“`html
Російська Федерація переглянула методи атак на енергетичну інфраструктуру в Україні. Чи готова протиповітряна оборона до ворожих нападів напередодні зимового періоду, і які існують варіанти підвищення захисту об’єктів – вивчав РБК-Україна.
Два місяці тому РФ розпочала новий етап атак на українські енергетичні комплекси. На початку серпня мішенню став нафтовий термінал азербайджанської фірми SOCAR в Одеській області. Після цього удари продовжились по енергетичних спорудах у різних куточках держави.
8 вересня було завдано удару по Трипільській ТЕС, що спричинило перебої з електропостачанням у навколишніх районах і частині Києва. На початку жовтня найпотужнішої комбінованої атаки зазнали об’єкти газовидобутку в Харківській і Полтавській областях. “Це наймасштабніша атака на нашу газовидобувну інфраструктуру від початку широкомасштабної війни”, – констатував очільник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
Беручи до уваги, що найбільший напад на газовий сектор України був у лютому 2025 року, і тоді втрати становили орієнтовно 40% добового видобутку, свіжа атака потягла за собою значно більші наслідки.
В останні дні активізувалися обстріли енергетичної інфраструктури в областях. Через пошкодження газових і електричних мереж десятки тисяч споживачів залишилися без газу та електроенергії. Проблеми виникли в Запорізькій, Херсонській, Вінницькій, Харківській, і навіть у Львівській та Івано-Франківській областях.
Більшість пошкоджень було усунуто, і споживачам уже повернули доступ до послуг. Станом на вечір 6 жовтня в Харківській області без електропостачання перебувало 3,5 тисячі абонентів.
Досить напруженою залишається ситуація в Сумській та Чернігівській областях. За словами заступника міністра енергетики Миколи Колесника, у цих регіонах використовують тимчасові схеми подачі послуг і підключення до альтернативних джерел енергії.
У Чернігівській області діють графіки відключення електроенергії. “Графіки впроваджуються з метою забезпечення можливості проведення всіх ремонтних робіт і відновлення електропостачання для всіх споживачів”, – повідомив Колесник.
Росія змінили тактику обстрілів
Збільшення кількості випадків ураження об’єктів в Україні, включно з енергетичними, можна пояснити переглядом росіянами методів обстрілів. Як зазначив у коментарі РБК-Україна заступник генерального директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський, наразі обстріл не лише комбінований, але і більш інтенсивний.
“Результативність російських ударів стає більш відчутною. Ворог не тільки поєднує засоби ураження, але й збільшує їхню концентрацію, тепер на об’єкти летить більше ракет і дронів одночасно, з різних напрямків, з акцентом на кілька ключових напрямків. Також не забуваємо про регулярні обстріли енергетичної інфраструктури Сумської та Чернігівської областей”, – зауважив він.
Маючи дані розвідки про системи ППО, що розташовані в районах ймовірних цілей, розуміючи час їхнього перезаряджання та підготовки, росіяни вираховують оптимальний момент для атаки так, щоб кількість засобів ураження значно перевищувала можливості систем ППО.
Окрім цього, росіяни активно застосовують “дрони-пастки” для відволікання уваги сил ППО, використовуючи “Шахеди” і ракети з траєкторією польоту, яка обов’язково проходить через населений пункт. “Це ускладнює процес перехоплення цілей і може спричинити додаткові наслідки при перехопленні”, – додав Храпчинський.
Росіяни змінили не лише методи обстрілів, але і вибір цілей. Якщо раніше вони обстрілювали великі об’єкти системи передачі (оператор “Укренерго” – ред.) і генерації, то тепер переважно атакуються об’єкти системи розподілу – обленерго та інші регіональні компанії, що забезпечують електроенергією кінцевих споживачів.
Директор центру “Психея” Геннадій Рябцев вважає, що така зміна тактики вибору об’єктів для ураження є надзвичайно небезпечною, оскільки досі всі програми інженерно-технічного захисту впроваджувалися централізовано та охоплювали передусім найбільші енергетичні компанії: “Укренерго”, “Нафтогаз” та інші.
За охорону постачальних компаній відповідали місцеві органи влади, а вони через нестачу коштів не всюди забезпечили необхідний рівень охорони. І, ймовірно, володіючи детальнішою інформацією по регіонах, росіяни і формують свою тактику обстрілів, вважає Рябцев.
“Цілком можливо, що саме аналіз цієї інформації і призвів до перенесення акцентів на удари по обладнанню локальних операторів. Ми бачимо, наскільки результативними були удари по Шостці, по Чернігову. Тому зараз необхідно максимально швидко проаналізувати причини таких наслідків”, – заявив Рябцев у коментарі РБК-Україна.
Активний захист об’єктів треба посилювати
Рябцев також вважає, що окрім інженерно-технічного захисту необхідно посилювати і активний захист засобами ППО. Найменш захищеним на сьогодні є північний напрямок, зазначив Рябцев.
