У тіні війни: як уникали служби від давнини до сьогодення 22.10.2025 14:25 Укрінформ Історія уникнення обов’язку – це завжди оповідь про острах, виверти та намагання обійти власну долю.
Медіапростір переповнений відомостями про тих, хто ухиляється. Найбільш розповсюджені варіанти – фальсифікація тимчасових військових квитків, медичних висновків про непридатність до армії, втеча за межі країни. Деякі випадки мають вигляд трагікомедії: тут і переодягання з жіночими зачісками та штучними грудьми, і намагання приховатися під виглядом священнослужителя. Проте, за кожним подібним епізодом – хай і вкрай сором’язливим – ховається питання екзистенційного характеру. Мова йде про життя та смерть, боязнь, розпач, зневіру… А ще, напевно, щось суто природне, біологічне: підсилений інстинкт виживання, збільшений на інстинкт продовження роду. Саме явище «ухилянтства» зовсім не нове. Схоже вже неодноразово відбувалося в історії, причому, на різних землях.
ДАВНІЙ РИМ: ВСЕ БЕРЕ ПОЧАТОК З ПАЛЬЦЯ
Мішель де Монтень у своїх «Есе» (Книга ІІ, глава XXVI) наводить два анекдоти Светонія та Валерія Максима, в яких розповідається про те, як римляни звільняли від війни тих, у кого були покалічені великі пальці рук, ніби вони вже не мали змоги достатньо міцно тримати зброю. Імператор Август відібрав майно у римського вершника, який… відрізав великі пальці двом своїм неповнолітнім дітям, щоб звільнити їх у майбутньому від служби в армії. А до цього Сенат, під час Італійської війни, засудив Гая Ватієна до довічного ув’язнення та відібрав усе його майно за те, що він навмисне відтяв великий палець лівої руки, щоб убезпечити себе від військового походу… Випадки самоскалічення досягли таких небезпечних масштабів, що імператор Феодосій навіть видав у вересні 381 року указ, за яким наказав таврувати як рабів чи худобу всіх, хто «відмовився від військової служби через ганебне відрізання пальця».
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВА ЕПОХА: РОЗМАЇТИЙ «СПЕКТР ЗАСОБІВ»
В епоху Середньовіччя ухилянти в Пруссії, Австрії, Франції, Російській імперії та інших державах, почали відрізати вже два пальці – великий і вказівний правої руки, що унеможливлювало використання мушкета або шпаги. А ще – змащували шкіру кислотою або вапном до появи виразок; виривали передні зуби – у деяких арміях воїн повинен був відкушувати патрон з порохом, а якщо зубів не було – то він ставав непридатним до служби. Розповсюдженими також були удавані шлюби з багатодітними вдовами, втечі в монастир, симуляція психічного захворювання тощо.
У книзі «Обвинувачені, бунтівники, дезертири» Мішель Овре наводить історичні приклади заподіяння собі шкоди та імітації фізичних чи психічних хвороб французькими призовниками для звільнення від служби. Наприклад, на початку XIX століття в католицькому Верхньому Лозері було зафіксовано безліч випадків протидії призову – це виражалося в завданні каліцтв, наданні фальшивих документів, підкупі, фіктивних шлюбах та масових вступах до семінарії – семінаристи звільнялися від призову. Місцеві жителі підтримували ухилянтів і дезертирів, натомість нападали на жандармів, які їх переслідували.
Служба в армії зазвичай була тривалою, тому багато хто намагався втекти. Щоправда, це було не так вже й просто – всюди працювали таємні агенти розшукової поліції, шпигуни; держави мали чималий каральний апарат, за допомогою якого можна було фактично без проблем вистежити, зловити і покарати втікача.
ЗАХОВАТИСЯ ВІД АРМІЇ… НА СІЧІ
Тих, хто ухилявся від військової служби на Січі, називали красномовно «баболюбами» і «гніздюками». Але, незважаючи на це, у другій половині ХVIII століття чимало людей – не тільки селян, які шукали порятунку від рекрутчини, але й іноземців, солдатів, козаків як із Правобережної, так і Лівобережної України, які прагнули уникнути воєнного походу, тікали на Січ, де переховувались на козацьких хуторах. Влада намагалася повернути втікачів – «бєглєцов от служби», але очільники Січі робили вигляд, що або не знають, про що (точніше кого) йдеться, або ж лише робили вигляд, що шукають порушників, але «не можуть знайти». Ці жести тихої непокори російському царату – особливо після Батурина, були досить виразними і не могли не злити Петербург.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА У США: СПИСКИ ЗАБРОНЬОВАНИХ ТА «ЗАМІНА»
Источник: www.ukrinform.ua
