Що лишив по собі очільник обласної прокуратури Дніпра Сергій Біжко?

Що лишив по собі очільник обласної прокуратури Дніпра Сергій Біжко?

В схемах віджимання грошей і бізнесів, кришування криміналітету і корупціонерів були задіяні всі співробітники обласної прокуратури, інших правоохоронних органів, процесуальним керівництвом справ яких займалася прокуратура, навіть судді. Цей спрут за 5 років керівництва  Біжка охопив просто нереальну кількість співучасників, кількість постраждалих від їх рук напевно не вдасться порахувати ніколи, як і кількість грошей, яку наколядувала банда прокурорів.

Спочатку Біжко і компанія взялися обілечувати кримінальні елементи області. Причому робили це показово. Наприклад, всі ми пам’ятаємо історію з кол-центрами, коли Дніпро  почали відкрито називати столицею незаконних кол-центрів України, навіть народні депутати почали втручатися. Але на всі питання Біжко розводив руками: “притягнути до відповідальності шахраїв не вдалося, тому що потерпілі знаходились за межами України. Крім того, частину вилученої техніки повернули через суд”. А ще «правоохоронці стикались з такою ситуацією: коли встигали вимкнути комп’ютери, вони були запаролені та жодна технічна експертиза не могла цей пароль зняти. В результаті оглянути техніку можливості не було», – виправдовувався підлеглий Біжка Антон Чернов.

Прокурори розписуються у повній невідповідності займаним посадам, а їх не звільняють, навіть не сварять, як так сталося? Насправді претензії до роботи Біжка у Києва були і йому регулярно погрожували звільненням. Тоді він терміново їхав до Києва і повертався з гарними новинами – дали допрацювати до Нового року, до весни, до пенсії і тд. Після цього ціни на послуги в прокуратурі зростали як і кількість тих, кому доводилося платити. Після криміналітету на системну оплату безбідного прокурорського життя поставили корупціонерів. Вартість послуги «взяти під дах» була різною, дещо вирішували бартером. Коли корупціонерів обілетили, а апетит не пройшов, почали кошмарити бізнес. Діяли по давно перевіреним схемам – в старі карні справи новими ухвалами вкидали бізнесменів у яких можна було запідозрити наявність хоч якихось фінансів. В судах за певну суму суддям прокурори брали ухвали на обшуки і вилучення всієї техніки, грошей, документації як в офісах так і вдома у абсолютно випадкових людей. Обшуки проводилися з особливою жорстокістю, залякуванням старих людей, дітей, сусідів. З квартир виносили все аж до дитячих шкільних ноутбуків. А потім до бізнесу приходив так званий бігунок і називав суму за яку прокурори ніби то обіцяли лишити у спокої бізнес і родину, повертати вилучене не обіцяли. Суми були різні, чим далі, тим більш дикі. Врешті дійшло до мільйонів доларів.  

З новим Генпррокурором Біжко теж намагався домовитися але нащастя Кравченко на це  не пристав і з останнього відрядження до Офісу Генпрокурора Біжко повернувся злий як чорт. Відкатана схема не спрацювала. Він почав вимагати від підлеглих терміново пришвидшити усі справи. І намалювати хоч якийсь результат. Мабуть кількість незрозумілих справ і дій прокуратури Дніпропетровської області вразила нового Генпрокурора. І Біжко планував швидко замилити очі. Але не встиг. Буквально одразу із Києва в Дніпро принісся ескадрон перевіряючих із 35 людей. Уявіть собі! 35 осіб із Генеральної прокуратури одного дня завітали у гості до Біжка і його підлеглих.  І те що вони побачили вразило їх ще більше бо вся верхівка прокуратури області була звільнена одним днем. Ніякої передачі справ, введення в курс нового керівництва, нічого, всі – і прокурор і заступники негайно на вихід. Тобто жодного заступника який би не був замішаний у злочинних оборудках Біжка не знайшлося. Більше того, там взагалі жодного прокурора не втягнутого в цей спрут не знайдеться бо в кожного була своя роль і свої «дивіденди» до останньої секретарки.