“Якщо подивитися звідки летить більшість безпілотників і звідки вони найчастіше досягають цілей, то це Чернігівська область. Це вказує на проблеми із системами безпеки як активної, так і інженерно-технічної за цим напрямком”, – сказав експерт.
Про необхідність посилення захисту ППО заявив і Анатолій Храпчинський. “Нам потрібно говорити про збільшення елементів ППО саме в системі протидії. І займатися створенням систем активного захисту біля стратегічних об’єктів. З інших систем захисту (інженерно-технічних – ред.) ефективним може бути лише підземне розміщення об’єкта”, – сказав Храпчинський.
Член комітету Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк запропонував збільшити використання гелікоптерів для більш ефективного збиття дронів. Україна вже використовує їх для цих цілей. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, гелікоптери демонструють високу ефективність, і, залежно від погоди, іноді збивають до 40% дронів на своїх ділянках.
Посилення охорони стратегічних об’єктів вкрай важливе, оскільки росіяни, ймовірно, продовжать обстріли енергетичної інфраструктури України. Компромісних варіантів у вигляді зменшення інтенсивності обстрілів енергетики з обох сторін, як це було минулого року, цього разу очікувати не варто.
Куди ще вдарить Росія
Які будуть наступні цілі росіян спрогнозувати важко. Рябцев не виключає, що ними можуть стати і потужності для імпорту газу, і газові сховища, або об’єкти електрогенерації та “Укренерго”.
Встановлення захисних споруд другого рівня, тобто бетонних конструкцій, завершено лише на половині об’єктів “Укренерго”, повідомив в ефірі телемарафону заступник голови комітету Ради з енергетики Олексій Кучеренко.
В “Укренерго” підтвердили, що захист другого рівня встановлено для кожного другого трансформатора. “Решта будуть захищені в першій половині 2026 року (2-м рівнем – ред.)”, – заявив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко в коментарі РБК-Україна.
“Укренерго”, зазначив він, продовжує облаштовувати антидроновий захист на ключових об’єктах системи передачі електроенергії. Захисні споруди другого рівня дають змогу суттєво скоротити час, потрібний для виконання аварійно-ремонтних робіт після ворожих атак. Побудовані захисні споруди, зауважив очільник “Укренерго”, вже довели свою дієвість після прямого попадання ударних дронів, на деяких об’єктах – після декількох прильотів поспіль.
На кожній підстанції зазвичай встановлено по два трансформатори. Для встановлення захисту їх потрібно вимикати. “Відключення одночасно значної кількості обладнання, навколо якого необхідно побудувати захист, означало б вимушені тривалі знеструмлення споживачів на великих територіях. Тому процес будівництва укриттів був розбитий на дві черги”, – пояснив Зайченко.
До першої черги увійшли ключові підстанції для збереження цілісності функціонування енергосистеми під час передачі електроенергії із заходу на схід і з півдня на північ. “На сьогодні – трансформатори першої черги вже захищені, завершити другу планується в першій половині 2026 року”, – зазначив Віталій Зайченко.
Ставка і необхідність додаткового імпорту газу
Питання захисту енергооб’єктів обговорювали 6 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача. За словами Володимира Зеленського, було заслухано доповіді щодо розгортання додаткових можливостей ППО.
“Додатково ще потрібні ресурси, щоб була належна відповідь на кожну проблему”, – заявив президент України.
Заступник міністра енергетики Микола Колесник повідомив, що з міжнародними партнерами ведуться перемовини щодо надання допомоги для зменшення ризиків проходження опалювального сезону.
“У нас є розуміння додаткових потужностей, щоб покривати потребу і заходи, які потрібні для стабілізації роботи ГТС в цілому”, – сказав Колесник у телемарафоні.
У коментарі РБК-Україна він уточнив, що йдеться про кошти для імпорту додаткових обсягів газу, які Україна хоче отримати у партнерів.
За інформацією міністра енергетики Світлани Гринчук, мова йде про додатковий імпорт близько 1,5 млрд кубометрів газу. Наразі тривають переговори про залучення коштів для цих цілей з ЄБРР, Єврокомісією та країнами-партнерами.
За неофіційними прогнозами від представників уряду, які раніше отримало РБК-Україна, за негативного сценарію Україні може знадобитися додатково 2-2,4 млрд кубометрів газу. Це на додаток до тих 13,2 млрд, які запланували накопичити в сховищах до середини жовтня.
На 6 число план вже близький до виконання – накопичено 12,83 млрд кубометрів. Але останніми днями, виходячи з відкритих даних на тлі похолодання і руйнувань, темпи накопичення газу знизилися з 38 млн (на 1.10) до 17 млн (на 6.10) кубометрів на добу.
Але ситуацію з обстрілами спрогнозувати складно. Це підтвердив і сам Зеленський. Він припустив, що Росія “робитиме все”, щоб Україна не змогла займатися видобутком газу, є ризики обстрілів та інших об’єктів галузі. І при цьому захистити абсолютно все буде досить складно.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`
Источник: www.vesti-ua.net
