Цього тижня дешеві російські дрони, виготовлені з дерева та пінопласту, проникли у польський повітряний простір і були збиті надзвичайно дорогими системами зброї, що демонструє неготовність НАТО до таких викликів.
Про це йдеться у статті Politico.
10 вересня щонайменше 19 безпілотників увійшли до польського неба. Це було «політичне та військове випробування з боку Росії. Дуже добре, що Польща виявила та збила ці безпілотники», – сказала Ульріке Франке, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.
Однак реакція Альянсу була набагато слабшою, ніж зазвичай демонструє Україна. НАТО вдалося знищити близько трьох безпілотників, тоді як Київ регулярно повідомляє про перехоплення 80-90% – навіть під час набагато масштабніших атак.
Франке наголосив на дисбалансі між дешевою російською зброєю та дорогою відповіддю НАТО: «Що ми будемо робити, щоразу надсилати F-16 та F-35? Це не має сенсу. Нам потрібно краще оснастити себе системами боротьби з безпілотниками».
Відбиття нападу на Польщу коштувало мільярди
Загроза була більш ніж реальною. За даними WELT, п'ять безпілотників прямували до бази НАТО, поки їх не перехопили голландські F-35. У повітрі одночасно працювали літак-заправник Альянсу, італійський розвідувальний літак та німецька батарея Patriot.
Таким чином, довелося використати обладнання вартістю мільярди доларів, щоб зупинити дешевих російських «Герберів» — копії іранських «Шахедів» вартістю близько 10 000 доларів.
Цей інцидент викликав серйозну політичну реакцію. Польща застосувала статтю 4 НАТО, яка вимагає термінових консультацій між союзниками. Водночас Польща та Латвія закрили свій східний повітряний простір. Повідомляється, що НАТО розглядає додаткові «оборонні заходи».
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що звернеться до командування НАТО з проханням посилити систему протиповітряної оборони альянсу над Польщею. Україна також запропонувала допомогу.
«Польща запросила певну підтримку, включаючи постійний моніторинг, більше розвідувальних даних та додаткові засоби протиповітряної оборони», – підтвердив представник НАТО.
Проблема дорогих систем
Протидія безпілотникам давно визнана одним із найслабших місць НАТО. Європейський Союз закликає країни використати частину позики SAFE у розмірі 150 мільярдів євро на протиповітряну оборону, але більша частина цих коштів йде на надзвичайно дорогі системи.
Президент України Володимир Зеленський наголошує, що використання Patriot або SAMP/T проти безпілотників-камікадзе, які коштують сотні мільйонів, є економічно недоцільним. Україна не використовує таке обладнання для відбиття нічних атак сотень безпілотників, натомість розробила власні дешеві засоби перехоплення.
Це питання обговорювалося 11 вересня на зустрічі Генерального секретаря НАТО Марка Рютте з послами ЄС у Брюсселі. Це був перший випадок, коли лідер Альянсу взяв участь у такому форматі.
НАТО не готове до атак російських безпілотників
Дипломати визнали, що події 10 вересня довели, що НАТО не готове. Використовувати F-35 для регулярних перехоплень неможливо.
«Рютте сам дійшов такого висновку, і ніхто не заперечував», – сказав один із учасників.
Керівник офісу Північного Заходу Чарлі Салоніус-Пастернак наголосив: Альянсу давно час адаптуватися до масованих низьковитратних атак.
«Чи є уроки щодо того, як відстежувати та збивати велику кількість дешевих безпілотників без використання багатомільйонних ракет? Звичайно, але це не новий урок. Що зробили європейські політики? Деякі країни вже адаптують свої арсенали — ті, що відчувають загрози особливо гостро. Але прийняття бюджетних рішень потребує часу», — сказала Салоніус-Пастернак.
Прагнення до технології дронів
Великі європейські оборонні компанії намагаються не відставати. У серпні шведська Saab представила нову недорогу ракету Nimbrix для знищення невеликих безпілотників. А французьке агентство DGA замовило демонстратор лазерної системи боротьби з безпілотниками у консорціуму MBDA, Safran, Thales та Cilas.
Однак стартапам важко вийти на цей ринок.
«Стартапи досягли великих успіхів у цій галузі. Але в Європі ми досі не завжди купуємо те, що вони пропонують», – зазначив Франке.
За її словами, існують дві основні проблеми. По-перше, не існує універсальної системи, яка може захистити від усіх загроз.
«За визначенням, нам потрібна багаторівнева оборона — як з електронними, так і кінетичними засобами», — сказав експерт.
По-друге, темпи технологічного розвитку стрімкі: Україна та Росія постійно вдосконалюють як наступальні, так і оборонні рішення, створюючи «технологічну спіраль».
Україна, наприклад, використовує засоби радіоелектронної боротьби та щомісяця виробляє тисячі перехоплювачів. Під час нічних атак, за участю сотень безпілотників, захисники збивають більшість із них.
Для європейських армій це означає необхідність зміни підходу до закупівель.
«Для певного обладнання, ймовірно, краще купувати партіями по 10, 15, 20 або навіть 50 одиниць. І не має значення, чи виробник не зможе забезпечити технічне обслуговування протягом 20 років, бо за рік це обладнання або буде знищене на полі бою, або застаріє», – пояснив колишній начальник Генерального штабу оборони Франції генерал Тьєррі Буркар.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net
