузі ШІ.