Синдроми, розлади і доступ до держтаємниці: які права у депутатів на гриф «секретно»
Фото: advokatpost.com (ілюстративне)
Народна депутатка Мар’яна Безугла знову привернула до себе увагу: вийшла на студентський мітинг із вимогою про відставку головнокомандувача Сирського, досить цинічно висловилась про загибель у ДТП свого колеги Ярослава Рущишина, а потім розповіла у коментарі до допису керівниці комунікацій Інституту економічних досліджень Олени Шкарпової про те, що має синдром Аспергера – інакше відчуває емоції, ніж інші люди. Але користувачів соцмереж зацікавило, як людина з таким синдромом отримала (знову ж за зізнанням самої Мар’яни журналісту Данилу Мокрику) допуск до державної таємниці. Наскільки це може становити небезпеку, цікавилася журналістка Коротко про.
Реакція може бути не та
Насправді синдром Аспергера (названий на честь австрійського психіатра і педіатра Ганса Аспергера) не є психічною хворобою. Це один із видів аутичних розладів, який може проявлятися в певних аспектах соціального життя та спілкування, а може і не помічатися сторонніми.
– Люди із синдромом Аспергера, якщо він компенсований, нічим не відрізняються від середньостатистичного члена суспільства. Якщо ж ми говоримо про виражені порушення аутичного спектру, то такі особи в принципі не можуть займати топові державні посади, бо допускати їх до держтаємниці не рекомендується, – каже психіатр Владислав Сова.
Посада заступника голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, яку Мар’яна Безугла займала до вересня 2024 року, безумовно вважалася топовою. На той час діяв спільний наказ МОЗ та СБУ від травня 2022 року, за яким офіційно діагностовані розлади категорії F84, до яких належав і синдром Аспергера, виключали можливість доступу до державної таємниці. Однак з кінця липня 2025-го (наказ МОЗ та СБУ № 1048/44454) ці обмеження зняті. Отже тепер, якщо термін дії дозволу у Безуглої не завершився, вона може цікавитися секретними документами цілком правомірно.
Втім, на думку нашого консультанта, і раніше закон не був порушений.
– У Мар’яни Безуглої немає синдрому Аспергера. Вона просто… М’яко кажучи, має своєрідні моменти в поведінці та висловлюваннях, – продовжує Владислав Сова. – Що ж до офіційно встановлених діагнозів, то частина обмежень – так, зняті, але лікарі кажуть не про дозволи чи заборони, а про рекомендації. Допускати до держтаємниці людей з певними розладами не рекомендується не тому, що вони можуть щось вибовкати або спеціально передати противнику якусь інформацію. А тому, що у них реакція на стресові ситуації може кардинально відрізнятися від реакції людини, яка пройшла тренування або має якісь спеціальні навички.
Свою дивну поведінку народна депутатка Мар’яна Безугла пояснює синдромом Аспергера. Фото: interfax.com.ua
Депутатам привілею не дали
Поняття «державна таємниця» має три ступені секретності. Під першим – «особливої важливості» – мається на увазі, що розголошення інформації може завдати шкоду оборонній або економічній безпеці у великих масштабах. Другий – “цілком таємно” – передбачає відомості, які містять військові плани або наукові розробки чи відкриття стратегічного значення. Третій гриф «таємно» ставиться на планування операцій правоохоронних органів або деякі службові документи, що не підлягають широкому розголошенню.
При цьому треба розрізняти допуск і доступ до державної таємниці. Допуск – це дозвіл працювати з документами, які мають гриф. Він може бути одноразовий чи постійний. Доступ – це реальна присутність в архівах, паперових чи електронних сховищах.
Зрозуміло, що в державному керівництві – від центральної влади до влади на місцях – є безліч посад, дотичних до вищого чи нижчого рівня секретності. Такі допуски мають також правоохоронці, судді, прокурори, митники, працівники підприємств.
Посада народного депутата при всій її привілейованості апріорі допуск до секретів не передбачає. І без того, як кажуть, там тісно.
– Допуск можуть отримати тільки ті депутати, чия робота так чи інакше буде пов’язана з секретною документацією. Оборонний комітет безумовно належить до таких. А комітет молоді і спорту, наприклад, буде розглядатися тільки у виняткових випадках, – каже військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
Замість скринінгів – довідки
При різних рівнях секретності державної таємниці умови перевірки для всіх однакові. В тому числі і для народних депутатів, які в цьому випадку втрачають свою недоторканість. Кандидат має проходити, зокрема, і оцінку ментального здоров’я.
– Це повинні бути співбесіди у психіатрів, патопсихологічні обстеження, скринінги. Насправді все відбувається значно простіше – людина дістає довідку, що на обліку не стоїть, що не наркоман чи алкоголік, і цим все обмежується, – каже доктор Владислав Сова.
До речі, перевірка на поліграфі при оформленні допуску до державної таємниці хоч інколи проводиться, але по закону нічого не важить.
– Навіть якщо детектор показує потенційну схильність до безпідставної агресії чи державної зради, особі не можуть відмовити в допуску, хіба що візьмуть під стеження, – каже Іван Ступак. – Інша справа – брехлива інформація в анкеті. Це вже серйозний аргумент, щоб сказати «ні».
Без ознак шпигунства
При всій серйозності поняття “державна таємниця” експерти не раз ставили питання, що треба провести ревізію документів з грифом «таємно». По-перше, багато з них вже морально застаріли, отримавши розголос через інтернет. По-друге, з появою таких застосунків, як WhatsApp і Telegram, секрети швидко розтікаються світом. До 90% інформації, яку збирають шпигуни, є у відкритому доступі. Спецслужби не можуть відстежити геть усю переписку, та й часто у цьому немає потреби.
– У кожному міністерстві і відомстві є свої таємні документи, які призначені для обмеженого користування, але не стосуються стратегічних питань, – каже адвокат Юрій Сиротін, колишній слідчий. – Найпоширеніший приклад – коли працівники правоохоронних органів «зливають» підозрюваним матеріали негласних слідчих дій. Це суто відомча проблема, яка в разі розкриття кваліфікується як розголошення державної таємниці без ознак шпигунства.
5 найгучніших скандалів
Липень 2025. Резонансні обшуки у НАБУ і САП, які 21-го числа проводила СБУ, зокрема, були пов’язані з державними таємницями. Служба безпеки звинуватила антикорупційні органи у витоці «чутливої інформації», яка могла бути корисна ворогові.
Січень 2025. СБУ відкрила кримінальну справу через виступ начальника ГУР Кирила Буданова на закритій зустрічі у Верховній Раді про те, що у разі відсутності серйозних переговорів до літа можуть розпочатися небезпечні для України процеси. Слова були процитовані в”УП” в статті “Трамп, війна, вибори. Що визначатиме новий політсезон в Україні”, Служба безпеки розцінила це як розголошення державної таємниці особами, яким ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Листопад 2023 року. Волонтер та військовослужбовець Юрій Гудименко звернувся до Служби безпеки із заявою на Мар’яну Безуглу за допис, де було вказано: “Військові просто сказали, що їм треба забирати не менше 20 тисяч громадян на місяць”.
Березень 2020 року. Державне бюро розслідувань відкрило провадження щодо Гео Лероса за чотирма статтями, серед яких були “втручання у діяльність державного діяча та розголошення державної таємниці”. Приводом стали так звані «плівки Єрмака», які поширив народний депутат від “Слуги народу”.
Лютий 2018 року. Із ухвали Вінницького міського суду стало відомо, що у Командування Повітряних Сил ЗСУ зник секретний документ. В пресслужбі командування не стали заперечувати цей факт.
Источник: kp.ua
