Завдяки онлайн-платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 млн грн та припинили 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року зафіксовано 177 звернень щодо зловживань з боку правоохоронців.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює декілька аспектів: це і навантаження з боку регуляторних і фіскальних органів, і неправомірний вплив з боку правоохоронних структур. Якщо до постійних змін у законодавстві, модифікацій в підходах до оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то ось зловживання з боку правоохоронних органів нерідко стають вельми гострою проблемою, що здатна заблокувати діяльність.
За вирішенням саме цього питання взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово зустрічався з представниками бізнесу ще під час перебування на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, та усвідомлював, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином, у вересні 2025 року почав функціонувати портал “СтопТиск” – засіб безпосередньої комунікації бізнесу з прокуратурою у випадках можливого утиску з боку правоохоронних і контролюючих структур. За декілька місяців діяльності на платформу надійшли сотні запитів, частина з яких завершилася для бізнесу поверненням власності, грошових коштів і закриттям кримінальних розглядів. Про результати функціонування порталу, реакцію правоохоронних структур на масштабну ревізію справ та межі прийнятного використання “СтопТиску” дізнавайтеся в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, за допомогою якого бізнес може безпосередньо повідомляти про тиск з боку правоохоронців. Скільки вже таких звернень було отримано?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників підприємництва щодо ймовірного неправомірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. Вже невдовзі після запуску платформи кількість запитів почала поступово збільшуватися, що може свідчити як про підвищення інформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-середовища до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих повідомлень вже оброблено? Які підсумки?
З загальної кількості повідомлень, надісланих через портал “СтопТиск”, 169 звернень вже розглянуті органами прокуратури. За підсумками перевірок у 36 випадках встановлено підстави для реагування та вжито заходів, що дало змогу оперативно поновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень згідно зі ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з вдячністю за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це підкреслює важливість роботи порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування не знайдено. Пояснюється це, головним чином, тим, що не підтвердилися вказані заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального тиску. Інші повідомлення знаходяться в процесі обробки – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення грошових коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто грошові кошти, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає майже 32 млн грн. Крім цього, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, устаткування для виробництва тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи досліджуються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами ймовірних неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, за ходом досудового розслідування у яких стежать керівники обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, надісланих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії деяких правоохоронних органів з бізнесом, які вимагають посиленої прокурорської реакції. Найчастіше підприємці повідомляють про процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, безпідставного затягування досудового розслідування.
Прокуратура постійно контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється контроль за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільша кількість звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних і податкових органів. Органи прокуратури посилюють нагляд і реагують на кожен сигнал про неналежний контроль, підвищуючи результативність захисту прав бізнесу.
– Чи спостерігається якась залежність між напрямком, сферою діяльності або масштабом бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не ведеться облік звернень за масштабом або галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє встановити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що пояснюється значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими є компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають усіх передбачених законом заходів для запобігання неправомірному втручанню у діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші випадки з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були припинені після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих і середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів і повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом результативності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися цією відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Разом з тим, позиція прокуратури залишається незмінною: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм уникнення кримінальної відповідальності чи інструмент для припинення справ без правових підстав.
– Чи існують якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд повинен проводитися в розумні строки. Разом з тим, поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Справді, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виявляється у систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як в цілому відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, діловою та націленою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Разом з тим, у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, в свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.