У вівторок, 7 липня, у столиці Туреччини розпочалася зустріч на найвищому рівні в рамках НАТО. До Анкари прибули очільники всіх 32 країн-учасниць Альянсу. Також прибув очільник України Володимир Зеленський. Наступного дня, 8 липня, о 14:30, на полях саміту відбудеться його зустріч із Дональдом Трампом. Переговори проходитимуть на тлі серйозної нестачі ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, які потрібні Києву. Як повідомляє ТСН, під час потужної атаки з боку Росії 6 липня, основним напрямком якої був саме Київ, не вдалося перехопити жодної балістичної ракети.
Брак ракет, а також вичерпання запасів, спонукали Україну давно звернутися до Сполучених Штатів із проханням надати ліцензію на виготовлення «петріотів». Червнева заява саміту G7, що відбувся у Франції, де Володимир Зеленський зустрівся з Дональдом Трампом, свідчила про готовність лідерів «розглянути можливість надання Україні ліцензій для збільшення обсягів військового виробництва». Деякі західні ЗМІ з оптимізмом повідомляли, що Білий дім не висловлює категоричних заперечень щодо цього.
Однак, напередодні саміту в Анкарі, коли Україна вкотре звернулася по допомогу з «петріотами» для захисту від російських ударів, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що запаси союзників не є безмежними. Він підкреслив, що Альянс працює над вирішенням цього питання «з усіх боків», проте не надав жодних гарантій щодо майбутніх поставок «петріотів» Україні.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до представників 40 країн-партнерів із проханням терміново передати Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot з наявних запасів, пообіцявши взамін майбутні постачання, вже законтрактовані для України. Він також закликав зробити внески до PURL. Нагадаємо, що Prioritized Ukraine Requirements List — це механізм закупівель озброєнь американського виробництва для потреб України, запроваджений Альянсом влітку 2025 року, після того, як адміністрація Трампа відмовилася від подальшої військової та фінансової підтримки Києва. Через цей механізм наразі надходить до 92% ракет-перехоплювачів.
За інформацією Bloomberg, на саміті НАТО в Анкарі Німеччина може оголосити про передачу Україні «петріотів». Щодо інших країн, наразі інформації немає. За рік Сполучені Штати здатні виготовити до 650 ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, з можливістю збільшення виробництва до 2 тисяч одиниць до 2030 року. Японія має американську ліцензію на виробництво цих ракет, проте обсяги виробництва є досить обмеженими — лише до 50 одиниць на рік. До кінця 2027 року спільне виробництво «петріотів» буде налагоджене в Німеччині, хоча обсяги також будуть незначними — до 180 ракет на рік.
Щодо Росії. Україна наполягає на отриманні американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot не тільки для забезпечення власних потреб у захисті від постійних російських атак, які призводять до загибелі цивільних. Під час масованих ударів по Києву 2 та 6 липня загинуло 50 осіб. Минулого тижня британська The Telegraph та польське видання Onet повідомили, що США попередили Варшаву про можливу збройну провокацію з боку Росії, спрямовану на перевірку рішучості НАТО протягом найближчих місяців.
Українці добре пам’ятають попередження американської розвідки про неминучість російського вторгнення напередодні 24 лютого 2022 року. Загроза для східного флангу НАТО стає ще більш актуальною на тлі скорочення присутності американських військ в Європі. Так, цього тижня більшість американських військовослужбовців уже покинула Естонію. За словами міністра оборони країни Ханно Певкура, незабаром очікується прибуття нового американського контингенту, який перебуватиме в Естонії до кінця року. Однак, це ще не точно, так само як і питання про перекидання додаткових американських військових до Польщі.
На тлі глибокого невдоволення з боку союзників по НАТО, які відмовилися підтримати військові дії США проти Ірану, Трамп анонсував виведення 5 тисяч американських військовослужбовців з Німеччини. Водночас, голова Міністерства оборони Піт Гегсет заявив про запуск шестимісячного аналізу американської військової присутності в Європі під назвою NATO 3.0 Review. ТСН.ua раніше вже інформував, що це є частиною стратегії «НАТО 3.0», яку просуває заступник міністра оборони США Елбірдж Колбі. Якщо коротко, то її суть полягає в наступному: оборона Європи — це відповідальність самої Європи, а США забезпечуватимуть лише ядерну парасольку. Власне, ця концепція й передбачає суттєве зменшення американської військової присутності на європейському континенті.
