Якщо поглянути на офіційну електронну карту укриттів Києва, то на перший погляд ситуація з безпекою у місті видається взірцевою — вся цифрова панель буквально майорить червоними позначками. Однак профільні експерти б’ють на сполох: наявність точки на екрані смартфона ще не свідчить про те, що у реальному житті сховище відповідає хоча б мінімальним нормам безпеки та перебуває у належному стані.
Про це в інтерв’ю ТСН.ua повідомив експерт із питань безпеки та керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан.
Які сховища у підвалах є небезпечними
На думку фахівця, під час повномасштабної війни для такого мегаполіса, як Київ, захисних споруд завжди бракуватиме. Водночас проблема столиці полягає не у кількості об’єктів, а в їхній внутрішній якості. На карті зафіксовані сотні адрес, але рівень їхнього облаштування є критичним.
Через це мешканці Києва, які проживають у пішій доступності до підземних станцій метрополітену, зазвичай рішуче відмовляються спускатися у підвали власних багатоповерхівок. Людям значно простіше витратити 5–10 хвилин на дорогу і дійти до платформи метро, ніж перебувати у неприбраному, некомфортному приміщенні з постійним неприємним запахом.
«Я вважаю, що це найбільша проблема: наявні сховища необлаштовані, необладнані. І до речі, вони не можуть бути іншими, бо рахуються як найпростіші укриття, але по факту — це підвальні приміщення старого житлового фонду», — зазначає Ігор Молодан, експерт із безпеки.
При цьому експерт наголошує, що саме старі підвальні приміщення здатні реально рятувати людські життя під час уламкових та ракетних ударів російської армії. Однак з цього правила існує одне суворе та небезпечне виключення — підвали типових панельних будинків. У разі прямого влучання ворожої ракети такі споруди миттєво складаються, немов карткові будиночки, перетворюючи найпростіше сховище на смертельну пастку для людей.
Проблема фінансування: сховища нанесли на карту і забули
Ігор Молодан зауважує, що під час формування загальноміської мережі безпеки чиновники обрали найпростіший шлях — провели формальну інвентаризацію підвалів і закрили питання звітностю.
«Проблема у тому, що ці найпростіші укриття просто нанесли на карту і забули про них. Нікого не турбує, що там не прибрано, затхло і неможливо у них перебувати. Що робити з такими укриттями, я не знаю, бо не архітектор. Але, ймовірно, що ці приміщення, які можуть рятувати людей, потребують хоча б косметичного ремонту», – каже він.
Проте на шляху до приведення підвалів до належного стану постає серйозне фінансове та юридичне питання: хто саме має виконувати ці відновлювальні роботи і з чийого гаманця списуватимуться кошти. Якщо житловий будинок перебуває на балансі класичного комунального ЖЕКу — це одна процедура, але більшість сучасних висоток столиці підпорядковані безпосередньо ОСББ.
Читають зараз: “Відчуваю себе кротом”: українка поділилася досвідом переїзду та життя в Канаді.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
