У Верховній Раді проводять обговорення щодо реформи кримінальної відповідальності за лікарські помилки після гучної “Справи Odrex”. Депутати Вікторія Вагнер і Оксана Дмитрієва акцентують увагу на необхідності змін до статті 140 ККУ та оновленні експертної системи з метою забезпечення захисту як пацієнтів, так і лікарів.
Смерть хворого під час оперативного втручання, в стоматологічному кріслі або в процесі терапії в стаціонарних умовах – це трагічна подія, яка в Україні нерідко перетворюється на багаторічне судове провадження без завершення. Гучна “Справа Odrex” та численні відомості про летальні випадки пацієнтів у приміщеннях медичних установ висвітлили загальну проблему незахищеності українського пацієнта та одночасно зосередження кримінальної відповідальності виключно на лікарях. У спеціалізованому комітеті парламенту визнають – правила потрібно змінювати, інформує УНН.
Про потребу вдосконалення законодавства в контексті кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків медпрацівниками висловилася народний депутат, член медичного комітету Верховної Ради Вікторія Вагнер. Згідно з її словами, діюча редакція статті 140 Кримінального кодексу України (неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх обов’язків, що призвело до тяжких наслідків для пацієнта (смерть, інвалідність). Передбачає обмеження або позбавлення волі на термін до 2 років (ч. 1) або до 3-5 років (ч. 2, якщо потерпілий — неповнолітній), не дає змоги ефективно карати за смерть пацієнта.
На мою думку, чинна редакція ст. 140 КК України не є достатньо ефективною саме як інструмент притягнення до відповідальності у випадках смерті хворих, тому що її склад і доказові критерії в реальних справах часто роблять результат (обвинувальний вирок) малоймовірним. По-перше, вкрай складно довести причинно-наслідковий зв’язок “дія або бездіяльність і як наслідок смерть” поза обґрунтованим сумнівом. По-друге, оціночні формулювання (“неналежне виконання”, “тяжкі наслідки”) дають можливість для різних інтерпретацій і роблять провадження уразливими до виправдань через недоведеність складу. Також акцент на конкретному співробітнику, в той час як у багатьох летальних випадках причина системна: чергування, маршрутизація, нестача обладнання або ліків, протоколи, управлінські рішення. Кримінальний процес “персоніфікує” провину там, де вона може бути організаційною
– вважає Вікторія Вагнер.
Розгляд справ про лікарську недбалість прямо залежить від якості та об’єктивності судово-медичної експертизи. Саме тому, як роз’яснює Вагнер, питання змін до кримінальної відповідальності за ст.140 КК неможливо відокремити від реформи експертної системи. У парламенті вже розглядають законопроєкт № 6284-2 “Про судово-експертну діяльність”, який передбачає корективи підходів до організації та контролю проведення судових експертиз.
Санкції ст. 140 відносно м’які, що зменшує і превентивний ефект, і мотивацію сторін просувати справу до результату. Головна проблема – доведення, тому посилення санкцій саме по собі не вирішить ключову проблему. Якщо рухатися до змін, я б розглядала пакет, який підвищує і справедливість для пацієнтів, і юридичну визначеність для медиків. Найкращий результат може бути через поєднання: уточнення стандартів або рівнів вини з реформами експертизи та розслідування, а також дієві цивільні механізми компенсації. Система розслідування “медичних” справ вимагає змін, не лише в санкціях, а й в процедурі: незалежність експертизи, прозорий розподіл, і жорсткі дедлайни на призначення та виконання експертиз. КПК декларує розумні терміни, але без судового контролю та процесуальних “стоперів” справи можуть тягнутися роками
– зазначила Вікторія Вагнер.
Подібної думки і народна депутатка, заступник голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва. Вона також наголошує на необхідності відрізняти професійну помилку, кримінальну недбалість і системні управлінські недоліки.
Гучні медичні справи, які роками знаходяться в судах, свідчать про системну проблему. Питання не тільки в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це сім’ї пацієнтів роками чекають справедливого рішення, а лікарі працюють в постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ані довіри, ані безпеки. Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи
– вважає Оксана Дмітрієва.
Нагадаємо
Імпульсом до нової хвилі законодавчих дискусій стала резонансна “Справа Odrex”. Після смерті бізнесмена Аднана Ківана у стінах скандальної клініки Odrex, інцидент набув широкого розголосу. Згодом виявилося, що клініка Odrex та її медичні співробітники фігурують у 10 кримінальних провадженнях за статтями про неналежне виконання професійних обов’язків, шахрайство та навмисне вбивство.
На тлі публікацій у засобах масової інформації та численних історій колишніх пацієнтів і їхніх сімей сформувався рух активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує у Telegram відгуки людей про лікування в скандальній клініці. Саме цей випадок викрив системну проблему: в Україні пацієнт залишається фактично незахищеним, а відповідальність у складних “медичних” справах концентрується переважно на окремих лікарях.
Водночас організаційні та управлінські рішення медзакладів нечасто стають об’єктом належної правової оцінки. Виникає ситуація глибокої несправедливості: саме адміністрація клініки формує внутрішні правила та створює систему, в якій змушені працювати медики. Проте, коли справа доходить до суду, лікарі стають “крайніми”, тоді як керівництво медустанов залишається в тіні та не несе ніякої відповідальності.