І будь хто із прокурорів продовжить обілечувати і засилати бігунків до бізнесменів, погрожуючи новими підозрами. Наприклад, візьмемо пані Оксану Асріян, вона прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури. Колеги, які працюють в прокуратурі недовго за спинами підсміюються над Асріян, наївно припускаючи, що вона вірна Біжку і готова за ним у вогонь і воду, виконує найбрудніші його накази і ніколи не задає зайвих питань, тому що вони коханці. Насправді ж причина не лише в цьому. Просто не всі в курсі, що у 2020 році Біжко допоміг Асріян уникнути звільнення з прокуратури. Тоді вона раптово не пройшла конкурс і провалила тест на професійну придатність для роботи прокурором. Асріян звернулася за допомогою до Біжка. Якого тоді тільки призначили заступником обласного прокурора. Біжко зглянувся на маму двох синів, яку пару місяців тому покинув чоловік. І звичайно допоміг. Асріян подала до суду на Офіс Генерального Прокурора, з вимогою дозволити їй пройти тест вдруге. Трохи посудилася і врешті змогла переконати суд, що не пройшла тести на профпридатність не тому, що не знає законів і процедур. А тому що стався збій системи. Офіс Генпрокурора просив суд не брати до уваги заяви прокурорки оскільки вони не були нічим підтверджені. Ніяких збоїв не було. Але суд не лише визнав всі вимоги Асріян і зобов’язав Офіс Генпрокурора прийняти тест ще раз, а й навіть заплатити судові витрати. Дивним чином прізвище судді, який таки дозволив Асріян виграти справу Олійник. Це звичайно не Святослав Олійник, друг і однокурсник Біжка але прізвища в них однакові, родинні зв’язки цих двох Олійників ми досліджувати вже не стали. Досить і того, що є. Апеляцію Офіс Генпрокурора теж програв.

Отже уявіть собі як будь-хто з вас судиться зі своїм роботодавцем, виграє суд, виставляючи його на публічне посміховисько, а потім раптово вам пробачають все і не лише дозволяють спокійно працювати далі, а й дають іншу посаду, на якій у вас буде більше можливостей. Уявили? Відомостей про те, що Асріян проходила тест вдруге немає але на сайті Офісу Генпрокурора є інформація, що її співбесіда пройшла успішно   29 вересня 2021 року. В прокуратурі її залишили, а згодом із простого прокурора відділу вона стала прокурором першого відділу процесуального керівництва. Неможна сказати, що її не покарали бо у 2020 і у 2021 році її заробітна платня раптом впала до 232 тисяч і 239 тисяч гривен на рік, тобто близько 20 тисяч гривен на місяць. Після 372 тисяч у 2019 році. Розлучена жінка сама виховує двох синів. Звичайно, що вона згодна на будь-які умови Біжка аби лишитися на робочому місці. Два роки вона тяжко працює і доводить свою вірність. І ось нарешті у 2022 році у неї зростає заробітна платня до 1 мільйона і 37 тисяч грн на рік, з яких 143 тисячі – це премія від прокурора області до Дня прокуратури. А готівкою у Асріян раптом з’являються 350 тисяч грн. У 2024 Асріян отримує від держави вже 1 млн 69 тисяч грн і декларує ще й 18 тисяч доларів готівки. Тож можна сказати, що не всіх торкнулася скрута під час війни, ось у пані Оксани Асріян  все стрімко почало налагоджуватися. Все таки не всім у Дніпрі вдається заробити 25 тисяч доларів за рік і накопичити 18 тисяч доларів готівкою. На зарплатню Оксани Арамівни ані держава, ані керівник Сергій Біжко не поскупилися.

І от така спадщина лишається новому прокурору – люди, які задіяні в усіх схемах, привчені заробляти неабиякі статки злочинним шляхом. Відмовитися від легких грошей вони звісно не зможуть і не схочуть. Вони з нетерпінням чекають, коли перевірка поїде, щоб продовжити кошмарити регіон. То що робитиме новий прокурор в таких цікавих умовах і чи зможе він встояти перед спокусами, які йому запропонують спритні підлеглі попередників?

Источник: kp.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *