Якщо Україна не отримає запрошення стати членом НАТО на саміті у Вільнюсі, це вимагатиме “перегляду стратегії” і змістить акценти зі вступу в Альянс на гарантії безпеки для України. Про це в інтерв’ю “Європейській правді”, яке вийшло 9 липня, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
На запитання, чи повпливає ймовірне розчарування рішенням у Вільнюсі на бажання України стати членом НАТО, вона відповіла: “Це однозначно потребуватиме перегляду стратегії”.
“Конкретне рішення у Вільнюсі запускає велику кількість процесів, пов’язаних зі стратегічним плануванням, оборонною допомогою, оборонним плануванням, питанням, пов’язаним із трансформацією сектору безпеки й оборони, пріоритетами у взаємодії із союзниками, змістом гарантій безпеки. Тобто якщо ми маємо відстрочене або неухвалене рішення у Вільнюсі щодо членства України в НАТО, це означає, що саме гарантії безпеки тоді є основними. Тому, очевидно, зміщуються акценти”, – пояснила політикиня.
На думку Стефанішиної, саме членство в НАТО є “найдешевшою гарантією безпеки для України”.
“Це певним чином “аутсорс” політичної відповідальності за все, що буде відбуватися після війни. Тому що є ціла структура, яка відповідає за взаємосумісність, взаємодію, навчання, професійний розвиток. Україна в НАТО – це не лише гарантія безпеки, а й зниження рівня політичної відповідальності кожного лідера, який приймав рішення допомагати Україні протягом війни. Це для нас настільки очевидні факти, що особливе роздратування викликають дискусії, які ставлять на стіл якісь недолугі аргументи з приводу Росії”, – сказала віцепрем’єрка.
Водночас вона заявила “Європейській правді”, що Україна буде в НАТО, незалежно від рішення саміту. Вона переконана, що Україна точно не почує у Вільнюсі “ні”, коли йдеться про її майбутнє членство в Альянсі.
“Зараз дискусія ведеться стосовно того, яке це буде “так”. Це потрібно усвідомлювати. Ми не почуємо “ні”, “ніколи”, “поки там закінчиться війна” – таких меседжів точно не буде. […] Для нас важливо, щоб на наступний день після Вільнюса ми почали якусь роботу. Це якраз і в контексті ради України – НАТО, і в контексті підготовки до наступного саміту НАТО у Вашингтоні”, – розповіла віцепрем’єрка.
За словами Стефанішиної, на саміті у Вільнюсі Україна хоче відповідно до ст. 10 Вашингтонського договору отримати запрошення до членства. Водночас, хай якими будуть рішення саміту, Україна стане членом Альянсу, переконана вона.
“Ми будемо в НАТО, незалежно від рішень Вільнюського саміту”, – наголосила політикиня.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано у Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. “Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним”, – сказав президент.
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня підписало 23 країни із 31, які входить у блок.
Олена КРАВЧЕНКО
журналістка
Джерело: gordonua.com
