Гучна “Справа Odrex” і велика кількість нарікань на медичне обслуговування від хворих виявили загальну проблему безправності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже обговорюють потребу в законодавчих корективах, які дадуть змогу точно відокремити лікарську помилку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва лікувальних закладів, яке має відповідати за управлінські рішення та організацію допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на терапію та відомості про летальні випадки пацієнтів під час лікування висвітлили гостру вразливість українського пацієнта. Народна депутатка, заступниця очільника медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему слід починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна має потребу в чіткому розмежуванні професійного прорахунку та злочинної безвідповідальності і чи можливе введення відповідальності не тільки для лікарів, а й для керівного складу медзакладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли пацієнт сплачує велику суму за терапію в приватній лікарні, він купує не тільки комфортабельну палату, а покладає надії на більш високий рівень безпеки та сучасні підходи до терапії. Однак “Справа Odrex” спростувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя обірвалося в стінах одеської лікарні Odrex через сепсис, стала причиною для справжнього суспільного обурення. З’ясувалося, що за привабливим фасадом сумнівної одеської лікарні приховуються безліч кримінальних розслідувань і трагічних історій людей, які вважають себе або своїх близьких потерпілими через лікування в Odrex. Саме вони і сформували ініціативу активістів StopOdrex, яка збирає та анонімно оприлюднює історії про лікування в лікарні.
Переважно у своїх розповідях колишні пацієнти Odrex розповідають про можливі маніпулювання з медичними документами, залякування смертельними діагнозами з метою нав’язування дорогих хірургічних втручань, розповсюдження персональних даних колишніх хворих і навіть співпрацю лікарні з приватними похоронними агентствами.
Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про лікарську недбалість затягуються на роки, не даючи відповідей ні пацієнтам, ні лікарям. З її слів, суть проблеми в тому, що закон зараз не дає змоги чітко відрізнити фатальну випадковість від навмисного порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на безкінечний процес, де винних знайти майже неможливо.
Резонансні медичні справи, які роками перебувають у судах, свідчать про системну проблему. Питання не лише в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі немає чіткого розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками очікують справедливого рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зауважила, що в більшості європейських країн акцент законодавства не на тяжкості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні професійно відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Саме такий підхід дав би змогу швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я підіймала питання потреби змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також виявила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Попри 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації сумнівної Odrex, лише за 2023 рік лікарня отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор сумнівної лікарні Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну лікарню, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке тісне партнерство на тлі 10 кримінальних справ та масових скарг пацієнтів породжує обґрунтовані підозри у конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це висновок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі ціни та впливові знайомства в МОЗ стають “захистом” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Однак у цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться звертатися до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “крайніми” у судах у разі трагічного результату.
Медицина не повинна бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є беззаперечним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – неминучою.