Відсутність знань у громадян щодо Програми медичних гарантій та їхніх прав під час отримання медичної допомоги створює умови для зловживань.
Про це повідомила очільниця Національної служби здоров’я Наталія Гусак, коментуючи для Укрінформу запуск роботи представників пацієнтів у п’яти медичних установах.
“Недостатня поінформованість пацієнтів про Програму медичних гарантій, про те, за що та в якому обсязі платить держава, стає ґрунтом для маніпуляцій, що все безкоштовно не буває, особливо у воєнний час. Це спроба певним чином стверджувати, що все погано, і навіть у складний для країни період вимагати у пацієнтів кошти за послуги, які повністю оплачує держава”, – зазначила Гусак.
Вона підкреслила необхідність застосування різноманітних методів інформування українців про їхні права при зверненні за медичною допомогою. Зокрема, у 2023 році НСЗУ активізувала співпрацю з регіональними департаментами охорони здоров’я, роботу гарячої лінії 16-77 та обробку скарг пацієнтів.
Минулого року за програмою медгарантій надавачам послуг було виплачено понад 132 мільярди
“Нашою метою є зміна поведінки надавачів медичних послуг щодо виконання договорів з НСЗУ. Ми завжди наголошуємо, що всі скарги, і це зафіксовано в угоді медичного закладу з НСЗУ, мають вирішуватися на рівні керівництва установи. Саме тому ми запровадили такий інструмент, як представник пацієнта, що існує у багатьох країнах”, – сказала Гусак.
За її словами, цей пілотний проєкт реалізується спільно зі Світовим банком. За результатами його проведення будуть розроблені рекомендації щодо роботи з пацієнтами як для медичних закладів, так і для закупівельника медичних послуг – НСЗУ.
Гусак нагадала, що проєкт впроваджується у п’яти лікарнях. Медичні заклади обиралися з найбільшим обсягом фінансування, оскільки у великій багатопрофільній лікарні, куди звертається багато людей, можна виявити питання з різних напрямків та зрозуміти, що саме цікавить пацієнтів.
“Пацієнти звертаються до амбасадорів (представників пацієнта – ред.) з питаннями щодо можливості безкоштовного отримання діагностики, призначеної лікарем. Також окремі лікарі надають направлення з рекомендацією отримати послугу в приватних медичних установах, хоча пацієнти можуть скористатися цими послугами безкоштовно в рамках Програми медичних гарантій. Крім того, представники пацієнта допомагають у складанні скарг у випадках вимагання коштів, і, на жаль, такі випадки вже трапляються. Також українці через представників пацієнта висловлюють подяку окремим лікарям за надане лікування”, – розповіла Гусак.
Минулого року майже 300 тисяч пацієнтів отримали реабілітаційну допомогу – НСЗУ
Вона зазначила, що представники пацієнта також мають значний обсяг роздаткових матеріалів та можуть надати вичерпну інформацію про Програму медичних гарантій. Вони пройшли відповідне навчання та мають форму для документування звернень від пацієнтів.
Водночас, наразі не планується, що всі медичні заклади будуть зобов’язані мати у штаті представника пацієнта. “Ми прагнемо спочатку з’ясувати, як це може функціонувати та як найбільш ефективно реалізувати це в майбутньому. Також ми хочемо зрозуміти, наскільки українці обізнані щодо Програми медичних гарантій та надання медичних послуг”, – зазначила Гусак.
Як інформував Укрінформ, у березні МОЗ, НСЗУ та Світовий банк започаткували пілотний проєкт «Представник пацієнта». Представники пацієнта – це фахівці, залучені для роз’яснення пацієнтам у медичних закладах загальних питань.
Пілотний проєкт триватиме протягом березня та квітня у п’яти медичних установах: Національний інститут раку; Київська обласна клінічна лікарня; Київський міський пологовий будинок № 6; Перше територіальне медичне об’єднання Львова; Львівський обласний клінічний перинатальний центр.