Найбільший мобільний оператор України «Київстар» опинився під прицілом держави. Корпоративні права арештовані, загроза націоналізації стала суттєво відчутнішою. Який план компанії, чи може Україна націоналізувати одразу двох мобільних операторів та навіщо Veon інвестує в Україну $600 млн, про це в інтерв’ю президента «Київстару» Олександра Комарова Forbes
«Мій досвід понад 30 років в Україні показує, що можливо все», – каже президент «Київстару» Олександр Комаров. На початку жовтня за позовом СБУ суд арештував корпоративні права мобільного оператора «Київстар» через звʼязки з підсанкційними російськими бізнесменами на чолі з Михайлом Фрідманом.
Чутки про можливу націоналізацію «Київстару» ходили вже кілька місяців. Наприклад, в липні 2023-го заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявляв, що «обʼєктивно «Київстар» перебуває вже за пів кроку до конфіскації».
Ще одна проблема, яка насувається на «Київстар» – можливий арешт частки Фрідмана за позовом Міністерства юстиції до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Як діятиме найбільший український оператор та чи врятує його вихід Veon з російського ринку?
Інтерв’ю було скорочено і відредаговано для зрозумілості.
Про реакцію Veon на арешт корпоративних прав
Напередодні на КМЕФ ви заявили, що не розумієте, що відбувається, і натякнули, що в Україні слід більш виважено поводитися з внутрішнім інвестором. Зовнішні, зокрема, інвестори «Київстару» вже відреагували на арешт корпоративних прав компанії?
Вони відреагували, але це поки що більше внутрішня історія. Вони відреагували через дзвінки зі мною, з керівництвом Veon. У них є фундаментальні питання. Одне з них: а що ви очікуєте від нас у поточній ситуації?
Найближчим часом буде заява генерального директора Veon стосовно цієї ситуації, агрегована думка після спілкування з міжнародними інвесторами Veon.
Чого саме ви очікуєте від інвесторів, зокрема від Veon?
Мені здається, вони могли б досить активно запитувати український уряд, що відбувається. Вони мають право розуміти якусь траєкторію розвитку подій навколо активу, що їм належить.
Це досить великі фінансові інститути, інвестиційні компанії. В них є свої важелі, канали спілкування з регуляторкою в юрисдикціях, де вони розміщені.
У нас близько 30% інвесторів зі США, досить великий відсоток інвесторів з Великої Британії. Ми розміщені на публічних біржах, які керуються своїми правилами та політиками, тож вони можуть мати повне право звертатися до, наприклад, Комісії цінних паперів США за роз’ясненнями.
Я правильно розумію з вашої реакції, що арешт корпоративних прав виявився несподіванкою?
Так, це була несподіванка. Ми розуміємо, що є якісь події, якісь обговорення навколо «Київстару». Але будьмо відвертими: те, до чого призвела ця ухвала cуду, вже існувало з осені 2022 року.
Що ви маєте на увазі?
Є окремий наказ Комісії цінних паперів і бірж, що регулює рух будь-яких цінних паперів та акцій компаній, що мають підсанкційних власників. Регуляторно цей механізм вже був впроваджений.
Тому, по-перше, ця ухвала для нас була несподіваною. По-друге, драйвером цієї ухвали є розслідування проти пана Фрідмана в кейсі, який жодним чином не повʼязаний з діяльністю компанії.
Безумовно, ми не очікували таких кроків з боку влади. «Київстар» – великий інфраструктурний гравець, знаходиться у постійному контакті з представниками влади. Ми частково інтегровані в систему національної безпеки через Національний центр управління мережами. Ми у дуже практичній, операційній взаємодії з такими агенціями, як СБУ, наприклад.
Понад рік тому ви казали у інтерв’ю Forbes, що націоналізація «Київстару» була б прикрою помилкою. Чи змінили думку? З того часу сценарій націоналізації, на ваш погляд, став реальнішим?
На жаль, мені здається, він став реальнішим. Ми це бачимо у деяких коментарях українських можновладців. Але моя думка не змінилася: це буде прикра помилка, що буде якимось чином навіть дорівнювати міжнародному економічному злочину.
Наразі виявилося, що у переліку 20 арештованих активів є також найменший мобільний оператор в Україні lifecell. Як би ви це прокоментували?
