“Зараз об’єктивно сказати, чи є людина олігархом, неможливо”. В ОП не планують запроваджувати реєстр олігархів під час війни

Реалізація положень закону про олігархів, зокрема складання реєстру олігархів, наразі несвоєчасна, вважає заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов. Про це він сказав в інтерв’ю “РБК-Україна”, опублікованому 10 липня.

“Сьогодні війна. Сьогодні навіть великий бізнес дуже багато втратив. Сьогодні об’єктивно сказати, чи є людина олігархом, неможливо, з огляду на те, що ці люди втрачають активи вартістю мільярди доларів. Зараз складати реєстри й бігати, казати: “Ми склали реєстр”, – ну, це не є розумним”, – сказав він.

Заступник глави ОП нагадав, що Венеціанська комісія наполягала на тому, щоб відкласти імплементацію закону про олігархів.

“У країні, у якій палає війна, у якій люди втрачають заводи, воно [реєстр олігархів] не на часі. Дати об’єктивну оцінку складно. Це того не вартує. Треба виграти війну, а потім сісти й подивитися на конкретну “карту бою”, – вважає Смирнов.

Водночас він звернув увагу, що, окрім закону про олігархів, є інші, більш конкретні й точкові закони, спрямовані на боротьбу з “надмірним впливом і втручанням у внутрішньополітичне життя”.

Зокрема, зазначив Смирнов, зараз у парламенті на розгляді у другому читанні є законопроєкт про Антимонопольний комітет, який, за його словами, значно посилює можливості держави як регулятора, посилює антитрастові заходи.

Контекст:

Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільному житті (олігархів)”. Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5 листопада.

Відповідно до закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання; є суб’єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме РНБО – йому буде заборонено брати участь у купівлі об’єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

9 червня 2022 року голова Нацагентства із запобігання корупції Олександр Новіков заявив в інтерв’ю Forbes, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність, оскільки “люди, яких ми раніше вважали олігархами, втратили центри свого впливу”.

У червні 2022 року Зеленський ввів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування і ведення. У липні секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що реєстр олігархів готовий.

24 лютого 2023 року Кабмін ухвалив рішення відстрочити запуск реєстру олігархів. Нардеп від “Слуги народу”, представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський пояснював, що це зроблено, щоб дочекатися висновків Венеціанської комісії.

У червні 2023 року Венеціанська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію закону про олігархів.

Джерело: gordonua.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *