Україна та Росія ще не готові до підписання невигідного для них миру, обидві сторони переконані, що мають продовжувати бойові дії, вважає оглядач Марк Урбан. За його словами, для України це битва за виживання – і “політична боротьба на межі існування” для українського президента Володимира Зеленського.
Для кремлівського лідера Володимира Путіна – війна, яку він сам ініціював, але зараз не в змозі зупинити: ставка надзвичайно велика, а вартість вже колосальна, тому він, як і раніше, намагається досягти “успішного результату”, пише Урбан у своїй статті для The Times.
За його словами, багато хто сподівався, що прихід до влади президента США Дональда Трампа призведе до дипломатичних змін. Перемовини дійсно велися – від Стамбула до Саудівської Аравії, від Вашингтона до Аляски, – але вони показали: обидві сторони далекі від поразки і не схильні до серйозних поступок.
Чому Україна та Росія продовжують бойові дії
За словами Урбана, попри “явний паритет на передовій” та значні втрати, обидві сторони керуються своїми “теоріями перемоги”, опираючись на різні сильні сторони – від лінії фронту протяжністю 1000 кілометрів до економічної витривалості.
Фронт
Влітку Кремль докладав величезних зусиль, намагаючись прорвати українську армію. Наступ, за словами оглядача, коштував надзвичайно дорого: за різними підрахунками, загинуло до 250 тисяч російських військових. Навіть якщо взяти “помірну” цифру – 150 тисяч – це велика ціна за збільшення території всього на 0,4% площі України.
Москва, здається, вірить, що її тактичні нововведення та зростаючі обсяги виробництва дозволять виснажити українські ресурси, навіть якщо територіальні здобутки незначні. Тому нещодавно Держдума прийняла закон, що дозволяє вибірковий призов резервістів на наступний рік, що свідчить про готовність продовжувати “м’ясорубку”.
Колишній військовий аташе Великої Британії в Москві та Києві Джон Форман стверджує: “Думка, що Україна зможе відкинути росіян – це ілюзія. З 2023 року у неї немає наступальних можливостей”. Тому Україна робить ставку на удари на великі відстані.
“Глибока” війна
Черги на автозаправних станціях в Росії стали для українців приводом для радості. За твердженнями Києва, до 38% нафтопереробних потужностей виведено з ладу внаслідок атак дронів, хоча більш правдоподібні оцінки говорять про зменшення виробництва приблизно на 10%, вважає автор.
Мета України – руйнувати ключові об’єкти: системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади, паливні бази. Недавні атаки на російські НПЗ та аеропорти вже відчуваються в Росії.
Росія, у відповідь, продовжує власні масовані атаки на українську енергетичну систему. Цього року у неї – більше дронів, краще виробництво і вища ймовірність прориву української ППО.
Економічна війна
Рішення Трампа запровадити санкції проти найбільших російських нафтових компаній – “Роснефти” та “Лукойла” – посилює тиск на головне джерело доходів Кремля. Урбан зауважує, що, хоча США ще не ввели вторинні санкції, вже є ознаки, що Індія та Китай шукають альтернативні джерела нафти. Цей крок може підтверджувати, що Трамп робить сталий розворот у бік України та ЄС.
Для Путіна зниження податкових надходжень, збільшення витрат на війну, нестача робочої сили та висока інфляція створюють значні труднощі. “Але Москва вже довела, що здатна адаптуватися до санкцій і витримувати економічні потрясіння”, – пише автор.
Разом з тим, Україна також стикається з фінансовими проблемами: ЄС досі не схвалив використання російських активів для підтримки Києва.
Хто перемагає у війні
На думку Джона Формана, “стратегічні показники на стороні Росії – за чисельністю та ресурсами. Путін вважає, що утримує ініціативу”. Урбан наголошує, що, можливо, йому надають надмірно оптимістичну інформацію, але, враховуючи готовність Росії зазнавати величезних втрат, у неї перевага на полі бою.
З іншого боку, покращення далекобійних можливостей України змінює баланс, хоча удари по її інфраструктурі теж тривають. В економіці обидві сторони поки що здатні триматися, але якщо нафтові санкції вдарять сильніше, а ЄС реалізує план із замороженими активами, ситуація може змінитися не на користь Росії.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
