Історія врятованого з-під обстрілу лева Брецеля: перші кроки на волі в Іспанії

Історія врятованого з-під обстрілу лева Брецеля: перші кроки на волі в Іспанії

Фото: facebook.com/wildanimals.ua

Величезний лев з розкішною гривою несподівано несміливо висовує морду зі свого будиночка, довго вагається і – ось уже ж не очікуєш такої обережності від царя звірів – обережно та боязко переступає поріг, щоб вийти у вольєр, де тепло, свіже повітря та простір. Цей маленький крок на наших очах перетворюється на величезну перемогу тих, хто так довго працював над порятунком та реабілітацією лева Брецеля. І ось він обходить свої володіння і наче скидає з себе важкий тягар минулого.

При перегляді цього відео з іспанського центру з реабілітації диких тварин AAP Primadomus на очі постійно навертаються сльози, особливо після того, як згадуєш історію Брецеля.

Наприкінці минулого року в AAP Primadomus привезли чотирьох левів з України – Льову, Олену, Сема та Брецеля. До цього вони жили в Центрі порятунку диких тварин під Києвом, але після чергової атаки рашистських дронів у жовтні питання про те, як рятувати левів від війни, довелося вирішувати кардинально.

Після приїзду до Іспанії леви пробули на карантині, а потім із задоволенням вийшли у вольєри. Усі, крім Брецеля. Йому знадобився довгий час, щоб зважитися на цей маленький крок до довгоочікуваного спокою та умиротворення.

«Ризикуєш собою, щоб тварина мала шанс на нормальне життя»

– Ви підтримуєте зв’язок із людьми, які зараз опікуються левом Брецелем в Іспанії?

– Підтримую зв’язок через мого партнера із Євросоюзу. Вона періодично надсилає фото.

Брецеля евакуювали за кордон у жовтні. Він довго не наважувався вийти з клітки після перенесених стресів. Але тепер із ним все добре.

– Якими мають бути умови життя такого звіра?

– Бажано гектар землі на природному ґрунті. Як мінімум, пів гектара.

– Тварини, напевно, теж важко переносити самотність. Чи були якісь контакти у Брецеля з іншими тваринами? А в Іспанії, може, вже придбав подружку?

– В Україні, крім мене, нікого і не було. Брецель ні з ким не контактував. В Іспанії, наскільки мені відомо, поки що лев залишається один. Можливо, у майбутньому він матиме подругу.

– А є шанс, що після перемоги Брецель та інші леви повернуться в Україну?

– Повертатися вивезені звірі точно не будуть: тут на них чекає клітка. Навіщо повертати звіра до концтабору? Це ні до чого. Я ризикую життям заради порятунку цих тварин і роблю це, щоб вони жили в гідних нормальних умовах, а не для того, щоб вони поверталися в клітку. Хижаки повинні жити на природному ґрунті, мати можливість задовольняти свої фізіологічні потреби.

Коли я рятую звірів і бачу, як вони живуть… Я б на місці кожної з цих тварин обрала б евтаназію. Це краще, ніж існувати за таких умов, як вони. Навіть без усякої війни!

Ризикуєш собою, щоб тварина мала шанс на справді нормальне життя вже до старості з гарним доглядом.

– А в Україні немає нормальних умов для диких тварин?

– Ні. Є два притулки для ведмедів з різними умовами, але вони вже переповнені.

– Багато випадків з початку повномасштабної війни, коли врятована тварина вирушала за кордон?

– Таких звірів уже понад 200. Близько 100 знайшли новий будинок у Західній Україні. А врятували ми понад 600 звірів.

Перші кроки Брецеля під мирним небом Іспанії. Скрин відео AAP Primadomus

«Багато тварин знаходимо вже мертвими»

– Звідки всі ці звірі?

– Із Донецької, Харківської, Сумської областей. Знаходимо їх усюди, де є лінія фронту.

– Їх тримають у будинках чи зоопарках?

– Ми мали справу лише з чотирма зоопарками. Решта тварин, яких знаходили, – чиясь власність.

Люди виїжджають, кидають звірів. Потім їх знаходять військові та звертаються до зоозахисних організацій. Ті виходять на нас – ми виїжджаємо і рятуємо тварин.

– Тобто люди тримають у себе таких великих та небезпечних хижаків?

– Так. Самі втекли і навіть нікому не сказали, що вдома лишився звір.

На жаль, багатьох тварин знаходимо вже мертвими: вони залишалися без води та їжі.

Розумію, що лева із собою складно забрати, але в чому складність повідомити про його місцезнаходження? Тварині нічого не залишається, як помирати від спраги та голоду.

В інтернеті нескладно знайти безліч організацій, про проблему можна повідомити військових. Якби про покинутих звірів говорили вчасно, люди вийшли б на нас. Так ми могли б урятувати від смерті набагато більше звірів.

Рятуючи звірів, майже щоразу доводиться ризикувати своїм життям. Якщо вони не житимуть у гідних умовах, я не поїду їх рятувати. Або поїду, щоб «приспати».

Я допомагаю тваринам, а не людям, які утримують їх у таких жахливих умовах.

На тему

З початку повномасштабного вторгнення з прифронтових зон евакуювали багатьох диких тварин. Найчастіше власники хижаків або кинули звірів помирати від голоду та спраги, або не мали можливості їх утримувати через фінансові проблеми.

У зв’язку з бойовими діями кількість тварин у притулку продовжує зростати. Волонтери рятують тварин під обстрілами із прифронтових територій України. У центрі їх реабілітують, доглядають, після чого відправляють до Європи, Південної Африки та США.

Як допомогти

Для утримання тварин Наталя потребує близько 14 000 доларів щомісяця. Їй доводиться брати гроші у кредит. Наразі борг Наталії зріс до кількох сотень тисяч доларів. Допомогти Центру :

Монобанк: 4441 1144 5227 2014

ПриватБанк: 5168 7422 4487 7746

Источник: kp.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *