Польські товари в Україні: чи справді їх так багато і що з цим робити

Фото: KP.UA

Возити товари з Польщі в Україну було вигідно завжди. Якість вища, ціни нижчі, вибір більший. Певною мірою польські товари навіть тихою сапою почали витісняти китайські та турецькі, оскільки європейські бренди викликають у багатьох споживачів більше довіри.

Українці до товарів із Польщі завжди ставилися лояльно, і у перші місяці війни ця лояльність лише посилилася. Сусіди надали нам таку допомогу, що ми дуже хотіли їм віддячити всіма можливими способами, у тому числі купуючи польські товари.

Однак останнім часом на тлі заборон на український агроімпорт ставлення до польських товарів, зокрема до продуктів, почало змінюватися. А після того, як з’явилася інформація про можливу заборону на польському ринку української полуниці, багато покупців в Україні почали дуже уважно розглядати полиці вітчизняних супермаркетів і все частіше говорити про те, що й нам стільки польських товарів не потрібно.

Чи справді ми маємо так багато товарів з Польщі, ніж це небезпечно, і що можна зробити, щоб змінити ситуацію і при цьому нікого не образити? Відповіді на ці питання KP.UA шукала разом із економістами.

«З етикеток можна польську мову вчити!»

Про те, що зараз у Києві все завалено польськими товарами, я дізналася від колеги. За її словами, це стосується продуктів, косметики, побутової техніки. Можливо, частково польські товари замістили імпорт із РФ та Білорусі, але, каже колега, за відчуттями їх забагато.

– Заходиш у магазин – і можна з етикеток польську мову вчити, – жартує вона.

Водночас подруга, яка з початку війни не виїжджала з Києва ні на один день, каже, що жодних змін не бачить.

– Я вже давно для себе вирішила купувати українське, так і продовжую це робити, – каже подруга. – Молочні продукти, сир, ковбаса, овочеві консерви – абсолютно все в моєму кошику українське, не кажучи про хліб чи кондитерські вироби. Єдине, що я останнім часом купувала польське, – це, можливо, яблука, та й то не впевнена.

Як бачимо, ясності ці дві короткі бесіди до обговорення проблеми не внесли. Але я вже не раз наголошувала, наскільки по-різному відповідають на те саме питання люди, які живуть не те що в одному місті, а навіть в одному районі.

Немає єдиної думки щодо польських товарів в Україні і у експертів.

На полицях супермаркетів багато крем-сиру польського виробника. Фото: KP.UA

Тенденція чи явне перебільшення?

Польські товари активно надходять на наш ринок та заманюють українських покупців величезним асортиментом і дешевими цінами, каже Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio. За його словами, розуміючи схеми вигідної купівлі, бізнесмени заробляють на тому, що в період акцій та розпродажів купують товари в Польщі з величезним дисконтом і потім перепродують їх в Україні. З огляду на любов багатьох наших покупців до всього імпортного схема працює.

Але, каже Болтян, така практика має певні проблеми та негативні наслідки.

По-перше, дана тенденція максимально негативна через те, що ми не маємо розвитку власного виробництва, і при цьому ми відкриті для збуту імпортних товарів. По суті, це веде до економічної деградації. Ми стаємо залежними від імпорту та втрачаємо можливість розвивати власну промисловість.

По-друге, триває тенденція збуту всякого неліквіду до нашої країни, яка свого часу стартувала з масового відкриття магазинів секонд-хенду та завезення в Україну старих автомобілів з Європи. Небагаті українці сприймали це як можливість хоч щось купити, часто не замислюючись над тим, що нам відправляють найнепотрібніше, і в перспективі це загрожує перетворенням на справжнісіньке звалище.

Економіст Владислав Банков вважає, що багато імпорту з Польщі вказує на дуже низький рівень витрат виробництва. Ні для кого не секрет, каже експерт, що Польща – новий локомотив європейської економіки. І в цьому випадку ми можемо говорити не про зловживання імпортерів або роздрібних торговців, а про цілеспрямовану політику нашого уряду, який вбиває місцевий бізнес, позбавляючи його будь-якого сенсу.

Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко не погоджується з тим, що кількість польських товарів значно збільшилася. Експерт зазначає, що для багатьох із нас характерна індукція, яка, на відміну від дедукці,ї є висновком від приватного до спільного. Тобто людина пішла до магазину, їй на очі попалися кілька нових польських товарів, і ось вона вже робить висновок про те, що всю Україну завалили польською продукцією.

– Польські товари, звісно, є, але їх мало. Інша річ, що наші виробники взяли моду писати на українських товарах назви латиницею, от і виходить плутанина, – каже Охріменко. – Для всіх, хто продовжує наполягати на величезній кількості товарів з Польщі, є дані митниці, згідно з якими частка Польщі в загальному імпорті становить лише 11%. Причому близько 80% польського імпорту – це енергетичні ресурси: бензин, природний газ, скраплений газ, вугілля. А ось чим у нас справді завалені прилавки – так це побутовою технікою та взуттям із Китаю, одягом із Туреччини. Більшість же продуктів на наших прилавках українські, за винятком хіба що кави та чаю.

Польський чай на полицях можна впізнати за словом herbata або herbatka. Фото: KP.UA

«Пора вводити мито»

Аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ також вважає, що говорити про завалені польськими товарами полиці супермаркетів було б великим перебільшенням. Але загалом, зазначає експерт, імпорт в Україну збільшився на 20-30% порівняно з довоєнним рівнем. І з якимись товарами це цілком виправдано – наприклад, із побутовою хімією. В Україні багато підприємств побутової хімії знаходилося на сході та півдні країни. Сьогодні вони або закрилися, або зруйновані, або у кращому разі працюють із перебоями.

– Щодо продуктів, то більше стало польської “молочки”, зокрема сирів, – каже експерт. – І на мій погляд, на тлі того, що поляки обговорюють питання блокування української полуниці, наша політика «відчиненої брами» на шкоду власним підприємствам молочної промисловості викликає великі питання. Думаю, щодо низки позицій – польських фруктів, польської молочної продукції – потрібно вводити мито.

Олексій Кущ наголошує, що мова має йти не про заборону, а саме про мито. Це підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників, які вже 16 місяців працюють в умовах військових ризиків та колосальних негативних факторів. Українським компаніям все складніше конкурувати з польськими, які не мають проблем ні з постійними перебоями в роботі, ні з електроенергією, ні з робочими руками – до речі, часто українськими.

Мито на рівні 10-20% потрібно вводити на товари, які Україна виробляє самостійно, підсумував експерт. Так ми вирішимо одразу дві проблеми – допоможемо нашому бізнесу та поповнимо бюджет.

Польский гель для душу в асортименті. Фото: KP.UA

За прикладом Biedronka

Олександр Болтян зазначає: якщо ми хочемо насамперед розвивати Україну, а не давати можливість економічно розвиватися Польщі, то маємо підтримувати малий бізнес, наприклад, шляхом створення мережі з продажу якісних продуктів. Тим паче, що модель бізнесу нескладна. Наприклад, експерт наводить величезну мережу Biedronka, яка складається з більш ніж 3000 дисконтних магазинів по всій Польщі.

– Каталог Biedronka включає товари, вироблені більш ніж 500 польськими виробниками, – зазначив Болтян у розмові з KP.UA. – За рахунок того, що дрібні виробники працюють не на корпорацію, а на себе, у них і якість вища, і ціни нижчі.

Україна має знижувати рівень корупції та бути готовою підтримувати малий бізнес, а не займатися поповненням скарбниці за рахунок кредитів та персональним збагаченням окремих осіб від того, що польські товари безперешкодно заходять на наш ринок, підсумував експерт. Будучи аграрною країною та маючи план розвитку України, ми могли б і самі успішно запускати такі самі «Бідронки». У нас є потенціал для розвитку власного виробництва з високою якістю та конкурентоспроможними цінами.

Але, уточнює Олександр Болтян, дуже важливою є готовність влади підтримати цей шлях відновлення України. А шлях цей буде довгим і до того ж невигідним для тих, хто сьогодні збирає «вершки» від поточної ситуації.