Житель Херсона: Вчора відмахувалися від евакуації, а зараз благають про порятунок із затоплених багатоповерхівок

Фото: Getty Image

Нині життя Херсона відбувається у двох вимірах. Це умовно «верхнє місто», де ходить транспорт, є газ, вода та електрика, працюють кафе, магазини та ринки. І «нижнє» – охоплене лихом.

Через підтоплення водозабірних, насосних станцій та свердловин без електрики та централізованого водопостачання залишилися цілі райони, багато людей не можуть вибратися зі своїх будинків, шукають порятунку на дахах. Ось такі наслідки вибуху на Каховській ГЕС.

Так зараз виглядає Херсон. Вода ще може піднятися. Фото: Getty Image

Човни замість тролейбусів

У мікрорайоні Шуменський, підживившись водою з Каховського моря, ожила річка Веревчина, що практично пересохла. Розлилася вулицями, дворами, дитячими майданчиками. Зайняла підвали будинків та вже претендує на перші поверхи.

– Повністю затоплено Острів – тут ні світла, ні води, ні газу. Зупинено всі підприємства, – розповідає житель Херсона Олександр Власов. – Вода всюди – у Морпорту, Речпорту, на Фрегаті (район фешенебельного готелю. – Ред.). Старий центр залитий на вулиці Богородицькій, а Корабельною площею замість тролейбусів плавають човни.

Олександр каже, що все відбувається саме так, як було показано на карті, коли прогнозували наслідки вибуху на ГЕС.

– Працюють усі екстрені служби та загони волонтерів. Сумно інше – вчора, коли підтоплення тільки-но починалося, вулицями, які були в зоні ризику, пустили мікроавтобуси. Людей закликали виїжджати, але більшість відмахувалися, розраховуючи на «можна» або на те, що живуть на високих поверхах.

Приватний сектор, який ближче до Дніпра, постраждав найсильніше. Фото: Getty Image

Росіяни забрали з собою багато човнів

Коли почалося підтоплення, але дороги були придатні для поїздок на машині, Олександр розмістив оголошення – просив родичів, які втратили зв’язок із людьми, що живуть на Острові, повідомляти адреси, звідки потрібна евакуація. Безперечно безкоштовна.

– Мені надійшло кілька дзвінків. За двома адресами я нікого не знайшов або мені не хотіли відчиняти двері, стільки не стукав. Дві бабусі, за яких переживали їхні діти, просто послали мене кудись подалі. І лише одна літня пара оперативно зібрала найнеобхідніше, і я їх відвіз до рідних. А за ніч вода піднялася на 2,5 метри. Під’їзди затопило під стелю, люди благають про порятунок, витягувати їх доводиться через вікна.

Співрозмовник каже, що у затоплених районах картина страшна.

– Вулицями пливуть дахи будинків, трупи тварин, масляні плями та каналізаційні відходи. Над усім стоїть жахливий запах. Лихо полягає в тому, що в місті не вистачає човнів, щоб максимально швидко вивезти великий масив людей, які опинилися в заручниках великої води. Коли росіяни йшли з Херсона, вони везли із собою дуже багато катерів і моторок. А ті, що залишили, навіть пластикові, намагалися прострілювати.

У місті розраховують на водний транспорт, який рятувальники та волонтери підтягують з інших міст.

– Зараз кажуть, що приїхала дуже сильна команда з Києва, – каже Олександр.

Човен у місті залишилося мало – на всіх не вистачає. Фото: Getty Image

“Це мій будинок – поселю безплатно”

За офіційними прогнозами, рівень води на правому березі Дніпра має піднятися ще на метр, після чого почнеться спад. Станом на ранок 7 червня на правобережній частині Херсонської області було затоплено 1852 будинки.

Херсонців, що потрапили в зону лиха, беруть до себе родичі, друзі, знайомі. Деякі підтопленці вимушено займають порожні квартири, яких у місті багато. Тих, кому нема куди йти, спочатку відвозять до Миколаєва, де розміщують у гуртожитках.

– Після окупації у самому Херсоні фактично не залишилося місць, де можна було б централізовано поселити людей. Росіяни розбомбили майже всі гуртожитки, вважаючи, що там можуть квартирувати українські військові, – пояснює Олексій.

Наразі у багатьох містах України відкриваються волонтерські шелтери для постраждалих від повені, звичайні люди пропонують безкоштовну допомогу та підтримку:

«Це мій старий будинок. Село Фарбоване. Магазини, медична амбулаторія, ветеринари. Прямий автобус 140 грн від метро “Видубичі”. 100 км від Києва. Там є одна кімната, велика підлога-ліжко, крісло-ліжко, розкладачка, необхідна постіль, подушки, ковдри. Світло, холодильник. Невелика кухня, душова кабіна, гаряча вода та піч, туалет та дрова. До жовтня можна протриматися…» – це лише одне із десятка схожих оголошень. Практично в кожному наголошується, що біженців запрошують разом із домашніми вихованцями.

Натомість численні притулки готують місця для врятованих тварин.