Ресурс StopOdrex, створений з метою поширення розповідей про терапію в клініці “Одрекс”, заблокували після звернення клініки до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Рідні потерпілих вважають, що таким чином медичний заклад хоче приховати істину.
Представники неоднозначної приватної лікарні “Одрекс” подали скаргу на платформу StopOdrex, створену для можливості обміну досвідом лікування в медичному закладі, внаслідок чого ресурс заблокували. За словами близьких жертв “Одрекса”, лікарня таким чином намагається приховати реальність, повідомляє УНН.
“Одрекс” має намір приховати істину
Як стало відомо УНН, представники лікарні “Одрекс” направили звернення до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Як результат, було ініційовано провадження і припинено можливість адміністрування домену, на якому функціонує ресурс StopOdrex.
Функціонування платформи неможливо відновити до моменту врегулювання суперечки за доменне ім’я та закриття даного провадження.
Христина Тоткайло, чий батько помер внаслідок терапії в “Одрексі”, відзначила, що у такий спосіб лікарня намагається завадити потерпілим від її дій пацієнтам і їхнім близьким розповісти правду про терапію в Odrex.
Вчергове “Одрекс” намагається заткнути нам рота. Вони не бажають щоб ми оприлюднювали правду про те, що перебування на лікуванні в лікарні може призводити до серйозних наслідків. Ми втратили близьких і не будемо мовчати
– прокоментувала Христина Тоткайло в коментарі УНН.
Не перша спроба
Слід зазначити, раніше компанія DIM MEDICINE LLC, пов’язана з лікарнею “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою припинити функціонування сайту. Тоді, зі слів Христини Тоткайло, “Одеркс” стверджував, що даний ресурс нібито “вводить користувачів в оману”, “формує помилкове враження зв’язку з офіційним сайтом лікарні”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить дискредитуючі відомості”.
Тоді вона розцінила спробу заблокувати ресурс як спробу обмежити публічний розгляд резонансних випадків і тиском на родини померлих хворих.
Активісти підкреслювали: StopOdrex – некомерційна і аполітична платформа, створена суто з метою надання можливості людям відкрито чи анонімно розповісти про власний досвід лікування в Odrex, а також спостерігати за ходом кримінальних розслідувань в рамках так званої “Справи Odrex” і підтримувати один одного.
Тиск на журналістів
Окрім спроб зупинити функціонування платформи StopOdrex лікарня також намагається чинити тиск на журналістів, які розповідають про історії потерпілих. Зокрема, “Одрекс” подала позов до Господарського суду Києва проти УНН, вимагаючи спростування матеріалів про потерпілих хворих і компенсацію в 1 мільйон гривень.
Клініку, зокрема, обурили статті, підготовлені на основі стрічки “Осине гніздо”, де близькі померлих хворих “Одрекса”, і ті, хто вважає себе потерпілими від невідповідної терапії, діляться своїми випадками та вказують на системні порушення в медичному закладі. В “Одрексі” вважають, що ці матеріали шкодять їхній діловій репутації.
Документальна стрічка “Осине гніздо”
Документальна стрічка “Осине гніздо” стала реальним викриттям “лікування” в приватній одеській лікарні Odrex. Чи не вперше постраждалі Odrex і рідні тих, кого не вдалося врятувати після терапії в одеській лікарні, розповіли свою правду. В надії знайти справедливість і застерегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” з пухлиною тимуса. Після обіцяної “нескладної операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почалися ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш жахливою частиною історії сім’ї Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно немов в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв обігрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті тільки для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується щодоби. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла розрахуватися за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї до суду, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки великим, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічну операцію. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. Виявилося що його легені вражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у сім’ї закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів лікарні “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, покинувши лікарню з підірваним здоров’ям і значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою сім’ю змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили п’ятиденний курс агресивної хіміотерапії і відразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, з’явилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Сім’я заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише невелика частина того, що показано в документальній стрічці “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами лікування, відсутність належного контролю і випадки, що завершувалися важкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а в системі роботи лікарні “Одрекс”. Де головною метою, як видається, є не допомога пацієнту, а заробіток.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше стало відомо, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова і лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, посилаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.
Нагадаємо
На сьогодні відомо вже про 10 кримінальних проваджень, що розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” і “умисне вбивство”.