Думаю, це потрібно запитувати у lifecell. Для мене не етично і не коректно коментувати їхню історію та структуру власності.
Про частки російських інвесторів та перспективи IPO
Тоді поговорімо про структуру власності «Київстару». Не так давно в інтервʼю NV, ви казали, що Михайлу Фрідману належить менше 20%. Можете уточнити відсоток власності LetterOne?
Я не тримаю ці цифри в голові. Відсоток власності – трохи більше 47%. Я думаю, що це є у публічному доступі. Частина цих акцій належить фундації, яка бореться з раком. Тому частка підсанкційних осіб з точки зору українського законодавства – приблизно 46%. З точки зору міжнародного законодавства вона менша, адже не на всіх власників LetterOne накладені міжнародні санкції.
Наскільки менша?
Я не тримаю в голові частки кожного з цих індивідів. Мені це не цікаво. У «Київстару» є тільки один акціонер – компанія Veon.
Все ж хотілося б завершити питання про lifecell. Власне, ви і lifecell разом – це майже 70% українського ринку. Держава дійсно може піти на націоналізацію одразу двох гравців?
Знаєте, я став повнолітнім приблизно тоді ж, коли Україна здобула незалежність. Мій досвід понад 30 років в Україні показує, що можливо все – і найкраще, і найгірше.
За словами заступника голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослава Юрчишина, арешт оперативних справ – це запобіжний захід, щоб не можна було змінити структуру власності. У компанії розглядали такий варіант?
Ні, такий варіант не розглядали, таких планів не було. Як я вже казав, це неможливо зробити з осені 2022 року згідно з постановою Комісії з цінних паперів.
В інтервʼю на Радіо НВ ви казали, що хотіли б, аби компанія позбулася російських акціонерів. Наскільки я розумію, для вас ідеальним був би приклад британського провайдера Upp. Наскільки це взагалі реальна історія, враховуючи, що і масштаб бізнесу, і ринки дуже різні?
Це, можливо, не ідеальний, але один з підходів, що можуть бути використані. Хочу наголосити, що ці підходи можливі тільки, коли є консенсус між державою, поточними власниками та підсанкційними власниками.
У Великій Британії спрацював недавно прийнятий закон, що регулює присутність небажаних осіб у критичних індустріях. На його базі вони змусили російських власників продати частку у невеликому британському телеком-бізнесі.
Тобто найкращий варіант для вас, щоб Верховна Рада прийняла подібний закон?
Я за будь-який цивілізований підхід. Якщо це буде легітимний цивілізований підхід, з моєї точки зору, це прийнятно.
Мене більше хвилює, коли ті підходи, які я бачу, або які обговорюються, ведуть не до легітимної націоналізації. Вони ведуть до міжнародного економічного злочину. Це моя позиція, що спирається на поточну структуру власності, на те, де компанія розміщена, якими частками володіють міжнародні інвестори.
Коли влітку Ростислав Шурма, скажімо чесно, погрожував «Київстару» націоналізацією, він називав дві проблеми компанії: підсанкційні акціонери і робота в Росії. Зараз Veon з Росії вийшов. Це може якось послабити тиск з боку держави?
Дуже правильний крок з боку компанії Veon. Це підтвердження всього того, що вони говорили останні 11 місяців.
Це суттєва декларація, дуже матеріальна з точки зору доходу Veon. Декларація, що компанія хоче залишатися в Україні та інвестувати в Україну. Я сподіваюся, що це суттєвий фактор, який повинен бути прийнятий до уваги.
Президент «Київстару» Олександр Комаров Фото Артем Галкін
Ви саме сподіваєтеся, жодних гарантій немає?
Ні, гарантій немає. Ми чуємо досить різнонаправлені повідомлення.
Давайте про факти. У п’ятницю (6 жовтня, – Ред.) були опубліковані два пресрелізи. Є повідомлення від нашого депозитарія, що на акції накладено якісь додаткові обмеження. Більше нічого немає. Ми не бачили ухвали суду, про яку йде мова на сайті СБУ.
Ми не можемо обговорювати це рішення, якось готуватися, щоб опротестовувати його. Але ми зараз розмірковуємо, що ми будемо опротестовувати ухвалу по суті, якщо вона існує. Це подання у суд. Цим займаються юристи.
