За два тижні до саміту лідерів НАТО у Вільнюсі Україна опинилася в ситуації, коли частково її очікування від саміту задоволено. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів в інтерв’ю “Суспільному”, яке вийшло 25 червня.
“Із того, що я розумію про Вільнюський саміт, ми зараз на стадії, коли частково наші очікування вже задоволені, скажімо так. Але скажу метафорично: коли ми починали розмову з партнерами про Вільнюський саміт, наполягали, щоб вони зробили крок до членства України в НАТО. Сьогодні ця проблема вирішена. Крок буде зроблений. Питання, наскільки він буде довгим, наскільки широко занесуть ногу і поставлять. І це вже саме по собі є досягненням. Так, ми говоримо жорсткі речі. Так, нам надсилають сигнали: “Не перегинайте, ви маєте покладатися на нас і слухати те, що вам радимо”. Але у президента непохитна у цьому питанні позиція: членство України в НАТО – єдиний спосіб запобігти новим війнам у Європі. І це реально правда”, – заявив він.
У відповідь на запитання, що на саміті в Лондоні з відновлення України про підтримку вступу України в НАТО говорив мало хто, міністр висловив думку, що йдеться про психологічний бар’єр.
“Це останній психологічний бар’єр, який ми повинні допомогти нашим партнерам подолати: узяти їх за ручки, підсадити, підтримати, підштовхнути. У нас була така сама ситуація за тиждень до того, як Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Ми вислуховували, що цього не буде, що це не те, що нам потрібно, давайте знайдемо якийсь гібридний варіант. А потім ті самі люди після ухвалення рішення виходили й казали: “Я завжди виступав за те, що Україна – це Європа, що вона член ЄС”. Бачите, це вже у кожному виступі лунає, усі аплодують, усі щасливі”, – зазначив він.
Якщо раніше Україна потребувала НАТО для захисту й зміцнення, то тепер Альянсу потрібна Україна, продовжив Кулеба.
“Я розумію, якщо наше інтерв’ю дійде до деяких столиць НАТО, це викличе бурхливу реакцію, але це об’єктивна правда. Держава, яка самостійно здатна захищати східний фланг НАТО, а зараз назва цієї держави – Україна, це суперактив для Альянсу. Зараз партнери, які проти нашого членства, мислять через логіку тягаря, як вони казали і до війни. А насправді реальність змінилася: Україна – це актив. Тому що зараз, умовно кажучи, коли балтійські країни просять Німеччину надіслати бригаду, щоб захищати їх від Росії, після набуття Україною членства в НАТО яка бригада стоятиме в балтійській країні? Українська. І німці не повинні будуть витрачати гроші, ресурси й ставити на політичний ризик пряме зіткнення з Росією”, – резюмував він.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, і в цьому їй допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. “Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним”, – вказав президент.
В Офісі президента України заявили 10 червня, що майбутній вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу.
Аліна ГРЕЧАНА
журналістка
Джерело: gordonua.com
