В глибині української глибинки, напередодні ночі, українські військові здійснювали останні приготування дронів – кожен з розмахом крил 7,3 метра та бойовою вагою близько 50 кг – і відправляли їх у напрямку Росії. Про це пише у своєму звіті The New York Times.
“Вранці ви дізнаєтесь, що нафтопереробний завод палає”, – повідомив командир, якого з міркувань безпеки називали лише його позивним – “Каспер”.
Одного разу The New York Times отримала унікальний доступ до батальйону далекобійних безпілотників за умови, що журналісти не вказуватимуть навіть приблизний район, кількість дронів, що піднялися в небо, або кількість військових, які їх обслуговують.
Хоча розташовані вони далеко від лінії фронту, бійці працювали в бронежилетах і касках, усвідомлюючи, що в будь-який момент їхнє розташування, якщо стане відомим, може бути уражене російською балістичною ракетою.
Результати українських ударів по об’єктах Росії
Аналітики стверджують, що кампанія дронів не є вирішальним ударом по Росії, проте вона впливає на пересічних росіян, а навіть такий автократ, як пан Путін, звертає увагу на суспільну думку.
Зазначається, що станом на минулий місяць Україна вивела з ладу або пошкодила обладнання НПЗ, здатне переробляти 1,5 млн барелів сирої нафти на день – приблизно 20% потужностей Росії з переробки.
Зростаючий дефіцит бензину торкнувся декількох регіонів Росії та окупованих нею українських територій, а ціна на пальне підскочила приблизно на 40% з початку року. АЗС обмежують продаж до п’яти галонів на одного водія (~20 літрів) – а в деяких місцях бензин зовсім відсутній, продають тільки дизель.
Росія діє “у відповідь”
Оскільки війна продовжується, Москва розгорнула значно більшу індустрію безпілотників, ніж українська, і завдає по Україні значно інтенсивніших ударів, часто вражаючи міста і цивільні об’єкти без очевидної військової цінності. Зі скромнішим арсеналом, українці змушені більш ретельно вибирати цілі, і вони хочуть продемонструвати західним союзникам, що не завдають руйнувань і втрат серед цивільних без розбору.
Лідери України вже давно заявляли, що кремлівський диктатор Володимир Путін навряд чи серйозно задумається про завершення бойових дій, якщо Росія не відчує більш відчутного економічного болю. Але поки що президент США Дональд Трамп не посилив санкції, попри те, що Путін відхилив його пропозицію про перемовини з президентом України Володимиром Зеленським.
“У підсумку, удари по НПЗ впливають на спосіб життя і витрати росіян, але не завдають вирішального удару по фінансових потоках Кремля”, – пише ЗМІ.
У матеріалі також ідеться про те, що Москва не дозволить, щоб нестача палива вплинула на армію. Хоча, за словами економіста Владислава Іноземцева, удар по НПЗ – дієва стратегія для України. Росія мало що робить для захисту НПЗ засобами ППО, а запаси горючих матеріалів на НПЗ збільшують ефект ураження.
Коли б’ють по військовому заводу, його можуть відновити за 10 днів, “а нафтопереробні заводи горять весь цей час”. До того ж, ремонт ускладнюється через неможливість імпортувати обладнання з Європи та США.
Крім того, застосування власної зброї надає Україні більше свободи дій, і кампанія ударів по НПЗ значно посилилася в серпні. Лише 14-й полк вразив 17 об’єктів у Росії.
Ситуація з безпілотниками та військовими можливостями України
В той час, як українська армія має труднощі з набором сил на фронті, у полку безпілотників із цим проблем немає. Вітчизняна оборонна промисловість, включно з виробниками дронів, суттєво розширилася під час війни, але працює ще не на повну силу.
Найбільш актуальним обмеженням зараз є не здатність виробляти зброю, а здатність оплачувати виробникам. Україна наполягає, щоб її західні партнери надали кошти для нарощування виробництва.
“Якби у нас було ще на мільярди доларів більше, хід війни дуже швидко б змінився”, – сказав “Каспер”.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
