В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Зокрема, це справа “ДоктораПі”, махінації з пересадкою органів та звинувачення медиків лікарні “Odrex” у неналежному виконанні обов’язків.
Українська медична сфера тривалий час була закритим товариством, де внутрішні огріхи приховували за латинськими термінами, а корпоративна етика мала більше значення, ніж закон. Однак, час вивів на світло імена, які перетворили образ лікаря з рятівника на фігуранта кримінальних подій. Ці випадки – не просто перелік порушень, а опис того, як амбіції, користолюбство та відчуття безкарності руйнують найдорожче – право людини на життя та справедливість. Про найбільш резонансні скандали у медичній галузі, читайте в матеріалі УНН.
Послідовність згасання репутації лікаря в очах громадськості починається з особистості майже легендарної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував надзвичайні вміння в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні передачі, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала власного медичного дивака.
Але за яскравим зовнішнім виглядом ховалася пустка. Розслідування встановило: Слюсарчук не мав належної медичної освіти. Незважаючи на це, він проводив складні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, яка призвела до трагічних наслідків. Також у рішенні суду згадувалися шахрайство та фальсифікація документів.
Ця історія стала потрясінням не лише через масштаб обману, а через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні та створювати образ “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків та оскаржень справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали хвилю обговорень. Але, незалежно від юридичних нюансів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою, ніж професійна ліцензія.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Однак, довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну вразив скандал у найбільш чутливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медиків. За інформацією слідства, йшлося про ймовірне втручання в інформаційну систему трансплантації та маніпулювання чергою на пересадку органів.
Трансплантація – це галузь, де пацієнт фактично живе від дзвінка до дзвінка. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система чесна. Де кожен протокол – питання життя та смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, деякі лікарні фактично зупинили операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які очікували на серце чи нирку, стали заручниками не лише хвороби, але й кризи довіри.
Після широкої медійної відомості цього випадку у свідомості українців знову з’явилися легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали справжні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом несправжнього генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та девелопера Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також відсторонений від посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні зазначено, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність вчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перейшов у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема, йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має також особистий аспект. За даними журналістів, Русаков був давнім другом сім’ї Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом та новий автомобіль Lexus. У той же час, сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці знайшли у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
За версією слідства, йшлося про незаконне збагачення та ймовірні маніпуляції з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “уникати” армії.
МСЕК – це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона стає засобом заробітку, руйнується не лише медична етика, у суспільства зникає уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості людей образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – змальовують складний і болісний образ української медицини. У кожній з них є жертви: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, які чекали на пересадку органів, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не лише історію хвороби, але й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на більш складне питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Тому що медицина без довіри – це система без імунітету.