У приватних медзакладах з великими цінниками клієнти отримують не тільки затишок і новітні технології – вони купують відчуття захищеності. Коли трапляється лихо, сім’ї часто вплутуються у багаторічне змагання за правду. Три гучні випадки лікарських ускладнень показують, наскільки важким може бути шлях від летального випадку пацієнта до рішення суду.
За великими сумами в елітних клініках часто криється не лише комфорт та сучасне лікування, а надія пацієнта на те, що тут його здоров’я у повній безпеці. Коли трапляється непоправне, справжнє обличчя клініки демонструє здатність взяти на себе відповідальність за можливі помилки. На жаль, часто замість відкритості близькі померлих, в один з найважчих періодів життя, стикаються з боротьбою клініки за свій імідж. Про те чи має українських пацієнт реальний захист та як на трагедії у своїх стінах реагують приватні медзаклади, читайте в статті УНН.
Приватна медицина в Україні за останні десятиліття стала символом зручності та прогресивних технологій. Обираючи приватні медзаклади, пацієнти покладаються на безпеку, професіоналізм та першокласний сервіс. При цьому пацієнти свідомо згодні на значні витрати, адже вартість медичних послуг сприймається, як обґрунтоване вкладення у здоров’я та внутрішній спокій.
Однак навіть у найбільш обладнаних клініках трапляються критичні ситуації. У такі моменти головним випробуванням для медзакладу стає його готовність нести відповідальність за прорахунки, а не приховуватись за рекламою. Проте, принципову позицію у подібних випадках займають не всі.
Випадок зі смертю Аднана Ківана перетворився на “Справу Odrex”
Смерть власника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в стінах одеської лікарні Odrex стала поворотним моментом для репутації закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чий капітал дозволяв обрати кращих лікарів світу, довірив своє життя одеському Odrex. Адже саме в цій лікарні він лікувався останні роки, саме в цій лікарні працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом та новий автомобіль Lexus на весілля. Однак, як вказують матеріали кримінальної справи, статус бізнесмена та постійного клієнта лікарні не став захистом від того, що слідство називає лікарською недбалістю.
Смерть Аднана Ківана стала початком резонансного кримінального процесу, який триває досі. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з лікарні). За даними слідства, незважаючи на онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд можливих помилок: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення необхідної антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той момент була прямо протипоказана пацієнту.
Поки лікарі знаходяться під нічним домашнім арештом, захист, схоже, обрав тактику виснаження суду. Засідання скасовуються через неявку адвокатів лікарів. Паралельно з цим, Odrex почала масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок та внутрішнього розслідування, лікарня зосередилася на судових позовах проти ЗМІ та спробах відбілити репутацію.
Проте реакція суспільства не змусила себе чекати: після того, як випадок зі смертю Аднана Ківана зазвучала гучніше, люди, які також втратили рідних після лікування в Odrex та ті, кому вдалося вижити – почали відкрито говорити про свій досвід. Крім того, резонансна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою можливістю на справедливість для багатьох родин, які роками судяться з Odrex через смерть своїх близьких в лікарні.
На фоні загальноукраїнського розголосу, люди об’єдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе потерпілими від лікування в скандальній лікарні анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих рідних, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків лікарні і підтримують один одного.
Фатальна помилка у лікарні “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї закінчився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку лікарня рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні почали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі діагностували глибоку кому. Через кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що призвело до смерті дитини. Лікарю-анестезіологу повідомлено про підозру. За версією слідства, під час анестезії було використано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову підняла складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – безповоротна трагедія. Для системи охорони здоров’я – іспит на здатність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто понесе відповідальність за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась найсуворішим вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найвідоміших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було ухвалене занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично припинилася, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до максимального покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії об’єднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській халатності й довгі роки боротьби за справедливість.
Кожна справа має свої обставини, проте наслідки дуже схожі. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перешкоди. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на правду.
У підсумку, ці історії висвітлюють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної неминучості відповідальності за лікарську недбалість.