Розвідувальні служби країн Балтії також підтверджують, що Росія готується до проведення гібридних операцій та дронових провокацій з метою перевірки п’ятої статті статуту НАТО про колективну оборону та примушення Альянсу до припинення підтримки України. Однак, місцеві спецслужби впевнені, що повномасштабна війна малоймовірна, оскільки Росія наразі не має для цього достатніх ресурсів. У нещодавньому інтерв’ю для Bild міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив припущення, що 2029 рік може стати періодом, коли РФ матиме достатній військовий потенціал для здійснення обмеженого нападу на території країн-членів НАТО.
«Ми не знаємо, чи вдасться Путін на це», — додав Пісторіус.
Марк Рютте, у свою чергу, також не знає, як спонукати Путіна до переговорів та припинення війни. А це, разом зі збільшенням підтримки України, могло б захистити НАТО від потенційної майбутньої війни з Росією, за якою стоять Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь.
«Я не можу передбачити, що має статися, аби Путін сів за стіл переговорів. Я думаю, що ніхто в цій кімнаті не може цього передбачити. Очевидно, що для танго потрібні двоє. Зеленський готовий до переговорів із Путіним у будь-якому форматі, щоб вирішити цю жахливу війну. Наразі Путін відмовляється», — заявив генеральний секретар Альянсу в Анкарі перед початком саміту НАТО.
Вирушаючи на саміт Альянсу до Туреччини, Трамп заявив, що Путін відчуває тиск і прагне завершити війну. Він підтвердив, що Сполучені Штати ведуть переговори, хоча тристоронній процес за участю США, України та Росії зайшов у глухий кут. Навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс, який ставиться скептично до України та Європи загалом, визнав, що наступальні можливості російських військ наближаються до нуля. Втім, наразі незрозуміло, чи готова адміністрація Трампа ризикувати залишками свого рейтингу після невдачі в Ірані та напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді, намагаючись посадити Путіна за стіл переговорів.
Як повідомляє CNN, Трамп прибув на саміт НАТО до Анкари у поганому настрої. Видання стверджує, що він став ще більш скептично налаштованим щодо Європи, яка відмовилася надати йому допомогу у війні на Близькому Сході. У квітні він навіть погрожував виходом США з НАТО, називаючи його «паперовим тигром», а за зачиненими дверима серйозно обговорював створення списку «неслухняних» країн Альянсу та негайне скорочення американської військової присутності на європейському континенті.
Пентагон пообіцяв завершити аудит військовослужбовців та баз США в Європі до грудня поточного року. А Марк Рютте сподівається покращити настрій Трампа на саміті НАТО в Анкарі за допомогою двох досягнень.
По-перше, генеральний секретар Альянсу заявив, що держави-члени вже витрачають на оборону 4% ВВП. Це питання було причиною розбіжностей в Альянсі ще під час першого президентського терміну Трампа, коли він навіть погрожував виходом США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати.
У своєму інтерв’ю для Politico Марк Рютте, називаючи Трампа «батьком» на торішньому саміті НАТО в Гаазі, навіть пішов далі, закликавши союзників визнати, що президент США мав рацію.
«Мені подобається ця людина. Я вважаю, що його дії для НАТО — це чудова новина. Президент Трамп досягає того, чого намагалися досягти американські президенти з часів Ейзенхауера, а саме — вирівнювання витрат на оборону між США та Європою», — зазначив він.
По-друге, продемонструвати Трампу, що європейські кошти перетворюються на реальні багатомільярдні контракти для американського оборонно-промислового комплексу.
Щоправда, не всім європейським країнам, які виступають за більшу безпекову та оборонну автономію Європи з локалізацією виробництва, до вподоби ідея Рютте. Так, генеральний секретар НАТО анонсував антидронову ініціативу Drone Edge вартістю 40 мільярдів доларів, враховуючи досвід воєн Росії проти України та на Близькому Сході. Вона передбачатиме розширення можливостей Альянсу з виявлення, ідентифікації та нейтралізації БпЛА, які можуть вторгнутися до повітряного простору союзників, зокрема шляхом закупівлі відповідних розвідувальних дронів у американського виробника. Однак, літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS Європа закуповуватиме не у американської компанії Boeing, а у шведської Saab.
Читають зараз: Саміт НАТО як майданчик для миру: Білий дім підтвердив зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
