Медик-невролог Олексій Пелепейченко пояснив, що дискомфорт у скроневій області після робочого процесу нерідко є результатом перенапруження мускулатури та може наростати до кінця тижневого періоду. Він наголосив на важливості виключення інших факторів, зокрема, таких як гіпертензія, і застеріг від самостійного лікування.
Відчуття стискання у скронях після завершення робочого дня, а до п’ятниці больові відчуття стають майже звичним явищем – знайома картина для багатьох, проте насправді це може бути важливим сигналом від організму. Більш детально про те, чому виникають такі відчуття, коли слід бути пильним і що можна зробити самому, розповіла журналістці УНН головний лікар приватної лікарні, медик-невролог Олексій Пелепейченко.
Біль у скронях після роботи
Згідно зі словами лікаря, у більшості випадків дискомфорту у скроневій зоні мова йде про перевтому мускулатури. Він здатен навіть впливати на якість життя в певних ситуаціях.
“Коли говорять, що болить голова у скронях, насправді болять м’язи. Це давлячий, не пульсуючий дискомфорт за типом обруча. Його іменують головним болем напруження або тензійним цефалгічним синдромом. Найчастіше він з’являється через перевантаження зорового апарату, тобто тривале перебування за комп’ютером, напруження, надмірне вживання кави або психоактивних речовин”, – пояснює медик-невролог.
Олексій Пелепейченко зазначає, що характерною особливістю такого дискомфорту є його персональний “розклад”, згідно з яким він посилюється в середині тижневого періоду і стає менш інтенсивним у вихідні.
“Ці болі можуть з’являтися декілька разів на тиждень, а іноді можуть тривати роками. Найчастіше вони посилюються у вівторок-четвер-п’ятницю, а у вихідні, коли людина відпочиває, стан покращується. Але діагноз головного болю напруги ставиться тільки після виключення інших причин. Ми обов’язково повинні переконатися, що відсутня артеріальна гіпертензія або інші хвороби”, – зауважує головний лікар приватної лікарні.
Чи пов’язаний біль у скронях із тиском?
За словами медика-невролога, не кожен подібний симптом сигналізує про гіпертонію. Власне тому важливо не займатися самодіагностуванням.
“Не завжди дискомфорт у скроневій ділянці пов’язаний з підвищеним або зниженим тиском. Коли пацієнт звертається з жалобами, лікар виключає артеріальну гіпертензію, анемію, збій електролітного балансу, збільшення рівня глюкози. Ми збираємо анамнестичні дані і лише тоді визначаємось з подальшим планом дослідження. Панікувати не слід – потрібно розібратися”, – акцентує Олексій Пелепейченко.
Проте, існують симптоми, які вимагають негайного звернення до медичного закладу. Мова йде про раптовий, вкрай інтенсивний дискомфорт, який відрізняється від звичного.
“Якщо характер дискомфорту змінюється, він стає більш вираженим, супроводжується нудотою або порушенням мовлення – ось це вже тривожний знак. Існує так званий громоподібний цефалгічний синдром за типом блискавки і грому. Це може бути ознакою геморагічного інсульту, розриву аневризми або мальформації. У подібному випадку потрібно негайно звертатися за медичною допомогою”, – наголошує медик-невролог.
Що робити, якщо біль у скронях вже з’явився?
То що ж можна робити, якщо дискомфорт вже з’явився? В першу чергу дати організму можливість відпочити і не перевантажувати себе додатковими факторами, окрім того, медик-невролог застерігає від неконтрольованого вживання комбінованих знеболювальних медикаментів.
“Для полегшення дискомфорту слід дати перепочинок і прийняти знеболювальне з однією активною речовиною. Не варто застосовувати комбіновані медикаменти з декількома компонентами. Найчастіше це нестероїдні протизапальні засоби, але вони мають протипоказання, наприклад, виразкову хворобу, бронхіальну астму. І найголовніше – не вживати їх систематично та безконтрольно”, – каже головний лікар приватної лікарні.
Що варто знати, щоб не нашкодити собі при лікуванні головного болю
Окрім цього, через надмірне вживання анальгетиків може виникнути “абузусний” цефалгічний синдром. Тобто виходить, що людина начебто намагається зняти симптом, а в результаті лише посилює проблему.
“Абузусний головний біль – це дискомфорт, спричинений тривалим вживанням знеболювальних засобів. Якщо людина приймає 10 таблеток і більше на місяць протягом трьох місяців, то це вже ризик. Некоректне лікування саме по собі може підтримувати хронічний дискомфорт. Тому самолікування точно не є найкращою стратегією”, – пояснює Олексій Пелепейченко.
Навіть щодо самомасажу скроневої області медик-невролог радить бути обережними. У певних випадках це може тимчасово полегшити стан, але існує ризик погіршення симптомів через подразнення тригерних ділянок. Оптимальним шляхом, за словами Олексія Пелепейченка, є консультація у фахівця, котрий визначить причину дискомфорту у скроневій зоні і підбере безпечне лікування.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.