“`html
Очільник США Дональд Трамп здивував усіх твердженням про майже прийняте рішення надати Tomahawk Україні. Який задум криється за цим, чи дійсно Збройні Сили України отримають американські стратегічні ракети, та як це вплине на ситуацію на передовій, – у статті РБК-Україна.
Крилата ракета BGM-109 Tomahawk – визначний символ американської міці та надзвичайної точності, що відкривала більшість військових операцій США: від “Бурі в пустелі” до атак на Сирію. Зараз ця “крилата сокира”, здатна вражати цілі на відстані до 1800 км, може бути задіяна у війні України з Росією.
“Так, я до певної міри вирішив, переважно. Думаю, я хочу знати, що вони планують з ними робити. Куди вони їх спрямують? Гадаю, я маю порушити це питання. Я хочу поставити декілька питань. Я не бажаю бачити ескалацію”, – повідомив Трамп пресі у понеділок, відповідаючи на питання, чи надасть ракети Україні.
Проте, за цією розпливчастою заявою жодної конкретики не було. Навпаки, експертне товариство одразу ж почало розвіювати піднесення, разом з публікаціями американських мас-медіа.
Обмежені запаси та побоювання втрати контролю
Головний технічний аспект Tomahawk полягає в тому, що ці ракети були розроблені як озброєння Військово-морських сил США. Вони призначені для запуску виключно з бортів кораблів та підводних човнів, тому Україна просто не має інфраструктури для їх використання. Єдиний вихід – наземні пускові установки Typhon, які здатні запускати Tomahawk із землі. Однак їх число вкрай невелике: дві батареї по чотири пускові установки.
“У США великі труднощі з виготовленням ракет до Patriot. За місяць їх виробляють лише декілька штук. Аналогічні труднощі і з ракетами Tomahawk. Виробництво там майже поштучне – 4-8 одиниць на місяць. Тобто і з самими ракетами є проблема, не лише з пусковими”, – зазначив у розмові з РБК-Україна провідний аналітик Українського центру безпеки та співробітництва Антон Земляний.
Але за наявності політичної волі рішення щодо надання озброєння завжди можна знайти, переконаний аналітик. Захід вже неодноразово долав технічні та логістичні перепони, які раніше здавалися нездоланними: від HIMARS та винищувачів F-16 до ракет Storm Shadow, які успішно інтегрували навіть з радянськими літаками.
“Тому, в принципі, надання Tomahawk абсолютно можливо. Головне – знайти політичне бажання це зробити”, – додав він.
Близький до тематики постачання Tomahawk американський чиновник у коментарі Reuters підкреслював, що нестачі ракет немає, проте висловив сумнів щодо доцільності їх надання. Причина полягає у стратегічному плануванні: існуючі запаси зарезервовані для потреб ВМС США.
Натомість, за словами цього чиновника, Вашингтон, швидше за все, розгляне варіант із системами з меншою дальністю або дозволить європейським союзникам придбати та надати Україні інші далекобійні системи.
Інший аспект – побоювання американських посадовців втратити контроль над ракетами, здатними досягти Москви з будь-якої точки України. Наприклад, як стало відомо Axios, американці поки не розуміють, чи матимуть вплив на застосування ракет, придбаних країнами НАТО для України.
На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, американці могли б обмежити застосування Tomahawk, як це було з ATACMS – іншими далекобійними ракетами, якими попередня адміністрація США тривалий час не дозволяла вражати об’єкти в Росії.
“Я вважаю, що тут можуть бути обмеження. Навіть не щодо відстані. Вони стосуватимуться не відстані, а конкретних цілей. Тобто не можна буде атакувати Москву, атомні електростанції, місця зберігання ядерної зброї, якщо такі місця відомі і так далі”, – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Втім, навіть у випадку отримання Tomahawk, значний вплив цього озброєння на перебіг бойових дій залишається під великим питанням.
Геймченджер чи інструмент тиску?
Інтерес навколо Tomahawk – далеко не перший. Кожного разу, коли йдеться про можливе надання Україні нового західного озброєння – чи то танків Abrams, чи винищувачів F-16, чи далекобійних ракет – починаються розмови про те, що воно стане “геймченджером”.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) в одній зі своїх оцінок припустили, що Tomahawk мають потенціал суттєво послабити бойову ефективність російської армії. Ключова перевага цих крилатих ракет – потужна бойова частина, яка може знищувати цілі в глибокому тилу.
