Україна на порозі важкого опалювального періоду: чи загрожує нестача газу

До настання осінньо-зимового періоду в підземних газосховищах України планувалося зібрати 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда мав складати імпорт. На початок жовтня в сховищах вже було достатньо резервів для початку опалювального сезону. Урядовий план було реалізовано на 95–97%, повідомив керівник правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.

Однак невдовзі після цього Росія розпочала інтенсивні обстріли газової інфраструктури, що призвели до виведення з експлуатації до 60% потужностей внутрішнього видобутку, пише Bloomberg з посиланням на джерела в українському уряді.

“Ми можемо втратити значну частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об’єкти взимку”, – зазначив аналітик консалтингової фірми ExPro Consulting Михайло Свищо.

Ключовим учасником газового ринку залишається державна корпорація “Нафтогаз”. Її філії видобувають, транспортують та імпортують паливо. Вона також є основним постачальником газу для приватних споживачів. Більше ніж 98% домогосподарств в Україні отримують газ від “Нафтогазу”. Їм корпорація реалізує газ за зниженими цінами, які є нижчими за ринкові, через що не отримує прибуток для покриття дорогого імпорту. Для закупівлі імпортного газу “Нафтогаз” застосовує в тому числі кредитні ресурси.

“Корпорація вже залучала позики від іноземних партнерів, але зараз буде потрібне додаткове фінансування”, – пояснив аналітик та додав, що розмір додаткового фінансування залежатиме від того, як швидко вдасться відновити пошкоджені об’єкти та чи будуть продовжуватися нові обстріли.

Україні буде необхідно імпортувати понад 6 мільярдів кубометрів газу до кінця поточного року та, ймовірно, продовжити імпорт у першому кварталі 2026 року, прогнозує експерт. Обсяги будуть залежати від температури взимку, рівня споживання та руйнувань газовидобутку. “Якщо зима буде суворою, споживання зросте – це може збільшити або зменшити мільярд кубометрів. Ми готуємось до найгірших перспектив”, – наголосив Свищо.

У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. “До кінця року очікується черговий пакет фінансової підтримки від партнерів для забезпечення імпорту”, – повідомив аналітик.

Технічні перешкоди для збільшення імпорту відсутні. Україна зараз використовує лише частину наявних потужностей – близько 23 мільйонів кубометрів на день при можливості імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Закуповувати газ також є де, “Нафтогаз” імпортує його з різних напрямків: Словаччина, Угорщина та Польща.

“Можливості технічно існують. Питання – у вартості, вона може зрости. Словаччина планує збільшити тарифи на транспортування газу до України на 70% через втрату російського транзиту. Це може суттєво здорожити імпорт”, – додав Свищо.

Незважаючи на складну ситуацію, значних обмежень з постачання газу через його нестачу не передбачається, вважає аналітик. Проте ризик локальних обмежень через удари по інфраструктурі залишається. “У нас є всі технічні інструменти, щоб уникнути масштабного припинення постачання газу, ще залишилася частина видобутку та запаси у сховищах”, – підсумував експерт.

Що буде з електрикою

Структура ринку електричної енергії відрізняється від газового ринку. Імпортом займаються приватні фірми, які купують електроенергію на європейських ринках і продають її в Україні. Обсяги імпорту залежать від різниці цін між Україною та країнами ЄС, що безпосередньо впливає на прибуток таких фірм.

“Якщо в Україні ціна буде вищою, ніж, наприклад, у Словаччині чи Угорщині, тоді імпорт стає вигідним і зростає. Це – комерція, і трейдери орієнтуються виключно на ринкові умови”, – зазначила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова в коментарі РБК-Україна.

Також Україна може застосовувати аварійну підтримку від партнерів – це тимчасове постачання електроенергії для балансування системи, яку купує НЕК “Укренерго” у критичних ситуаціях. Однак ціна на неї вища за ринкову, і можливість для такого імпорту є не завжди, наголосила експерт.

“Останніми днями Україна вже закуповувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно покладатися на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою”, – додала Орлова.

Технічно Україна може імпортувати до 2 гігават потужності, проте навіть попри запровадження графіків відключень і повідомлення про дефіцит потужностей ця можливість зараз не використовується в повній мірі. “Імпорт дійсно зріс. Особливо у години вечірнього піку, коли споживання найбільше, але він все ще не досягає технічних обмежень. Тобто імпортувати можна було б ще більше”, – підкреслила експерт.

Зараз основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України, після масованих російських обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури, майже припинено.

“У вересні Україна експортувала рекордні обсяги електроенергії, але в жовтні цей показник знизився до мінімуму. Натомість імпорт збільшився – за перші 17 днів жовтня імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень”, – повідомила Орлова.

Російські обстріли впливають на обсяги імпорту й іншим чином. Проблеми з передачею електроенергії через пошкодження інфраструктури можуть ускладнити її постачання. “Якщо будуть пошкоджені об’єкти системи передачі або магістральні мережі, електроенергію просто неможливо буде передати”, – підкреслила експерт.

Загалом імпорт може частково компенсувати втрати потужностей після обстрілів, але його обсяг все ж технічно та економічно обмежений. “Все залежить від масштабу руйнувань енергосистеми й можливості передачі електроенергії з Європи”, – підсумувала Орлова.