На саміті НАТО у Вільнюсі (Литва) необхідно ухвалити рішення, яке “підтягне” Альянс до реальності, яка є в євроатлантичній безпеці.
Про це 5 червня на спільній пресконференції за підсумками переговорів із главою МЗС Великобританії Джеймсом Клеверлі повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Відеозапис опублікували у Facebook МЗС України.
“Бухарестське рішення 2008 року на сьогодні відірване від реальності настільки, наскільки це взагалі можливо. Нам потрібно у Вільнюсі ухвалити рішення, яке “підтягне” НАТО до тієї реальності, яка існує в євроатлантичній безпеці та в Україні. Ось про що йдеться. Для НАТО – не ухвалити такого рішення означатиме серйозну військово-політичну поразку. І це дуже раціональна позиція, із якою ми будемо працювати з партнерами й надалі”, – сказав Кулеба.
Він зазначив, що рішення саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році ухвалювали в “абсолютно іншій реальності”.
https://www.facebook.com/UkraineMFA/videos/908596333571561/
За словами Кулеби, в України є чітке розуміння, із ким додатково потрібно працювати і які аргументи використати для ухвалення на саміті НАТО у Вільнюсі “позитивних рішень”.
Клеверлі прибув із візитом в Україну 5 червня. Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським глава МЗС Великобританії обговорив очікування України від Вільнюського саміту НАТО, просування української формули миру й підготовку глобального саміту щодо її реалізації, а також Лондонську міжнародну конференцію щодо відбудови України.
Контекст:
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати план дій щодо членства в НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення “автоматизму в напрямі до членства”.
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України і Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. “ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства”, – зазначили в документі. Однак Україна так і не отримала ПДЧ.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
У 2018 році НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада минулого року заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
11–12 липня 2023 року у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу. 1 червня на саміті Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський заявив, що Україні у 2023 році потрібні “чіткі” запрошення до НАТО і ЄС, а також гарантії безпеки на шляху до Альянсу.
Джерело: gordonua.com