Що ви маєте на увазі під «якщо вона існує»?
Це іронія. Ні ми, ні компанія Veon, ні компанія «Київстар» або представники цих компаній не бачили цю ухвалу суду. Можливо, ми її завтра отримаємо, можливо, ніколи. Все, що ми з вами бачимо, – це два пресрелізи, операційно-емоційний репутаційний шторм в медіа. І заходи, що вже існували.
В одного з акціонерів Veon була ініціатива вивести «Київстар» на IPO або виділити в окрему компанію.
Це один з наших інвесторів, американський хедж-фонд Shah Capital Management. Він зробив публічний стейтмент про те, що оцінку компанії Veon можна суттєво покращити через локальні IPO. Базова ідея – це все ж таки IPO в тих країнах, де розміщуються ці активи, наприклад, в Казахстані або Пакистані. Але коли це неможливо, як у випадку України, – це може бути міжнародне IPO «Київстару».
Це досить коректний стейтмент. Це підвищує частку акцій в обігу на публічних майданчиках і цікавість. Особливо, компанія розміщується на локальних біржах. Для локального інвестора це зрозумілий актив, тому ви органічно отримуєте більший рівень цікавості до такого класу акцій.
Але ж ніхто не заважає викупити акції російським інвесторам і проблема в якомусь форматі залишиться.
У нас будуть обмеження на доступ до бірж. Будьмо відвертими, у будь-якій публічній компанії є якась частка російських інвесторів. Російські інвестори, частина з яких знаходиться під санкціями, володіють суттєвою часткою компанії Facebook. У 2015–2017 роках ця частка сягала 8-9%.
Базово, будь-який інвестор має право торгувати на майданчику. Далі є обмеження, що накладаються на країну, на якісь персоналії. Наприклад, тим же росіянам набагато важче сьогодні торгувати на якихось майданчиках, адже на більшість фінансових установ накладені відповідні санкції. Ось і все.
Станом на тут і зараз перспектива IPO «Київстару» в Польщі, в Америці, в будь-якій юрисдикції, має щось спільне з реальністю?
Під час війни – ні. Під час війни будь-яке IPO – це IPO з якимось неймовірним дисконтом. І тоді велике питання, а навіщо воно потрібне?
Усе-таки IPO – це про підвищення вартості, про залучення нового капіталу і так далі. Але моя мрія – провести велике українське IPO після війни на великому західному майданчику.
Разом з «Нафтогазом» і ПриватБанком?
Не знаю про «Нафтогаз» і ПриватБанк. Впевнений, що ми можемо бути набагато ефективнішими за «Нафтогаз». ПриватБанк, гадаю, розглядатиме декілька опцій, одна з них – продаж стратегічному інвестору.
Veon таку опцію не розглядає, він сфокусований на розвитку бізнесу на шести ринках, де він знаходиться. Там є досить великий потенціал. Наразі я ні від кого не чув, що такі плани існують або обговорюються.
Veon обіцяв за три роки інвестувати в «Київстар» $600 млн на покращення звʼязку. Яка частина цих коштів вже в Україні?
Ми вже інвестуємо, у нас підвищені інвестиційні плани на 2023 рік. Ми прискорюватимемося у 2024-му, 2025-му, частині 26-го року.
Ми інвестуємо у декілька стратегічних напрямків. Перший – відновлення та стійкість мережі, в тому числі на час блекаутів. У захист від блекаутів мобільної та фіксованої мережі ми інвестували близько 1 млрд грн. Побудували та управляємо найбільшою мережею фіксованого інтернету для кінцевих споживачів в Україні.
Ми досить агресивно та активно будуємо нові елементи мережі. Нам уже потрібно агресивно будувати у сільській місцевості та навколо найбільших доріг.
У нас є фокус забезпечити покриття швидкісним мобільним інтернетом на рівні 97–98% по населенню. Також ми дивимося, як інвестувати у побудову нових цифрових сервісів для наших клієнтів.
Ці $600 млн – це історія на кшталт планів Фрідмана докапіталізувати Сенс Банк на $1 млрд?
Ні, це жодним чином не повʼязано з паном Фрідманом. Це рішення наглядової ради Veon і «Київстару». Воно повністю вкладається в напрямок, що обрала компанія: вихід з Росії, зміцнення бізнесу в Україні.