Як порахували в ISW, в зоні досяжності Tomahawk перебувають щонайменше 1945 російських військових об’єктів. Удари цими ракетами дозволили б суттєво пошкодити або знищити критично важливі цілі на території РФ: наприклад, завод з виробництва “Шахедів” в Єлабузі чи авіабазу “Енгельс-2”, звідки злітають Ту-95.
Проте, як показала практика, обмежені поставки, навіть попри беззаперечну ефективність озброєння на окремих ділянках фронту, не здатні кардинально змінити загальний баланс конфлікту на користь України.
“Навряд чи Tomahawk стануть геймчейнджерами. Швидше, надання ракет – це політичне рішення, а не суто воєнне”, – вважає Земляний.
Але той факт, що надання Tomahawk обговорюється вже відкрито, означає, що табу на цю тему більше не існує, зауважує Фесенко. Це, за його словами, важливий крок вперед у відносинах з американською адміністрацією.
“У нашому діалозі з американцями щодо озброєння завжди є три фази. Перша – нам кажуть ні, інколи, кажуть ніколи. Друга – ця тема обговорюється. Третя фаза – нам дають це озброєння. Але, як правило, в обмежених обсягах або з певними обмеженнями. Я вважаю, що зараз ми на другій фазі”, – зазначив політолог.
На думку експертів, заява про Tomahawk – це новий спосіб чинити тиск на Кремль. Трамп свідомо підвищує ставки у діалозі з Москвою після провалу на Алясці, оскільки опинився у незручному становищі та має продемонструвати силу. Тому його риторика й змінилася, пояснив виданню Земляний.
І попри гучні погрози Кремля руйнуванням відносин зі Штатами та залякування ескалацією у війні проти України, адміністрація Трампа не відступає, зауважив Фесенко. Вона продовжує нарощувати тиск, підігріваючи тему можливого надання Tomahawk Україні.
“Але рішення про надання нам Tomahawk наразі ще немає. Хто знає, можливо, Трамп і схилиться до цього. Іноді його неможливо передбачити, він може прийняти якісь несподівані рішення. Але все ж на сьогодні це більше схоже на тиск на Росію. Це найбільш вірогідна версія”, – додав політолог.
Та й сама Україна, здається, розглядає ці ракети під зовсім іншим, довгостроковим кутом.
Зброя стримування
Вперше про те, що Україна хоче отримати Tomahawk, заговорили ще восени 2024 року, коли президент Володимир Зеленський відвіз до США свій “план перемоги”. У таємній частині плану, як писали американські медіа, йшлося про надання ракет як частини “пакету неядерного стримування”.
Тоді від адміністрації Джо Байдена Україна отримала відмову. Анонімні чиновники в коментарях медіа називали надання ракет “абсолютно нездійсненним запитом”. Обговорювалося це питання і з Трампом, тоді ще кандидатом в президенти США.
“Зараз на останній зустрічі не почув “ні”. А почув, що будуть працювати на технічному рівні, і будуть розглядати цю можливість. І це зараз важливий сигнал – посилення України усіма можливостями. Одна з таких можливостей, яка для мене важлива, – “Томагавки”. Всі такі речі можуть посилити Україну і змусити рускіх бути тверезими. Трішечки протверезити, сісти за стіл перемовин”, – сказав Зеленський на нещодавній зустрічі з журналістами.
На думку експертів, американські Tomahawk в Україні дійсно можуть бути частиною так званих гарантій безпеки після закінчення війни та фактором стримування Росії від повторної агресії.
“Саме так це питання ставилося ще минулого року на перспективу, і я вважаю, що воно може обговорюватись і зараз. Ми ж ведемо переговори з європейцями, з американцями. Це можна називати гарантіями безпеки умовно. На жаль, абсолютної гарантії безпеки немає. Але з усім тим це достатньо серйозна зброя стримування”, – сказав виданню Фесенко.
***
Загалом, як наголошують експерти, надання Tomahawk – це політичне рішення, яке має бути якимось чином реалізоване в Україні у майбутньому. Хоча це, безумовно, символ американської довгострокової підтримки, прямого стратегічного впливу на поточні бойові дії воно не матиме.
Наразі Україні вигідніше концентруватися на розвитку власних далекобійних можливостей. Такі системи, як “Фламінго”, “Нептун” та інше озброєння вітчизняного виробництва, за дальністю фактично не поступаються Tomahawk, не залежать від політичної волі партнерів та вже проявили себе у війні з Росією.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`
Источник: www.vesti-ua.net
