“`html
Держави Євросоюзу можуть узяти на себе солідарне боргове навантаження в розмірі десятків мільярдів євро як частина «Плану Б» для підтримки життєздатності України після того, як Бельгія відкинула ідеї використання заморожених російських активів як фінансової підтримки для Києва, повідомляє Politico, посилаючись на слова трьох європейських дипломатів.
Згідно з виданням, очікується, що варіант із спільним боргом для допомоги Україні буде включений до документа, який Єврокомісія представить столицям ЄС у найближчі тижні разом з репараційним займом і третім варіантом: виокремленням України, заявили дипломати. Водночас вони зазначили, що останню пропозицію підтримує тільки Угорщина.
Дилему стосовно спільного плану боргу для України підняли окремі очільники ЄС під час саміту Європейської Ради минулого четверга, коли стало очевидно, що Бельгія не відкличе свої застереження щодо використання заморожених російських активів, що знаходяться на зберіганні в брюссельському банку Euroclear.
Україна зіткнеться з важкими економічними викликами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає свіжого фінансового надходження, і Європа поки що є єдиною надійною можливістю.
Наближення кінцевого строку означає, що Комісії доведеться інтенсивно працювати, аби якнайшвидше підготувати свої документи з альтернативами, а фінальне рішення лідерів стосовно обраного варіанту має бути ухвалене не пізніше саміту ЄС 18 грудня. Зокрема, у середу посли ЄС мають обговорити наслідки рішення минулого тижня.
Два дипломати підкреслили, що з огляду на небезпеку подальшого збільшення боргу, більшість, хоч і не всі, держави ЄС досі вважають використання заморожених активів Росії як «найбільш прийнятний» варіант. Спільний борг, вірогідно, був запропонований як «загрозливий» варіант, аби змусити держави до дій.
«Який сенс обговорювати альтернативні вирішення? Це [кредит на репарації] – єдине, що в нас є. І ми мусимо бути відвертими щодо цього», – висловився ще один дипломат.
Відсутність прогнозованого результату вони пояснюють невдалим вибором часу – прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо, який зараз проводить непрості бюджетні перемовини в країні, ознайомився з останньою юридичною пропозицією Комісії щодо репараційного кредиту лише вранці в день саміту, повідомили два дипломати.
«Важко уявити, що він підпише саме тоді щось, що може створити для Бельгії фінансові зобов’язання», – зауважили вони.
Видання повідомляє, що аналогічна ситуація вже траплялася. У 2023 році Угорщина наклала вето на план фінансування України, але в останній момент відмовилася від даної ініціативи, дозволивши схвалити позику в обсязі 50 мільярдів євро в лютому 2024 року.
«Однак цього разу це виглядає складніше, зважаючи на відсутність інших великих фінансових спонсорів, а також той факт, що деякі великі країни ЄС (як-от Франція) наразі зіштовхуються з серйозними бюджетними труднощами. Репараційний кредит також є чимось незвіданим для ЄС», – підкреслює видання.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`
Источник: www.vesti-ua.net