Жодним чином, жодних діалогів, жодного залучення пана Фрідмана до цього рішення на сьогодні не існує. Як не існує його залучення до операційної діяльності компаній «Київстар», Veon, LetterOne.
Що відбувається з непрофільними активами «Київстар»
Ви говорили, що стали лідером у наданні послуг ОТТ разом із «Київстар ТВ». За нашими даними, на лютий цього року у вас, Sweet.tv, Volia було по 120 000-150 000 підписників. Що ви мали на увазі?
Я мав на увазі, що у вас неправильні дані (посміхається). Це не основний наш бізнес, до того ж цей ринок не настільки прозорий, як ринок послуг мобільного або фіксованого звʼязку.
Але наразі у нас понад 1 млн користувачів і понад 80% з них сплачують. Решта 20% це фріміум-користувачі, які знаходяться в такому собі «транзиті».
Тобто ви обігнали Megogo?
Так. Насправді я спираюся на інтерв’ю Forbes з одним із акціонерів компанії Megogo, де вони задекларували поточну абонентську базу. Це непрозорий ринок, він лише потроху формується.
Темпи зростання кількості користувачів «Київстар ТБ» рік до року – 37%.
За рахунок чого?
За рахунок дуже великої кількості унікальних підписок, таких як Disney+, Paramount, Warner Brothers. 75% контенту перекладено українською мовою. Щомісяця у реліз нових фіч. За рахунок безоплатного контенту, безоплатних підключень до уроків під час дистанційного навчання на початку війни. Це багатофакторна модель, що дуже добре працює на розвиток цього бізнесу.
А навіщо, якщо це не профільний бізнес?
Це частина стратегії надавати нашим клієнтам доступ до цікавих для них цифрових сервісів і таким чином збагачувати їхній клієнтський досвід і конкурувати. Не конкурувати «в лоба» через ціну, як це роблять деякі наші конкуренти. А конкурувати через найкращу мережу в країні та найширший портфель продуктів, які ви можете підключити або включити у місячну абонентську плату безоплатно.
Тобто це спосіб «відійти від труби»?
Так, це спосіб бути для клієнтів більшим, ніж просто комунікаційний провайдер. Аналогічним чином у цю логіку вкладаються інвестиції в Helsi та наші розмірковування, плани про розвиток цифрової екосистеми сервісів навкруг «Київстару».
До слова, про екосистему: як справи у KyivstarTech?
У Kyivstar Tech справи непогано, там уже майже 400 людей. За рік компанія зросла майже вдвічі.
Тобто ми відділили цю компанію організаційно, навчилися співпрацювати з нею, як з зовнішнім контрагентом. І ми потроху починаємо продавати сервіси KyivstarTech: формуємо портфель продуктів і сервісів, які можемо запропонувати зовнішнім клієнтам.
Дуже сподіваюся, що ми в цьому кварталі підпишемо невелику, але першу міжнародну угоду про надання сервісів KyivstarTech для зовнішнього замовника. Це телеком-оператор з однієї з країн колишнього Радянського Союзу.
Скільки коштуватиме Україні націоналізація мобільного оператора
Загроза націоналізації «Київстару» сьогодні відчутніша, ніж, скажімо, в червні 2022 року. Гіпотетично, якщо це станеться, як вона може вплинути на Helsi й KyivstarTech?
Це трохи спекуляція, тому що ми не розуміємо, в якій формі й наскільки легітимно це відбудеться. Чи стосуватиметься це 100% активів, чи лише частки [підсанкційних осіб]. Її неможливо відокремити, якщо бути відвертим.
На жаль або на щастя, це фантазії, тому що 100% «Київстар» володіє Veon. Це ситуація, в якій, на мій погляд, міжнародного легітимного шляху не існує. Але все дуже залежатиме від сценарію.
Я дуже сподіваюся, що цього не станеться, тому що це буде фатальна помилка, що з роками коштуватиме Україні дуже багато бюджетних грошей.
Окей, який оптимістичний та песимістичний сценарії?
Я налаштований реалістично: можливо все. Це має значення для Veon. Тобто мене це навіть більше стосується як громадянина України, у якого є тверезий погляд на події навколо міжнародної компанії та інвестиційної привабливості України в очах наших найбільших союзників.
