Організатори зазначили, що цьогорічний забіг був присвячений українцям, які перебувають у російському полоні.
Фото: Серце Азовсталі / Facebook
За словами організаторів заходу, окрім традиційної мети популяризації української мови, цьогорічний забіг був присвячений українцям, які перебувають у російському полоні.
Одним із партнерів «Бігу за мову-2025» став проект підтримки захисників Маріуполя та їхніх родин «Серце Азовсталі». А серед тих, хто подолав дистанцію 1 км, був морський піхотинець, ветеран та посол ГО «Серце Азовсталі» Олександр Дідур.
«Сьогодні я тут, щоб сказати: ми не будемо мовчати. Я знаю ціну мовчання. І я знаю ціну голосу. Для мене цей забіг – це не просто спорт. Це про свободу. Про тих, хто зараз перебуває в полоні та чекає, поки світ його почує. Я дякую «Єдиному руху» та «Серцю Азовсталі» за те, що вони нас об’єднали. Разом із «Серцем Азовсталі» ми активно виступаємо за звільнення українських військовополонених в Україні та за кордоном. Зокрема, захисників Маріуполя, які вже четвертий рік чекають на повернення додому. І сьогодні кожен кілометр, який ми пробігаємо, – це крок до того, щоб голос наших братів і сестер, які залишаються в полоні, звучав голосніше», – сказала Дідур.
За словами Івана Капелюшника, співзасновника «Єдиного руху», тему цьогорічного забігу було обрано з думкою, що володіння українською мовою – це свобода та право, яке зараз захищають українські військовослужбовці. А тих, хто перебуває у ворожому полоні, цього права насильно позбавляють.
«Цього року ми бігали за свободу кожного українця та українки, які опинилися в полоні. Поки їх там утримують, ми не повинні мовчати та діяти тут. Я вдячна всім, хто підтримав ініціативу, і впевнена, що «Бігаю за мову» продовжиться і наступного року», – сказала Капелюшник.
Контекст
Учасники пробігли дистанції від 300 м для дітей до 21 км для дорослих. 133 особи взяли участь у заході онлайн, подолавши дистанції в інших населених пунктах України. Кошти, зібрані від реєстрацій, будуть спрямовані на проведення безкоштовних курсів української мови та розмовних клубів у прифронтових та деокупованих громадах, а також на освітні програми для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
