“ГОРДОН” продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022 року, коли місто звільнили Збройні сили України й почалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у ті дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 10 червня 2022 року.
10 червня 2022 року, п’ятниця
Знову рідна дача, відпочинок, риболовля, роботи на городі. Знову забуваєш про жахіття війни. Дві сім’ї сусідів вирішили виїхати через Грузію в Україну або залишитися там до кінця війни. Нас дедалі менше й менше. Дехто змирився з гаслом “Росія тут назавжди”. Як про переваги говорять про дві пенсії і низьку комуналку. Шлункові – бог їм суддя. А ми щовечора випиваємо трохи сухого вина і славимо ЗСУ, сподіваємося на деокупацію. Після добре проведеного часу повертаємося до Херсона.
Вночі чути канонаду, наші б’ють. Уранці стало відомо, що Антонівський міст зруйновано, проїзд заборонено. Нам пощастило проїхати в останнє вікно можливостей. Тепер окупанти не зможуть доправляти зброю та техніку на правий берег, бо наші зруйнували міст біля Даріївки.
Попередній запис у щоденнику – 5 червня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв’ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
Джерело: gordonua.com
